Виїдуть усі? Як компанії втрачають молодих працівників після того, як чоловікам віком 18-22 відкрили кордон

Ринок праці знову почав зазнавати втрат

Державна прикордонна служба стверджує, що не веде облік перетину кордону громадянами саме цієї вікової категорії. Але водночас зазначає, що якогось масового виїзду немає і що подібні заяви можуть бути частиною російської пропаганди.

Втім, прикордонники Польщі такий облік ведуть. За їхніми даними, з 28 серпня по 3 вересня до Підкарпатського воєводства виїхали 6100 українських чоловіків у віці 18-22, хоча тижнем раніше — всього 500. У Люблінському воєводстві кордон у напрямку Польщі перетнули 4605 молодих українців проти 461 попереднього тижня.

Відтак, 28 серпня — 3 вересня до Польщі прибули щонайменше 10 705 молодих чоловіків з України, що в 11 разів більше ніж за тиждень, котрий передував. Заради об’єктивності треба зазначити, що у зворотному напрямку рух чоловіків цієї категорії теж є, тож чистий відтік склав  7404 людини. Досить суттєво.

Необов’язково всі ці чоловіки лишаються в Польщі. Вони можуть просто перетинати польський кордон, а потім прямувати далі. Так, hromadske дізналося про працівників української ІТ-індустрії, які через Польщу їдуть до Грузії. Маючи віддалену роботу та зважаючи на невисокі ціни в Грузії, порівняно з Західною Європою, ця опція здається їм комфортною.

За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника клубу фахівців з кадрів HRD-club, який провів відповідне дослідження, виїзд чоловіків 18-22 років таки відбувається. «Понад 70% респондентів відповіли, що ця постанова (рішення уряду дозволити виїзд — ред.) негативно вплинула на їхню роботу. Ми бачимо відтік персоналу в 14 галузях економіки. А за молодими людьми виїжджають і жінки — мами, сестри, які їх супроводжують», — каже Дегтяр.

«Дозвіл виїзду для чоловіків 18-22 років створює коротко- та середньостроковий ризик зменшення притоку молодих кадрів. Це насамперед вплине на галузі й ролі, де частка перших робочих місць і молодих працівників найбільша: ритейл, HoReCa (готельно-ресторанний бізнес — ред.), логістика, виробництво та сезонні роботи», — зазначає Марія Абдулліна, керівниця напряму «OLX Робота».

Прикладів того, як страждають компанії саме цих галузей, достатньо. Так, у Рівному зачиняється популярне Oregano Cafe, пропрацювавши п’ять років. «Ми вирішили закрити Oregano Cafe. Це рішення далося непросто, але воно об’єктивне. Ситуація в країні не надто сприяє роботі малого бізнесу. За останні два тижні з команди звільнились і виїхали за кордон майже 10 працівників. Для нас як малого бізнесу це критично», — кажуть у компанії.

З ресторанної компанії «Холдинг емоцій !Fest», відомої закладами «П’яна вишня», «Львівська майстерня шоколаду» та «Реберня», звільнилися 22 хлопці даної вікової категорії з близько 200 працевлаштованих цього віку.  

За даними аналітичного центру «Ресторани України», виїзд молодих працівників не є аж такою популярною опцією в Києві та Дніпрі, а от у західному регіоні 30-40% чоловіків у віці 18-22, що працюють у ресторанній сфері, або вже поїхали, або намагаються це зробити. «Це пов'язано, мабуть, із тим, що в західних регіонах багато хто з їхніх родичів працює вже давно за кордоном. Ми ж пам'ятаємо, що були попередні хвилі заробітчан, багато хто залишився за кордоном, тому є до кого їхати», — говорить Ольга Насонова, директорка центру «Ресторани України».

У мережі супермаркетів «Сільпо» працюють близько 3 тисяч чоловіків 18-22 років, з них 3% звільнилися після відкриття кордонів. «Після оновлення порядку перетину державного кордону для чоловіків цієї вікової категорії ми із занепокоєнням фіксуємо помітне зростання звільнень», — розповідають у пресслужбі компанії.

Більші цифри — у мережі супермаркетів АТБ. Там звільнилися або попередили про таке бажання близько 25% від усіх працівників чоловічої статті у віці 18-22 років. Це переважно охоронці та вантажники.

Вдарила нинішня хвиля виїзду і по компанії «Нова Пошта». «Молодь дійсно почала активніше звільнятися з роботи. Наприклад, у “Новій Пошті” за 10 днів у цій віковій категорії звільнилися 170 людей, але одночасно було прийнято на роботу 64. Тобто чистий відтік склав лише 106 працівників», — повідомив у своєму дописі Володимир Поперешнюк, співвласник компанії.

Поодинокі факти звільнень та виїзду молодих чоловіків фіксуються і в технологічній індустрії. «В ІТ-сегменті виїзд чоловіків-працівників віком 18-22 років наразі має обмежений характер. Фіксуються одиничні випадки, коли співробітники йдуть з посад і це пов’язано з переїздом до іншої країни, але масового характеру наразі не спостерігається. Можливо, це питання часу, і звільнення молоді почнуть набувати масовий характер ближче до четвертого кварталу і далі, а зараз відбувається умовний етап розв’язання “організаційних питань”», — розповідає Влада Лященко з агенції Talando.

В компанії Carlsberg Ukraine, що займається виробництвом пива і забезпечує майже 1500 робочих місць, повідомили hromadske, що з початку дії нових правил лише двоє робітників 18-22 років звільнилися, в той час, як п’ятеро чоловіків 18-30 років були прийняті на роботу. В компанії це пов’язують з інвестиціями в програми стажування: у 2025 році 25 стажерів проходять одну з таких програм.

