Разом сильніші. Як соціальні проєкти агробізнесу зміцнюють місцеві громади

День Незалежності — це нагода подумати про те, що для нас значить земля, на якій ми живемо. І що для нас значать люди, які боронять цю землю від ворога, вкладають у неї свою працю і любов, дбають про її майбутнє. Встояти на цій землі, дати відсіч загрозі, яку несе Україні російське вторгнення, і захистити свою Незалежність ми зможемо лише разом, об’єднавши зусилля.

Чимало прикладів дієвого об’єднання зусиль демонструє агропромислова компанія Kernel. Вона тридцять років працює в Україні, а в час війни скерувала понад 3,8 млрд гривень на підтримку Сил оборони, а також цивільних, які постраждали від бойових дій. «Наш бізнес — тут, — кажуть у компанії. — Ми залишаємося на цій землі й завжди будемо дбати про неї».

Щоб залишитись тут назавжди, потрібно мати сталу соціальну стратегію і дбати про розвиток. Відповідальний бізнес не лише наповнює бюджет і створює робочі місця, рухає вперед інновації та технології, а й змінює суспільство, співтворячи культуру благодійності й взаємопідтримки. Компанія Kernel допомагає громадам у всіх регіонах, де працює. Цей матеріал — про благодійні проєкти й ініціативи фонду «Разом з Kernel» на Полтавщині.

 «Хочемо жити в цій країні й бачити її розвиток»

Kernel — найбільший в Україні виробник та експортер зернових, лідер світового ринку соняшникової олії. Постачає продукцію до понад 60 країн і займає приблизно 8% світового ринку соняшникової олії. Українським споживачам відомі його бренди олії «Стожар» та «Щедрий Дар». Але бізнес для Kernel — це не лише про агропродукцію і продовольчу безпеку. Це соціальна відповідальність і підтримка людей.

«Ми — один із найбільших платників податків у країні, і розуміємо, як багато зараз залежить від надходжень до бюджету, — каже Лілія Марачканець, керівниця служби з корпоративної соціальної відповідальності компанії Kernel і директорка благодійного фонду «Разом з Kernel». — Але наша відповідальність цим не обмежується. Ми хочемо жити в цій країні й бачити її розвиток». 

Компанія зосередилася на кількох ключових напрямах і допомагає там, де потреба найбільша, і там, де має експертизу й можливість досягти результату. «Ми — аграрна компанія, тож тісно працюємо з людьми на землі. Тому завжди відгукуємося на запити й потреби громад, де живуть наші працівники й орендодавці, які довірили нам свою землю. Ми розуміємо їхні потреби й завжди допомагаємо всім, чим можемо», — розповідає Лілія. Компанія співпрацює зі 190 громадами у 12 регіонах України, втілюючи щорічно понад пів сотні проєктів.

Щоб краще зрозуміти потреби громад, фонд провів масштабне дослідження: фокус-групи, інтерв’ю, опитування, аналіз потреб територій. Завдяки дослідженню визначили ключові напрями соціальної відповідальності, а саме: здоров’я громад, енергоефективність, розвиток соціальної інфраструктури, освіта, культура, спорт, активність і спроможність громад, безбар’єрність тощо.

Підтримка військових, ветеранів та їхніх родин

Пріоритет під час великої війни — підтримка військових і гуманітарні програми, спрямовані на подолання наслідків війни. З початку повномасштабної війни компанія надала допомогу на суму приблизно 3,8 мільярда гривень. Kernel має програму підтримки для своїх працівників, які служать або повертаються з фронту, — з моменту мобілізації до повернення додому. Проєкт включає юридичний супровід, забезпечення спорядженням, допомогу родинам, санаторне лікування й роботу спільнот взаємопідтримки. 

