15 хвилин під водою. Як 11-річний Сергій врятував друга ціною власного здоровʼя
Сергійко з Кам’янки, що на Запоріжжі. Спортсмен, дзюдоїст, учасник змагань. Коли селище окупували росіяни у 2022-му, йому було 9 років. Озброєні загарбники ходили по хатах табунами, нишпорили скрізь. Жителі селища масово виїжджали. Батьки Сергія наважилися на евакуацію, коли викрили жахи Бучі.
«Їхали на два тижні, думали ж, що нас звільнять», — гірко розповідає його мама, Тетяна Саєнко.
Але почалися митарства: щойно влаштувалися в Запоріжжі — приліт у сусідній будинок, за торби — і на Умань на кілька місяців. Там усе було наче й непогано, але хотілося ближче до дому. Знову повернення в Запоріжжя.
І от 22 червня минулого року, у суботу, велика компанія дорослих і дітей пішла на громадський пляж до Дніпра. Серед них були й Саєнки. Купалися, відпочивали. Як завечоріло — стали збиратися додому.
«Сергійко так хотів ще трішки побути. “Мамо, я так хочу накупатися!”. Наче ніколи досі так не прагнув. Я ще й подумала, що це ж у нього перше купання в цьому сезоні, то хай. І його друзі повторювали: “Ми ще, ми ще!”. А далі я не знаю, що там достеменно сталося: ми сиділи під деревом, діти були поодаль від нас. Один хлопчик почав тонути, кричати — і мій Сергійко та його товариш кинулися його рятувати. Він вижив. З ним усе гаразд (йдеться про хлопчика, якого врятував Сергій — ред.)», — мамі важко згадувати той день. Порятунок однієї дитини стався завдяки іншій. Її сина затягло під воду.
«Якби мене спитали тоді: де я, що я — не могла б відповісти. У мене був такий шок: я дивлюся на воду, а моєї дитини нема».
Далі все як у тумані: Сергійка знайшли, лікарі зі «швидкої», яку хтось викликав, реанімували його. Аж цілих 15 хвилин.
«Серце завели, але мозок… — жінка плаче. — Доведено, що 5 хвилин кисневого голодування призводять до коми, а він був під водою 15. Відбулися незворотні процеси. Він лежав у реанімації під Штучна вентиляція легеньШВЛ, далі були різні лікарні, зокрема й “Охматдит”, де підібрали лікування. Звідти нас виписали додому, але яке додому: Запоріжжя обстрілюють регулярно, ми живемо на четвертому поверсі. Надто небезпечно. Можна було б у місцеву лікарню, але там діти-пацієнти під час тривог та щоночі спускаються у сховище, а Сергія не можна щодня возити туди-сюди, він лежачий. Тому ми шукали спокійне місце».
Уже пів року мама з сином — у «Місті добра». Це медичний та реабілітаційний центр у Чернівцях. Перебування, підтримувальне лікування й кваліфікований догляд цілодобово там для хлопчика безплатні.
Мама безвідривно біля нього, тато влаштувався різноробом у цей центр, щоб не залишати рідних.
«Я надовго після цього випадку втратила голос, узагалі не розмовляла. Хоч і минуло 10 місяців, досі я не відновлювала картину того дня, не розпитувала нікого, що і як сталося. Мені то не треба. Мені треба, щоб моїй дитині було добре, хочу з ним спілкуватися, хочу, щоб був здоровим. Я цього хочу і не можу нічого зробити. Він лежить, я не знаю, чи він чує мене. Вірю, що чує, що розуміє. Він не рухається, лише очками водить. Серце боліло за нього тоді й болить зараз», — жінка не перестає плакати.
Стан 12-річного Сергія Саєнка прокоментувала Наталія Попадюк, завідувачка паліативного відділення «Міста добра», де перебуває хлопчик. Це відділення називають «Домом метеликів».
«У Сергійка такий діагноз: “Обмежені атрофічні зміни головного мозку. G31.0. Наслідки утоплення в прісній воді, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія. Спастичний тетрапарез. Симптоматична епілепсія. Носій гастростоми”».
Іншими словами, через те, що дитина була 15 хвилин під водою, не дихала, потім 15 хвилин тривала реабілітація «швидкою», клітини її мозку не можуть працювати так, як раніше. Вони поступово відмирають. Цей процес незворотній. Уражена ділянка мозку стає дедалі більшою. Через тривалу гіпоксію всі кінцівки хлопчика паралізовані, додається також судомний синдром, розвинулися епілепсія та Дитячий церебральний паралічДЦП.
Сергійко залежить від кількох апаратів життєдіяльності, він постійно на протисудомній терапії. Йому б дуже допоміг вертикалізатор — це спеціальний пристрій, який допомагає поступово підіймати лежачого пацієнта до вертикального положення. Він полегшить його стан.
Хлопчика потрібно регулярно підіймати, щоб його мозок міг приймати усвідомлення іншого положення тіла, щоб внутрішні органи відчули природне положення, щоб, зокрема, уникнути ускладнень з нирками, а також — щоб знизився внутрішньочерепний тиск.
Допомогти Сергійку можна за реквізитами:
Карта «ПриватБанку»: 5218572224997655⠀
Монобанка «Дому метеликів»: https://send.monobank.ua/jar/3PKon9Ffsf
PayPal: cityofgoodnessukr@gmail.com⠀
monobank:
- БФ «Місто добра»;
- UA533220010000026001200000785;
- ЄДРПОУ 43894641;⠀
- Призначення платежу: благодійна допомога на придбання вертикалізатора.