Показали оновлений проєкт реконструкції Житнього ринку в Києві. Що змінилося?
У Києві презентували оновлений архітектурний проєкт відновлення Житнього ринку на Подолі з урахуванням пропозиції киян.
Про це hromadske розповіла компанія Це українська RЕІТ-компанія, яка об’єднала понад 16 500 людей для спільного інвестування у велику прибуткову нерухомість країни. Співвласники отримують дохід від орендних виплат і зростання капіталізації об’єктівInzhur, яка запропонувала концепцію відновлення ринку.
Візуальну концепцію реконструкції представили ще в лютому на першому публічному обговоренні. Проєкт передбачає перетворення Житнього на сучасний фермерський ринок з центром гастрономії.
За словами засновника та CEO Inzhur Андрія Журжія, після презентації кияни надіслали сотні коментарів і зауважень до концепції. Це спонукало потенційного власника оновити проєкт.
Зокрема, з архітектурного проєкту прибрали паркінг під вуличним фермерським ринком та ліфт. У компанії пояснили, що в такий спосіб буде збережено природний ландшафт.
Крім того, в оновленому проєкті представили візуалізацію торгівельної зони з відкритими прилавками та критими лавками для постійних продавців по периметру другого поверху.
Ще одна зміна в концепції — відтворене в деталях панно, стела поруч із ринком та пелюстки на фасаді будівлі. Збереження цих елементів є частиною зобов’язань потенційного власника.
«Ми готові підписатися під будь-які гарантії щодо збереження історичного вигляду ринку і підтримуємо включення Житнього до переліку обʼєктів культурної спадщини», — підкреслив Журжій.
Водночас він зауважує, що зараз у міста немає чітких тендерних вимог ні до можливого орендаря ринку, ні до власника. На думку Журжія, така ситуація відкриває можливості для «сірих схем».
В Inzhur заявили, що взяли на себе ініціативу зі створення переліку вимог до потенційного власника.
Згідно з розробленим договором, новий власник повинен буде:
- провести капітальний ремонт Житнього ринку протягом трьох років з моменту укладення договору купівлі-продажу на суму не менше 600 млн гривень із ПДВ;
- зберегти наявну архітектуру та ідентичність, у тому числі панно, форми та конструкції даху ринку;
- зберегти висотність та поверховість ринку;
- зберегти функціональне призначення Житнього;
- якщо будівлю визнають культурною спадщиною — дотримуватися вимог чинного законодавства щодо охорони культурної спадщини.
Якщо інвестор порушить свої зобов’язання, наприклад, змінить функціональне призначення ринку, — він повинен буде заплатити штраф у розмірі 10% від вартості ринку і повернути все у попередній стан, йдеться в проєкті договору.
Якщо інвестор проігнорує ці вимоги, то договір із ним розірвуть в односторонньому порядку, і порушник повинен буде відшкодувати збитки. Також ринок можуть повернути в комунальну власність, йдеться в проєкті договору.
Inzhur подала в КМДА офіційну заяву про включення будівлі Житнього ринку до переліку обʼєктів приватизації.
Крім того, компанія зареєструвала петицію за збереження архітектурної спадщини будівлі та чесні правила її приватизації. Серед іншого, у петиції міську владу закликають провести аукціон з приватизації на платформі Prozorro.
Більше про Житній ринок
Це один із найстаріших торгівельних майданчиків міста. Свій початок він бере з часів Київської Русі, коли в околицях розташовувалися ремісничі райони Кожум’яки та Гончарів.
У першій половині XII століття поблизу ринку почали зводити храми, зокрема, церкву Богородиці Пирогощі.
У 1980 році на місці старого ринку звели нову будівлю, розраховану на 1350 торгових місць, в стилі неомодернізму. На той час це був найбільший критий ринок у Європі.
