Мертві у списках живих. Чому на імʼя загиблих бійців надходять бойові повістки
Бойові повістки на ім’я вже загиблих українських військових — не поодинокий збій у системі. І для когось це просто «прикра помилка», а для рідних, які пережили втрату, — додатковий біль і ретравматизація.
hromadske вирішило розібратись у причинах таких помилок, і це виявилося непросто. Різні відомства переводили стрілки одне на одного й не давали чітких відповідей, де прогалина, через яку мертвим виписують повістки. І головне — хто відповідальний за помилки й хто та як має їх усунути.
Повістки на могилу
Військовий Максим Чудінович загинув у 2023 році. У червні цього року на його імʼя поштою прийшла повістка з викликом до Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.ТЦК та СП. Дружині Валентині її не віддали, бо на документі вказано «вручити особисто».
Розбиратись, як так сталося, вона пішла до Рівненського обласного ТЦК. Там зʼясувалося, що загиблий Максим «став на облік» 17 квітня цього року. Зрозумівши, що це помилка, з обліку його зняли.
«Повістка Максиму привела мене просто в таке роздратування та злість, що матюків не вистачить», — обурювалася жінка.
Цей випадок — не єдиний. Повістки приходили й іншим загиблим військовим: Олегу Поліщуку на Хмельниччині, Костянтину Панкову на Вінниччині, Сергію Розумію на Чернігівщині. І на цьому перелік публічних випадків не закінчується.
Це комплексна проблема, сказав hromadske співрозмовник у Сухопутних військах Збройних сил України. Мовляв, був тиждень, за який стало відомо одразу про два таких випадки.
«Звісно, я не маю статистики, скільки таких ситуацій уже було, але, наскільки я розумію, це все ж таки поодинокі непорозуміння, а не системне явище», — вважає речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін.
У коментарі hromadske він сказав, що в його області таких випадків не було. Сталося трохи інше: вдова чоловіка, якого давно немає в живих і який ніколи не був військовим, отримала сповіщення, що на його ім’я прийшла повістка.
Збій на рівні системи?
Державний реєстр актів цивільного стану громадян (ДРАЦС) — реєстр, у якому опиняється інформація про смерть людини. А дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів зберігаються в системі «Оберіг».
У Мінʼюсті на запит hromadske пояснили: згадані два реєстри з листопада 2023 року взаємодіють між собою через систему Національна система електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами, електронними реєстрами, інформаційними системами тощо.«Трембіта». Відповідно до умов договору, Міноборони може надсилати електронні запити, щоб отримати дані з ДРАЦСу — зокрема, і про смерть людини.
І навіть ТЦК та СП, як стверджує відомство, можуть мати ці дані. Держпідприємство «Національні інформаційні системи» як адміністратор ДРАЦСу «надавало безпосередній доступ до реєстру». Територіальні центри можуть переглядати актові записи про смерть, а також формувати повні витяги.
Але чому ж тоді виникає збій і на імʼя рідних уже полеглих бійців надходять бойові повістки? Цього не пояснив ані Мінʼюст, ані інші міністерства й оборонні відомства, до яких із розʼясненням зверталося hromadske.
У ТЦК пояснюють, що не вони направляють повістки, які надходять поштою. Процедура така: Міноборони складає списки через програму «Оберіг», передає їх до ТЦК та СП, вони формують електронні повістки, ставлять е-підпис і повертають до Міноборони. Відомство друкує ці повістки та розсилає «Укрпоштою».
Коментуючи ситуацію в Полтаві з повісткою давно загиблому, Роман Істомін пояснив: «Ми надсилали уточнювальний запит до реєстру актів цивільного стану, і там також не було інформації про його смерть. Тобто в нашому випадку це навіть не був збій електронної бази “Оберіг” чи помилка когось із ТЦК. Така ситуація — це далеко не завжди провина посадової особи ТЦК та СП».
Військовослужбовець переконує: жоден такий випадок «не є навмисним, спробою знущання чи чимось подібним». Мовляв, можуть траплятися технічні збої, помилки чи затримки в процесі обміну інформацією між реєстрами тощо.
Рівненський ТЦК у контексті повістки Максиму Чудіновичу повторив ту саму інформацію: повістки, які приходять на «Укрпошту», складає не територіальний центр, а система «Оберіг» у Міноборони. Саме тому в ТЦК не було внутрішньої перевірки стосовно того, чому повістку надіслали загиблому. Там також додали, що військовий загинув у 23 роки — до досягнення мобілізаційного віку. І тому його дані автоматично зʼявились у системі тільки через два роки. У такий спосіб він і «став на облік».
Джерело hromadske в Сухопутних військах ЗСУ вказує на три можливі причини помилок: людський фактор, недосконалість бази даних і наповнення системи «Оберіг» даними з Державного реєстру виборців, який не оновлювався з 2019 року.
Просто питання цього документообігу щодо загибелі або визнання безвісти зниклим трохи зашкарубле таке. Дуже довго «роздупляються». Треба провести службове розслідування у військовій частині, як це сталося, за яких умов тощо. І тут дуже багато органів. З одного боку йдуть Збройні сили чи інші Сили оборони, а з іншого — ТЦК, органи соцопіки. Словом, їх дуже багато. Й у них немає єдиної електронної системи.Андрій Козінчук, військовий психолог, ветеран війни
Подружити сотні реєстрів
За оцінками Мінцифри, нині в Україні існують понад 350 державних реєстрів. Не всі з них переведені в цифровий формат.
