«Бронювання частково вирівнює ситуацію з браком педагогів». Інтервʼю із заступницею міністра освіти

«Не всі малокомплектні школи зникнуть»

Уже четвертий рік школи входять у навчальний рік в умовах повномасштабної війни. Скільки закладів цього навчального року залишаться закритими та чи не зросло число?

Ні, це число не зросло. І важливо уточнити: школи не є «закритими» — вони працюють, але в дистанційному форматі. З 1 вересня 2025 року очікуємо, що 88% дітей, які зараз є в системі української освіти, навчатимуться очно або у змішаному форматі.

Змішаний формат означає, що учні мають доступ до очного навчання, просто не щодня. Наприклад, тиждень офлайн навчаються 5–7 класи, а наступного тижня — 9–11 класи, тоді як інші працюють дистанційно. Важливо, що в одному класі не змішуються діти «очно» й «дистанційно», адже «чисті» класи дають кращу взаємодію з учителем і результат.

Цього року очно працюватимуть майже 8 тисяч шкіл (близько 2,3 млн учнів), змішано — 2,3 тис. (майже 780 тисяч учнів), а дистанційно — 1,2 тисячі шкіл (396 тисяч учнів). Тобто дистанційно залишиться приблизно 12% учнів. З них левова частка — школи з тимчасово окупованих територій, які вже четвертий рік навчають дітей у дистанційному форматі — як тих, хто залишаються на окупованій території, так і тих, хто виїхав за кордон чи на підконтрольну українському урядові територію.

А торік скільки учнів навчалися дистанційно?

Минулого навчального року дистанційно працювали 2100 шкіл. Навчальний рік ми стартували з майже 600 тисячами учнів на «дистанційці», і протягом року числа коливались у межах до 450 тисяч. Тому цього року помітне скорочення кількості дітей, які навчатимуться дистанційно.

Як МОН забезпечує якісну освіту для дітей, які весь час навчаються дистанційно? Є діти, які цього року перейдуть до четвертого класу, хоча вони ще жодного разу не сиділи за партою.

Перше і головне — інвестиції в укриття. Ми будуємо й ремонтуємо захисні споруди, які дозволяють не просто пересидіти тривогу, а повноцінно навчатися. Це так звані підземні школи, на базі яких зазвичай працюють декілька шкіл. І це насправді один з основних інструментів для прифронтових територій, зокрема для Запорізької області. Там кількість учнів скорочена, і «підземні школи» організовують освітній процес для трьох-чотирьох закладів освіти.

Ба більше, маємо випадки, коли завдяки «підземним школам» у змішаний формат виходять заклади із зони активних бойових дій. Як приклад, учні з Оріхівської громади. Діти з батьками виїхали до Запоріжжя, де є підземна школа, і тепер цілі класи з громади мають доступ до очної освіти. Я була присутня на одному з таких уроків, і це повноцінно наповнений клас. Там перебувають одночасно понад 15 дітей, і це надзвичайна цінність.

Другий напрям — цифрова інфраструктура. Для тих дітей, які залишаються на дистанційному навчанні, ми плануємо інвестувати в сучасні освітні технології. Йдеться про програмне забезпечення, цифрову дидактику й системи управління навчанням (Learning Management System — система управління навчальною діяльністю, яка використовується для розробки, управління та поширення навчальних онлайн-матеріалів із забезпеченням спільного доступу.LMS), де діти й батьки мають доступ до уроків, завдань, результатів та інтерактивних інструментів.

Саме зараз ми перебуваємо на етапі внесення змін до однієї з наших постанов, аби передбачити можливість закупівлі освітніми закладами таких програм.

Ви згадали про укриття. З новин бачимо, що не всі захисні споруди, які мали бути збудовані до 1 вересня, готові приймати учнів. Скільки їх таки ввели в експлуатацію, а скільки все ще залишаються на папері чи недобудовами?

Укриття, які будують коштом державної субвенції, це великі проєкти. Середня їхня вартість становить приблизно 90 мільйонів гривень. Десь трохи дешевше, десь дорожче, але це не об'єкти по декілька мільйонів. І це свідомий крок: держава інвестує туди, де громада самостійно не спроможна реалізувати такий масштабний об’єкт.