Kernel допомагає ветеранам і їхнім родинам у громадах, у яких співпрацює. Зараз компанія в партнерстві з БФ «Майнді», Координаційним центром КМУ / Mental Health UA, ГО «Безбар’єрність», ініціативою «Ти як?» Олени Зеленської та учасниками спільноти «Бізнес без бар’єрів» — Visa та «Ощадбанк», «ПриватБанк» розвиває напрям реабілітаційної підтримки для ветеранів, їхніх родин і мешканців громад, постраждалих від війни. Проєкт має на меті створити умови для реабілітації та забезпечити якісною психологічною допомогою українців там, де ці послуги фізично відсутні, логістично ускладнені або мають недостатню якість. У межах цієї ініціативи вже відкрилися й функціонують два безбар’єрні модулі-будиночки. 

«Також у співпраці з Українським ветеранським фондом і Міністерством у справах ветеранів ми допомагаємо розвивати ветеранський бізнес, — розповідає Лілія Марачканець. — Зараз триває друга хвиля проєкту: ветерани готують заявки, створюють власні бізнеси й отримують фінансування як від держави, так і від нас. Ми бачимо перспективу в цьому напрямі та будемо й надалі його підтримувати». Зокрема, на Полтавщині благодійний фонд «Разом з Kernel» підтримав розвиток проєкту — сімейного глемпінгу Ostriv, заснованого ветеранами для відпочинку та реабілітації військових, які повернулися додому з фронту. 

«Діти незламних» — програма компанії Kernel із підтримки дітей загиблих, зниклих безвісти або полонених захисників. Зараз у проєкті приблизно 150 таких підопічних.

Фахівці вивчають потреби дітей, спілкуючись із їхніми родинами, і надають їм саме ту допомогу, якої вони потребують. У «картці дитини» фіксують, що потрібно зробити, що вже зроблено і що планується в майбутньому.

Програма охоплює віддалені сільські громади, де часто виникають проблеми з постачанням харчів, дров і санітарно-гігієнічних товарів. Окрім гуманітарної допомоги, програма забезпечує психологічну підтримку й емоційне розвантаження, організовує зустрічі, поїздки, екскурсії, оздоровчі табори. Допомагає готуватись до школи, а тим, хто завершує навчання і вступає до закладів профтехосвіти чи вишів, оплачує підготовку, навчання й необхідні речі. Матерям підопічних дітей, які залишились без роботи, компанія пропонує працевлаштування, якщо в цьому є потреба та відповідні вакансії. 

 Допомога, яка дає надію пацієнтам і надихає медиків

Kernel фінансує створення реабілітаційних модулів із сучасним обладнанням для амбулаторного та стаціонарного відновлення — як мобільних, так і стаціонарних, створених на базі лікарень у регіонах присутності бізнесу. До команд, які працюють у цих центрах, входять психолог, фізіотерапевт, реабілітолог, ерготерапевт і масажист, а також фахівець із супроводу ветерана, який допомагає не тільки з організацією лікування, а й з оформленням документів, зверненням до державних інституцій тощо.

Серед медичних закладів, яким допомагає Kernel, Друга міська клінічна лікарня Полтави. У травні 2024 року тут відкрили відділення реабілітації. Для роботи з пацієнтами сформували команду з фізичних терапевтів, логопедів і психологів. У партнерстві з «Інститутом розвитку міста» Kernel допоміг із закупівлею обладнання, профінансував ремонт та облаштував зал фізичної терапії.

«Ми дуже задоволені тим, як швидко це зробили, — каже завідувачка реабілітаційного відділення Другої міської клінічної лікарні Ірина Ковтун. — Навіть не очікували, що зможемо в такі короткі терміни облаштувати зал і почати допомагати пацієнтам».

У відділенні приймають пацієнтів із порушеннями опорно-рухової системи, ураженнями центральної та периферичної нервової системи, а також важких пацієнтів, які потребують не менше трьох годин стаціонарної реабілітаційної допомоги щодня. З травня 2024 року відділення допомогло понад 860 пацієнтам, із них дві третини — військові.

Один із пацієнтів відділення — військовослужбовець 116 бригади Андрій. Після кількох поранень він працює на полігоні, де відповідає за забезпечення новобранців усім необхідним. До лікарів звернувся через біль у спині й порушення пам’яті. «Лікарі тут файні. Весь персонал до нас дуже дбайливо ставиться», — каже Андрій. За словами Ірини Ковтун, військові потребують особливого підходу, бо проходять через травми й стресові ситуації, з якими рідко стикаються цивільні.