Оцифрованих реєстрів зараз близько півтори сотні, сказав hromadske експерт із цифровізації Василь Задворний. Водночас, каже він, з-поміж них приблизно 120 диджиталізували за останній рік.
«Зрозуміло, що за такого обсягу постійно виникатимуть питання синхронізованості даних між реєстрами... Загалом із цифровізацією реєстрів у нас величезне завдання стоїть у країні», — зазначив Задворний. Він працював із реєстрами, коли був на посаді гендиректора Державне підприємство.ДП «Прозорро», і теж зіткнувся з проблемами із синхронізацією.
Ця проблема тягнеться ще з 90-х, додає експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун. Каже, що кожен уряд намагався її розв'язати, але «погано виходить».
Технології різних баз сильно між собою відрізняються... І ось ці IT-інструменти, з яких вони були побудовані, мало між собою «стикуються». Це як американську розетку спробувати всунути в європейську. Потрібні перехідники між ними. А це 350 баз даних, і між кожною з них треба пройти. Це насправді колосальної складності завдання.Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки, ексзаступник керівника відділу боротьби з комп'ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ
Мінцифри зараз формує так званий реєстр державних реєстрів. Він працюватиме, як бібліотечний каталог, і міститиме опис усіх державних реєстрів. Планується, що система матиме інтерфейс, доступний і звичайним громадянам, і співробітникам державних органів.
Щоправда, у випадку із синхронізацією реєстрів цей підхід може не спрацювати. Костянтин Корсун пояснює: «реєстр державних реєстрів» дасть змогу уніфікувати реєстри, аби всі вони мали однаковий вигляд, були зібрані за одним принципом. Але завдання глибше: треба, щоб реєстри між собою взаємодіяли в єдиному форматі, за єдиними протоколами й в автоматичному режимі обмінювалися даними. А це суперзавдання.
Нині реєстри інтегровані неповноцінно — не щодо всіх людей інформація передається з ДРАЦСу в «Оберіг». Зокрема, саме тому й стаються випадки, коли загиблим приходять повістки, припускає експерт Василь Задворний:
«І тому ми маємо те, про що ви пишете: повістки надходять мертвим людям. Тому що база померлих і народжених не інтегрована з системою “Оберіг”, наприклад, чи з іншими якимись базами. Не знаю, чи цим узагалі хтось займається, але якщо й займається, отже, це фіаско».
Інша можлива ситуація: у системі «Оберіг», власником якої є Міністерство оборони, є дані про людей не з такими Реєстраційний номер облікової картки платника податків.РНОКПП, із якими вони записані в реєстрі цивільних станів. Наприклад, через те, що системи наповнювали вручну, а не автоматично.
«Я вам описав якийсь набір кейсів, які прям очевидно на столі лежать. Звичайно, їх більше. І це просто треба досліджувати з погляду кожного конкретного кейсу. Це дуже стандартна робота для Людина або служба, яка допомагає користувачам розв'язувати проблеми, які виникають під час використання системи.сапорту й розробників. Питання тільки в тому, чи вони про це знають, чи їм про це повідомляли. Бо жоден розробник не стежить за кожною конкретною подією, яка відбувається в системі», — зауважив експерт Василь Задворний.
«Дивилися на мене, як на дурепу»
Якщо інформація про загибель у більшості рідних викликає злість на росію, то повістка на імʼя загиблого — злість на поштаря, співробітників ТЦК, систему в цілому.
Вдова Валентина Чудінович так згадувала своє спілкування з керівником Рівненського обласного ТЦК: «На всі мої запитання відповідав, що не знає або “дзвоніть на гарячу лінію”. А його секретарка дивилася на мене, як на дурепу. Та ще й “відсварювалася”».
Для рідних загиблого отримати бойову повістку — психотравмувальна подія, яка викликає ретравматизацію, сказав hromadske військовий психолог Андрій Козінчук.
Ретравматизація — це коли на травму, яка у вас уже є, накладається ще одна травма зверху. Уявіть, що ви зламали ногу, вона у вас два тижні позаживала, а потім ви її ще раз зламали. Тобто це не просто біль, це мегабіль. Ретравматизація має дуже сильний психологічний ефект. Людина потім може не спати, можуть бути Психічні порушення, при яких людина відчуває фізичні симптоми (наприклад, біль, слабкість чи проблеми з органами), хоча медичні обстеження не виявляють конкретної хвороби. Такі симптоми є реальними, але виникають через емоційне чи психологічне напруження.соматичні розлади.Андрій Козінчук, військовий психолог, ветеран війни
Тому держава має знайти шляхи, щоб не робити таких помилок.
«Ми зараз співпрацюємо з Міноборони, щоб якось цю проблему повністю викорінити», — сказав нам співрозмовник у Сухопутних військах ЗСУ.
Василь Задворний вважає, що варто не просто переводити паперові бази в електронні реєстри, а ще й максимально автоматизувати процес, щоб людина була залучена мінімально. Наприклад, не просто оцифрувати базу даних, щоб її можна було переглядати онлайн, а зробити так, щоб система сама перевіряла інформацію, оновлювала статуси тощо. Це зменшує ризик людських помилок і затримок.
«Але це набагато складніший шлях з погляду зусиль. Це ж потребує і зміни процесів, і зміни “нормативки”. Ну і там час від часу може бути опір на місцях стосовно цього. Тому що десь це буде, хоч і не в цьому разі, але зазіхати на якісь схеми», — резюмує експерт.