Чому я починаю саме із цього? Тому що всі завжди очікують на великі числа — «тисячі побудованих укриттів», але це нереалістично. В Україні ще ніколи в історії не було настільки багато одночасних будівництв великих об'єктів.Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки

Сьогодні на будівництві перебуває 221 об’єкт, переважно у прифронтових областях: Харківській, Запорізькій, Херсонській і Дніпропетровській. З них на сьогодні вже збудовано 33, які будуть доступні для учнів із початку навчального року. Частина вже введена в експлуатацію, частина — на фінальних етапах. Всі профільні міністерства й інституції підключені, щоб максимально пришвидшувати процедури введення — іноді це вдавалося зробити за 2–3 тижні.

До кінця року плануємо завершити будівництво 156 об’єктів, що забезпечить орієнтовно 70 тисяч місць. І тут важливо уточнити: одне місце — це не завжди одна дитина. Найчастіше одне місце — це щонайменше дві дитини, тому що учні навчаються в декілька змін.

З 1 вересня уряд більше не фінансуватиме школи, де навчаються менш ніж 45 дітей. Скількох закладів це торкнеться? Чи означає це, що для багатьох сіл школа фактично зникне?

Ні, це не означає зникнення школи. Поясню, про що взагалі ці меседжі. Фінансування освіти здійснюється з державного бюджету. Держава виділяє кошти громадам пропорційно до кількості дітей. Якщо у школі менш як 45 учнів, вона малокомплектна.

З 1 вересня 2025 року малокомплектні школи більше не фінансуються з державної субвенції. На початок минулого навчального року таких було 525. З них 468 більше фізично не функціонують як окремі юридичні особи. Нагадаю, що ця норма не розповсюджується на початкові школи, навіть якщо там навчаються менш ніж 45 учнів.

Це рішення не було раптовим. Його ухвалили ще навесні 2024-го, тобто більш як півтора року тому, аби громади встигли підготуватися. Громада як засновник могла, якщо вважала доцільним, ухвалити рішення й утримувати малокомплектну школу власним коштом. І ми вже маємо 57 таких прикладів.

Деякі заклади стали філіями основного опорного закладу. І, наприклад, старшокласники з нього вже навчаються в опорному закладі, доїжджаючи шкільним автобусом, а учні початкової, базової школи вчаться у тій філії, яка до цього була повноцінною школою — з 1 до 11 класу.

Частина закладів припинила своє існування через процедуру ліквідації. Такі рішення теж ухвалюють засновники, і вони обов'язково забезпечують можливість довезення дітей до іншого закладу тієї самої чи сусідньої громади. Держава в цьому році виділила 1,87 млрд на закупівлю шкільних автобусів, зокрема й для підвезення учнів із закладів, які перестають існувати через нову норму щодо 45 дітей.

Важливо аналізувати доцільність і де дитині буде краще з погляду якості освіти. Зазвичай краще доїхати 10 кілометрів шкільним автобусом і мати повноцінне освітнє середовище, ніж навчатись у класі, де вчитель викладає 4-5 різних предметів.

Яка ситуація з підручниками? Очільник профільного комітету Сергій Бабак стверджував, що за два тижні до початку навчального року до шкіл не дійшов майже кожен пʼятий новий підручник. Чому ця проблема не розв’язується системно? 

Минулого року частково виникли затримки через війну — були пошкодження друкарень, що вплинуло на доставлення примірників. Цього року, на щастя, влучань у друкарні не було. Але у цикл законодавці додали новий механізм, який запрацював із вересня 2024 року, — обовʼязковий процес апробації підручників. А це додаткові пів року, які не можна ущільнити.

Тепер кожен підручник, який друкується, спочатку У цьому контексті означає перевіряти якість підручників на практиці.апробують учителі у школах, використовуючи його у своєму освітньому процесі, після чого дають зворотний зв'язок авторським колективом. Цей процес триває з вересня до грудня, і доки він не завершиться, не можна переходити на наступний.

Цього року ми анонсуємо нові вимоги до підручників. Ці зміни разом із новими порядком їхньої апробації, експертизи, а також доставлення вже оновлюються в нормативно-правових актах. Усе це в комплексі вплине на якість підручників і на цикл їхнього створення за 2-3 роки.