Ірина Ковтун розповідає про пацієнта, якого прооперували в Німеччині, однак він вирішив повернутись на реабілітацію до Полтави. Тут він отримав максимальну допомогу, завдяки якій чоловікові стало значно краще. Ще в одного пацієнта після важкого поранення так сильно боліла рука, що він не дозволяв із нею працювати. Однак завдяки системній реабілітації почав виконувати вправи й тепер навіть усміхається. Для медиків такі історії — джерело натхнення й віри в себе. 

«Реабілітація — це не лише фізичне відновлення, а й адаптація людини до нових умов», — пояснює Ірина. Крім фізичної реабілітації, відділення надає психологічну підтримку, допомагаючи пацієнтам відновитись емоційно. Медики вдячні відповідальному бізнесу за те, що у важкі для країни часи він допомагає їм надавати пацієнтам якісні послуги.

Ініціативи, що посилюють спроможність громад

Окрему увагу в компанії приділяють роботі зі зміцнення громад, зокрема допомагають їм ставати сильнішими й ефективніше управляти ресурсами. У межах цього підходу в компанії діють програми, що навчають управлінців залучати інвестиції, розробляти проєкти й плани кооперації, співпрацювати між собою і з іноземними партнерами. Фахівці допомагають оцінювати ресурси громади, ефективно їх використовувати, налагодити внутрішні процеси. А посилення спроможності своєю чергою дозволяє громаді залучити більше інвестицій та ресурсів для розвитку. 

Програма працює не лише з управлінцями, а й з активними громадянами. Проєкт «Моя громада: разом з Kernel» підтримує локальні ініціативи: громадські організації, комунальні установи, школи, дитсадки, бібліотеки або просто групи однодумців, які можуть подати свою ідею. Команди отримують навчання й допомогу в підготовці проєкту. За умовами проєкту 10% бюджету вони повинні зібрати самотужки за допомогою краудфандингу на платформі «Моє місто», яка дозволяє громадам об’єднуватись, знаходити партнерів і разом втілювати проєкти. Команди, які пройшли всі етапи й змогли зібрати гроші, отримують дофінансування й підтримку у втіленні ідей від компанії Kernel.

Цьогоріч проєкти були різні: від програм підтримки ментального здоров’я, облаштування кімнат у школах, майстеркласів і соціальних кав’ярень для ветеранів і молоді — до безбар’єрних спортивних майданчиків для ветеранських організацій. У Полтаві, наприклад, створили ветеранський гостел на вокзалі, де можуть тимчасово зупинятися військові. 

Загалом 2025 року компанія підтримала в області сім проєктів. Один із них — цікава локація на подвір’ї музею-садиби Івана Котляревського, де проводять культурні й освітні заходи для людей різного віку. Формулюючи цю ідею, команда прагнула змінити класичну «музейну» атмосферу, де не можна нічого чіпати й сідати, і створити простір для майстеркласів, лекцій і відпочинку в саду.

«Я завжди думаю і дбаю про нашого відвідувача, щоб він не лише прийшов один раз, а повертався вдруге, втретє, вчетверте», — розповідає завідувачка філії полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського Марина Голубнича.

Дізнавшись про умови проєкту, ініціативна група розгубилась. «Хто буде давати гроші на створення культурного простору в час, коли всі роблять пожертви на фронт? Але спеціалісти почали зі мною спілкуватися, наводити переконливі факти, і це допомогло зрозуміти, як діяти далі», — розповідає Марина. За два місяці команді музею вдалося зібрати необхідну суму на платформі «Моє місто» й вийти у фінал конкурсу.

Пожертви на цей проєкт робили не тільки мешканці Полтави, а й вимушені переселенці. За словами Марини, музей постійно співпрацює з переселенцями. Для багатьох із них музей є місцем, куди можна прийти й поговорити про минуле, аби знайти відповіді на свої питання.

