Право на підтримку. Чому ми потребуємо узаконення цивільних партнерств

Що нам дадуть цивільні партнерства?

Цивільне партнерство — це форма офіційно зареєстрованих стосунків, яка дає двом людям змогу делегувати одне одному юридичні права та обовʼязки. Серед них:

•  право на доступ до медичної інформації;
•  спільне майно та спадщина;
•  можливість ухвалювати критичні рішення в разі хвороби партнера;
•  пільги та соціальний захист, зокрема в разі поранення, загибелі та зникнення безвісти.

Це не альтернатива шлюбу, а паралельний механізм, доступний тим, хто не може або не хоче укладати шлюб із будь-яких причин. Також він відрізняється від традиційного шлюбу тим, що це абсолютно світська процедура — без релігійних ритуалів, зміни прізвища тощо. Закон про цивільні партнерства не створює нової форми стосунків, а узаконює ту, яка давно існує та є поширеною в суспільстві. 

Цивільне партнерство в Україні, згідно із законопроєктом, реєструватимуть у РАЦСі через 10 днів із моменту подання заяви, яку можна буде подати через «Дію». 

На якому етапі зараз перебуває законопроєкт?

Законопроєкт про цивільні партнерства вже підготовлений. Його розробляли ГО «Точка Опори ЮА» спільно з народними депутатами. Документ чітко виписує права та обов’язки партнерів, а також процедуру реєстрації та припинення таких союзів.

«Законодавчі ініціативи вже зареєстровані у Раді та наразі розглядаються у комітетах, після чого їх можуть виставити на голосування в сесійну залу», — пояснює адвокаційний менеджер ГО «Точка Опори ЮА» Олег Максимʼяк.

Чому питання цивільних партнерств критично важливе для військових?

У листопаді 2022-го комунікаційниця Лєда Космачевська публічно оголосила, що вийде заміж за військового-гея, аби представляти його інтереси, якщо він зазнає поранень чи загине. Чоловік Лєди має партнера, з яким вони разом уже 15 років, однак через відсутність можливості для ЛГБТК+ осіб реєструвати цивільні партнерства він не може представляти інтереси свого хлопця в суді або лікарні. 

Під час війни особливо загострюється потреба в правовому захисті. Якщо військовий потрапляє в лікарню чи гине, його партнер лишається осторонь:

•  не має права бути поряд у шпиталі;
•  не отримує медичної чи офіційної інформації;
•  не може претендувати на пільги чи спадщину.

Це ставить людину в позицію повної безправності — навіть після втрати найближчого.

Навіщо цивільні партнерства гетеросексуальним парам?

Цивільні партнерства — це не лише про права ЛГБТК+ спільноти. Це універсальна форма правового визнання стосунків, яка потрібна також:

• парам, які не хочуть або не можуть укладати шлюб через особисті чи релігійні переконання;
• людям, які живуть разом роками, мають спільне майно й дітей, але з певних причин не оформлюють шлюб;
• літнім людям, які бояться втратити пенсії або соціальні пільги в разі повторного шлюбу, але потребують правового захисту;
• знову ж таки, військовим, які не можуть укласти шлюб, або самотнім військовим, які хочуть надати права щодо себе своїм друзям чи побратимам/посестрам.

Цивільне партнерство зможуть зареєструвати друзі та подруги, аби убезпечити своє здоровʼя чи спадок. Часто у країнах, де цивільні партнерства узаконені, люди користуються ними частіше, ніж шлюбом. 

Це — про гідність і рівність, а не про сексуальну орієнтацію.

Яка ситуація із захистом прав ЛГБТК+ пар в Україні?

Україна поступово просувається у сфері захисту прав ЛГБТК+ людей, але залишається серед країн із помірним рівнем дотримання цих прав: у рейтингу ILGA-Europe «Rainbow Map» станом на 2025 рік Україна посідає 21-ше місце серед 49 країн, набравши лише 23 % від можливого. Найбільші зрушення стосуються боротьби з дискримінацією: чинне трудове законодавство вже містить захист від утисків за ознакою сексуальної орієнтації, а також триває робота над ширшим антидискримінаційним законом, що мав би включати й гендерну ідентичність.

Попри це, в Україні досі немає жодної форми юридичного визнання стосунків одностатевих пар. У сфері захисту від злочинів на ґрунті ненависті ситуація теж залишається складною: правоохоронці часто кваліфікують напади як «хуліганство», а чинне кримінальне законодавство не визнає гомо- чи трансфобні мотиви як обтяжувальні.

Водночас країна демонструє відкритість до змін: суспільна підтримка рівності зростає, особливо серед молоді. Уряди деяких міст співпрацюють із ЛГБТК+ організаціями, а освітні та правоохоронні структури поступово запроваджують тренінги з інклюзії. Для посилення правового захисту ILGA-Europe радить Україні ухвалити закон про цивільні партнерства, переглянути кримінальне законодавство щодо злочинів на ґрунті ненависті, реформувати процедури для транслюдей і заборонити операції на інтерсекс-дітях без згоди.

Як інститут цивільних партнерств працює в Європі?

Сьогодні законодавство більшості країн ЄС дозволяє реєстровані партнерства. Першою європейською країною, яка запровадила цивільні партнерства, стала Данія 1989 року — саме для одностатевих пар. Цей крок був революційним і започаткував хвилю змін на континенті. Згодом приклад Данії перейняли Швеція, Нідерланди, Франція, Велика Британія, Німеччина та інші країни. У Франції, наприклад, із 1999 року існує інститут PACS (пакту громадянської солідарності), яким можуть скористатися як гетеро-, так і одностатеві пари. У Великій Британії цивільні партнерства запровадили 2005 року, а згодом стало можливим і повноцінне одностатеве одруження.

У грудні 2023 року Конституційний суд Угорщини зобовʼязав визнавати шлюб одностатевої пари, укладений за кордоном, як реєстроване партнерство. Це означає, що навіть в умовно консервативних державах визнають право людей бути захищеними юридично, незалежно від статусу їхніх стосунків.

«Єврокомісія уже наполягає й на тому, що Україна також мусить запровадити законодавство про реєстровані партнерства для одностатевих пар — як у офіційних звітах, так і у неформальній комунікації представників окремих країн-членів ЄС. Але, що ще важливіше, питання реєстрованих партнерств для одностатевих пар уже включене в переговорний трек по 23-му розділу переговорів про членство в ЄС “Верховенство права та основоположні права та свободи”. Адже Україна має зобовʼязання перед ЄСПЛ привести законодавство у відповідність до Європейської конвенції з прав людини, офіційно визнавши одностатеві сім’ї», — говорить Олег Максимʼяк. 

Цивільні партнерства — це не про руйнування традицій. Це про визнання реальності, право на вибір і захист.

Матеріал опубліковано на правах реклами