Також ми запровадили новий підхід до доставлення підручників: 35% примірників видавництва доставляють до закладів освіти. Цей підхід повністю замінить попередній, коли підручники спершу доставляли до обласних баз. Тобто була проміжна ланка, що подовжувало термін доставлення.

На 1 вересня в усіх школах будуть підручники?

Станом на Інтервʼю проводилося 28 серпня 2025 року.вчора 82% цьогорічного накладу підручників уже доставлені до шкіл. Ми очікуємо, що завдяки оновленим вимогам до підручників, змінам в експертизі й доставленні підвищиться якість підручників і школи отримуватимуть їх до початку навчального року.

Чи будуть всі 100% підручників у школах на це 1 вересня? Можливо, й ні. Але це не настільки критично для того, щоб говорити про зрив освітнього процесу. Навіть якщо 10-15% не встигнуть саме на 1 вересня, то точно будуть доставлені до 10 вересня. І якщо подивитись на історію, як доставлялись підручники, то це більш як ідеальна картинка зараз, враховуючи умови війни, а також те, що запровадження новацій завжди потребує адаптації системи.

Але нам важливо покращувати не лише термін доставлення, а і якість самих підручників. І насамперед це стосується примірників для дітей з особливими освітніми потребами, які, на жаль, такими не є. Ми про це чесно говоримо й відкриті до діалогу для покращення якості підручників. Ми друкуємо за великі кошти те, що насправді не відповідає потребам дітей. Зараз активно працюємо над комплексними змінами й плануємо залучати, зокрема, профільних народних депутатів, які опікуються цим напрямом.Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки

«Серед викладачів "Захисту України" 20-30% ветеранів»

З 1 вересня починається другий рік роботи за оновленою програмою «Захисту України». Чого вже вдалося досягнути?

Наразі ми маємо 960 осередків, створених у закладах освіти й профтехах. За цей навчальний рік мають відкритися ще 125. Сам проєкт запроваджувався як експериментальний, тобто ми зараз дивимось, як це все працює.

Оновлене викладання предмета реалізовано в усіх областях, окрім Херсонської, тому що там не були відкриті заклади освіти в очному чи змішаному форматі. І ми можемо констатувати величезну зміну. У чому ми її фіксуємо? У зворотному зв'язку від наших учнів і вчителів.

І варто зазначити, що серед викладачів оновленого «Захисту України» 20–30% — це ветерани. І це надзвичайна цінність. Це ті люди, які діляться практичним досвідом, але при цьому, маючи певні педагогічні навички, можуть працювати й викладати.Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки

Які проблемні моменти в МОН помітили під час першого року викладання оновленого предмета та на які зміни слід очікувати цьогоріч?

Перша зміна стосується переліку обладнання, необхідного для осередків. Ми виявили позиції, які потребують коригування, і внесли зміни до переліку. І тепер заклади освіти можуть докуповувати й дооблаштувавши свої осередки ще якісніше.

Також ми виявили, що на певні модулі недостатньо тієї кількості годин, які були виділені на навчання вчителів. Тому експерти впровадили нові програми з пілотування дронами та зі стрілецької підготовки. І тепер це дві окремі програми, які доступні для викладання у межах підвищення кваліфікації вчителів для того, щоб курс «Захисту України» був більш практикоорієнтованим.

Також цього року на базі Рівненського інституту післядипломної освіти було навчено 95 супервізорів, які з 1 вересня будуть надавати на місцях методичну підтримку вчителям, щоб покращувати якість освіти. І будемо далі дивитись, як це працює.

Ми проаналізували запит областей і додали години на викладання «Захисту України». Попереднього року це були півтори години на тиждень, а цього року — дві години. Тепер на місяць учні матимуть вісім годин замість шести, а це повноцінний тренінговий день, який дитина може проводити в осередку.

Наступний етап на цей рік — розширення мережі осередків і залучення більшої кількості учнів. У Львові, наприклад, один осередок уже охоплює учнів із 14 закладів освіти, і це гарний приклад того, як мали б розбудовуватись осередки. Якщо за цей рік буде ще плюс 125 осередків, то за наступний нам залишиться створити невелику кількість і покрити в такий спосіб усіх учнів із вересня 2027 року, коли стартує реформа старшої школи.