У музейному саду встановили лави, столи, килимки, подушки для зон відпочинку, місця для майстеркласів та інтерактивних лекцій. «Ми створили зону комфорту, де відвідувач може реалізувати будь-яке своє бажання: попити чаю, відвідати майстерклас, долучитись до інтерактивної лекції, просто відпочити в садочку на свіжому повітрі», — каже Марина Голубнича. Так завдяки активності команди й партнерству з відповідальним бізнесом музей продовжує зберігати історію й розвивати культуру в найсучасніший спосіб.

Допомога дітям — підтримка майбутнього громади

Ще одна команда-переможець конкурсу «Моя громада: разом з Kernel» — громадська організація «Полтава Даун Синдром». Її заснували 2018 року Марія Остроушко і Ганна Дерій — мами дітей із синдромом Дауна. Жінки шукали однодумців і прагнули отримати відповіді на питання щодо лікування, реабілітації та навчання дітей. Спершу завданням громадської організації було добитися змін у медичній сфері, аби діти із синдромом Дауна мали доступ до всіх необхідних їм обстежень. 2021 року команда виграла грант і започаткувала проєкт «Йога 21»: двічі на тиждень діти з батьками разом займалися йогою.

Зараз організація працює з альтернативними засобами комунікації, серед яких і застосунок TippiTalk. Діти використовують картки й піктограми для спілкування з батьками й учителями. Це значно покращує навчання й соціальну інтеграцію.

Чи не найбільшою проблемою для батьків дітей із синдромом Дауна залишається неможливість працювати й мати дозвілля, адже такі діти потребують постійного нагляду. Щоб розв’язати цю проблему, ГО «Полтава Даун Синдром» придумала проєкт «Група продовженого дня».

«Чотири роки тому наші перші підопічні із синдромом Дауна в Полтаві пішли в загальноосвітні школи, — розповідає Марія Остроушко. — Але дотепер багатьом із них недоступна група продовженого дня. Без супроводу вони можуть перебувати у школі лише три-чотири уроки. Тож навчання й адаптація в них відбуваються лише частково».

Ганна Дерій побачила оголошення про конкурс у соцмережі, заповнила заявку й пройшла навчання. «Нас підтримали наші знайомі, і ми зібрали необхідну суму — навіть більше, ніж 10% — до встановленого терміну. Це окрилило нас, дало відчуття успіху», — розповідає Ганна. Тепер, отримавши дофінансування від фонду «Разом з Kernel», організація втілює ініціативу. Завдяки співпраці з міською радою вдалося отримати кабінет у школі, де працюватиме група продовженого дня. У ній діти зі шкіл Полтави зможуть навчатись за власними програмами, а їхні батьки матимуть час для роботи й відпочинку.

Програма поєднує шкільні предмети із соціально-побутовими навичками: випіканням печива, створенням виробів, аплікацій на чашках чи футболках. «Це своєрідний освітній мініпростір, де дитина може розвиватись і вчитись бути незалежною», — пояснює Марія. Групу планують запустити 1 вересня.

Зараз до програми «Моя громада: разом з Kernel» залучені понад 30 ініціатив і понад сотню людей. У планах на найближчі три роки — охопити тисячі людей і вплинути на різні сфери життя, зокрема в малих містах і селах.

«Наша країна потребує змін, і працювати над ними разом надзвичайно важливо. У напрямку розвитку колективної спроможності ми запускаємо проєкти навчання громад із теми євроінтеграції. Ми допомагаємо громадам запускати ініціативи разом із європейськими партнерами, щоб досягти реальних результатів, — розповідає Лілія Марачканець. — Ми хочемо, щоб бізнес у громаді сприймався як справжній партнер, з яким можуть співпрацювати й творити якісні позитивні зміни».

Історії співпраці Kernel та локальних ініціатив доводять: справжня незалежність проявляється у конкретних діях, які змінюють долі людей, підтримують громади й зміцнюють громадянську свідомість. Від допомоги ветеранам і дітям до розвитку культурних та освітніх проєктів — кожна ініціатива робить Україну сильнішою. Бо свобода — це не лише право, а й вибір, який ми робимо щодня, разом будуючи майбутнє нашої країни.

Цей матеріал є частиною проєкту, присвяченого Дню Незалежності України.