Питання щодо реформування старшої школи. Пілотування стартує вже з вересня. Що чекає на ті 30 ліцеїв, які беруть участь?

Ці ліцеї вже пройшли багато етапів. Директори та вчителі проходили різнопланові навчання: як працювати з поглибленими курсами, створювати власні вибіркові курси, організовувати освітній процес.

До старту кожен заклад з-поміж Ще два заклади, які беруть участь у пілоті, приватні, та один — зруйнований заклад на Харківщині, який працюватиме дистанційно.27 комунальних отримав по 10 млн гривень на переоснащення освітніх просторів. Частина з них робили ще додаткові запити, і ми будемо їм виділяти. До кінця 2025 року всі вони вже матимуть оновлені простори з лабораторіями й теоретичними кімнатами з гнучким простором, який можна швидко трансформувати під різні форми роботи. Гроші на це є, і зараз ми активно працюємо над тим, щоб ліцеї своєчасно здійснили всі закупівлі та облаштували свої простори.

Це перший етап пілотування, який охоплює не всі, а окремі компоненти старшої профільної школи: змінні групи для старшокласників, вибір профілів і курсів, побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Учні навчатимуться два роки за старим стандартом, а не три, як це буде передбачено реформою.

А з 1 вересня 2026 року буде другий етап пілоту — буде ще більша кількість шкіл, а також додасться пілотування змісту освіту (програм і навчальних матеріалів). Цієї осені почнемо добір шкіл у другий етап пілоту.

Кожен заклад отримує постійну підтримку від МОН та Офісу впровадження НУШ: виїзди фахівців, комунікацію з батьками, надання інформаційних матеріалів і розвінчування міфів. Пілоти — це когорта, яка отримує величезний ресурс команди й дозволить більш системно підготуватися до реформи старшої профільної школи.

Реформа старшої школи повноцінно запрацює через два роки. Але для старшокласників уже зараз потрібні зміни в програмі через перевантаження — учні ледь витягують підготовку до Національний мультипредметний тест. Це форма проведення вступного випробування для здобуття вищої освіти в Україні, тимчасово введена у 2022 році на заміну Зовнішньому незалежному оцінюванню.НМТ у поєднанні із засвоєнням шкільної програми. Чи реально тут знайти рішення? Приміром, у деяких приватних закладах освіти не задають домашніх завдань на другий семестр для учнів 11 класу.

Насправді заклади освіти мають дуже високу автономію: міністерство визначає лише загальні межі політики, але не диктує, як саме викладати матеріал у кожному закладі.

Підготовка до НМТ, безумовно, важлива, бо це основний інструмент для вступу до Заклади вищої освіти.ЗВО, але результати НМТ не дають повної картини навчальних досягнень школярів, особливо тих, хто навчаються за новим стандартом. Моя думка, що цього не треба робити — пів року займатися виключно тестуваннями та тренуванням себе лише в цій площині.

Але фактично цього року кожен восьмий випускник провалив математику на НМТ. На вашу думку, питання у складності тестів чи в самій шкільній програмі, яка не готує дітей достатньо?

Насправді відсоток учнів, які не склали тести цьогоріч, не перевищує показники попередніх років. Але загалом, так, у наших дітей є проблеми з математикою та ще більш відчутні — з природничими науками.Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки

Але щодо тестів, вони відповідають шкільній програмі, і там не може бути матеріалу, якого учні не вивчали. Часто проблеми виникають через стрес або невміння працювати із самим форматом тесту — це навичка, яку треба розвивати.

Пані Тетяна Вакуленко, очільниця Українського центру оцінювання якості освіти, у подкасті «Що там із НУШ» розповідає про сам підхід і про те, що дуже часто імідж складності іспиту, все ж таки, продукується саме батьками у конкретний період. Таким чином цей інструмент штучно роблять надскладним, хоча він таким не є насправді. 

За методичними матеріалами та рекомендаціями УЦОЯО системно навчаючись за шкільною програмою, без репетиторів, учень може скласти тест на високі бали. Тож батькам та учням варто спокійніше ставитися до НМТ, розуміючи його справжню мету.

Мінімальний бал для складання не є надскладним. Тож 12–13% учнів, які не долають поріг «склав/не склав», радше відображають системну проблему з точними та природничими дисциплінами. І це якраз про зміну, яка має відбутися раніше у школі. Бо просто звертатися до репетиторів — це про підтягування за формулами. Але ж питання в тому, щоб вони стали нашим активом, і далі ми могли це використовувати. А це, на жаль, не завжди відбувається.

Політику «Освіта для життя» ви презентуєте як відповідь на потребу оновлення шкільних програм. Які конкретні зміни відчує дитина на уроці?

Вона почне не просто вивчати, а розуміти, що вона вивчає, і застосовувати на практиці. Акцент буде на тому, як формули, числа й факти використовуються в житті, а не на їхньому простому відтворенні. Наша мета — аби якомога менше звучало «воно мені в житті не знадобиться».

Якщо це математика, то задача має бути про те, якою має бути коробка, щоб піца такого-то діаметра туди помістилась. Або про те, як розмістити предмети на площині, говорячи в контексті ремонту власної кімнати. Завдання школи — формування компетентностей. І саме про це політика «Освіта для життя».Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки

З 1 вересня стартує пілотування перших оновлених модельних навчальних програм для п’ятого-шостого класів. Перша — курс «СТЕМ: дослідження та проектування», інша — з мистецтва, і третя — з природничих наук. Їх пілотують наші пілотні заклади НУШ. Далі, після апробації та можливих змін, ці програми будуть поширені на всю систему.

«Викладати можна буде, пройшовши швидкі курси»

Яка ситуація з кадрами? Чи вистачає сьогодні вчителів та іншого шкільного персоналу?

За абсолютними числами, вчителів у системі більше, ніж потрібно, але проблема не в кількості, а в якості й профільності кадрів. 

Особливо бракує фахових педагогів у природничих і точних дисциплінах — біології, хімії, фізиці, математиці, сучасних технологіях. Програма шкіл передбачає багато предметів, і саме вузькоспеціалізованих викладачів бракує.

Ця нестача не прив’язана до конкретних регіонів — вона загальна для системи. Частково її компенсують переміщенням учителів із тимчасово окупованих територій на безпечніші регіони, але системне рішення тут в іншому: потрібно змінювати підхід до підготовки й популяризації цих предметів на рівні педагогічної освіти. Молодь не обирає спеціальності вчителя математики, фізики чи біології у ЗВО, тому кадровий дефіцит зберігається через низьку залученість до здобуття педагогічної освіти за цими спеціальностями.

Але молодих педагогів у школах зараз побільшало — зокрема, через те, що школа дає бронювання від мобілізації. Чи подобається вам ця тенденція і як вона впливає на ситуацію з кадрами?

Так, якщо говорити про цю тенденцію, то вона саме частково компенсує потребу в залученні практиків з інформативної, технологічної та природничої сфер. Зараз це не призводить до повного закриття потреби, тому що ці кадри зазвичай зосереджені в обласних містах, а в нас є велика диспропорція із сільською місцевістю, і нестача кадрів відчувається саме там. Але це однозначно в певний спосіб вирівнює ситуацію.

Проте це дуже мінливо. Після скасування воєнного стану більша частина цих молодих педагогів вийде із системи освіти. Бо вони заходили не через привабливість самої професії вчителя, а через те, що вчительство має от цей додатковий інструмент — бронювання. 

Частина з них, ми віримо, за цей час мотивується роботою з дітьми й залишиться. Але, за моїми оцінками, це не буде більш як 20-25% тих, хто зайшов. Це означатиме відкат до стартових позицій.Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки

Як же їх утримати в професії?

Тут потрібне системне рішення — популяризація педагогічних професій не лише через традиційний бакалаврат, а й через короткі курси для практиків. Люди, які працюють в IT чи технологічних сферах і мають практичний досвід, але не педагогічну освіту, зможуть пройти скорочене навчання у виглядів курсів підготовки та долучитися до викладання в школі.

Така ініціатива прописана в Концептуальних засадах професійного розвитку вчителя, які зараз перебувають на громадському обговоренні. 

Практиків потрібно зацікавити, і за два роки до впровадження старшої профільної школи саме це завдання треба насамперед розв’язати.