Згідно з аналізом компанії Korn Ferry, найбільше відтік працівників зачепив компанії з зарплатами близько 15 000 гривень, в той час, як співробітники з доходами 35 000-55 000 гривень здебільшого залишаються. Найчастіше звільняються ті, у кого немає сімейних зобов’язань. Деякі роботодавці зазначають, що частина молоді покидає роботу під впливом батьків.

«Є такі випадки, коли молоді чоловіки виїжджають, кидають роботу, кидають навчання, а виїжджають в нікуди, аби лише сховатися від потенційної мобілізації, від війни, — ділиться своїми спостереженнями Ольга Купець, фахівчиня з ринку праці та доцентка Київської школи економіки. — Це буде негативний ефект для ринку праці, тому що молодь важко замінити старшими віковими категоріями. Якщо вони працюють у 18-22 роки, то, ймовірно, могли не мати ніякої вищої освіти, виконували більше некваліфіковані роботи, але ці роботи фізично вимогливі, тому не завжди є особи, які можуть цю молодь замінити».

В цілому в Україні нині налічується близько 700 000 чоловіків у віці 18-22 років, а це — 8% усієї робочої сили, за даними Центру економічної стратегії. Приблизно половина цих хлопців навчаються.

Вищі навчальні заклади вже реагують на те, що їхні студенти можуть розглядати варіант покинути навчання та виїхати за кордон. Так, у КНУ ім. Шевченка повідомили, що студентів-першокурсників, які протягом 10 робочих днів не з’являться на заняттях, відрахують.

«Це може вплинути на навчання, адже вже навчальний рік розпочався. Молоді хлопці пробують брати академічні  відпустки, але їх можуть їм і не давати, то вони просто будуть кидати навчання. Я думаю, скоро така статистика і прийде з навчальних закладів, коли закінчиться перший семестр і буде закриватися сесія», — говорить Ольга Купець з Київської школи економіки.

Особливо болісним виїзд 18-22-річних чоловіків є через те, що українські компанії на них реально розраховували. Зіткнувшись з повномасштабною кризою ринку праці через дефіцит працівників у 2024 році, багато хто робив ставку саме на молодь. Так, за даними нещодавнього опитування «OLX Робота» та «Європейської бізнес асоціації», 41% респондентів назвали своєю антикризовою стратегією фокус на молодь непризовного віку, 35% — партнерство з навчальними закладами, 30% — залучення пенсіонерів. Тобто фокус на молодь був вагомий.

Нині вже роботодавці беруть на роботу і 16-річних, для цього є регуляторна база. До речі, це нормальна практика в західних економіках. «Я б сказала, зараз для молоді ідеальні умови, тому що багато людей виїхало, є дефіцит робочої сили, тому роботодавці вже не такі перебірливі. Беруть навіть 16-річних, що раніше складно було уявити. Будуть брати без суттєвого досвіду роботи. І плюс, економіка праці говорить, що коли попит на робочу силу перевищує пропозицію, йде зростання заробітної плати, що ми в принципі й бачимо», — говорить економістка Ольга Купець.

Для прикладу, в ресторанному сегменті молодим працівникам заведено платити цілком дорослі зарплати. «В ресторанному бізнесі навіть якщо це офіціант, який просто щойно після школи або навчається у старших класах школи, може заробляти 30-40 тисяч гривень на місяць або навіть 50 тисяч і більше», — розповідає Ольга Насонова, директорка центру «Ресторани України». До того ж ресторани можуть надавати в користування житло своїм працівникам як додатковий бонус.

Україна та її дефіцит молоді

Молодих чоловіків підштовхують до виїзду з країни кілька чинників: особиста безпека під час повномасштабної війни, вірогідність бути мобілізованим, намір заробляти європейську зарплату та вплив батьків. У кожному конкретному випадку той чи інший чинник може домінувати, а інші докладаються.

«Якщо говорити про соціальний статус, то я думаю, що будуть виїжджати менш захищені, тому що їхні батьки не певні, що вони можуть їх захистити від мобілізації, причому від мобілізації одразу в якісь штурмові батальйони чи в піхоту. Якщо будуть виїжджати, наприклад, з депресивних міст, з маленьких сіл, то це діти, яких батьки, найімовірніше, не зможуть утримувати в Польщі. Це ті діти, які, ймовірно, підуть працювати для того, щоб утримувати себе. Якщо молода людина виходить на низькокваліфіковану роботу, то не навчається — і ми втрачаємо як людський капітал», — говорить Ольга Духніч, керівниця напряму демографії та міграції в Інституті фронтиру.

«Молоді чоловіки зараз вирішують — чи їм рвати зі своїм оточенням, їхати в інші країни працювати або навчатися, чи мати зобов’язання потрапити в армію. Ніхто не розуміє, коли закінчиться війна. В нас є проблеми з державною комунікацією. Наприклад, мобілізація дуже погано прокомунікована. Держава має пропонувати молоді аргументи, чому варто залишатися. А так, молоді не вистачає розуміння стратегії держави», — додає Духніч.

Для прикладу, Павло Паліса, заступник керівника Офісу президента, заявляв, що мобілізація в Україні не припиниться навіть тоді, коли буде досягнуто припинення вогню. Процес триватиме, що може відлякувати тих молодих людей, які все ж вірять у швидке закінчення війни.

На це накладається невдоволення якістю життя в Україні. За даними дослідження ЄБА та Gradus Research, лише 29% українців у віці 16-25 років задоволені умовами тутешнього життя, в той час, як 36% — незадоволені.

Американське видання WSJ зазначає, що інтенсивність бомбардувань України росіянами з початку року зросла вдвічі, що сприяє незадоволенню серед людей. Також до цього додається недовіра до органів влади. Так, за даними рейтингу, складеного на замовлення IRI, уряду не довіряють 30% громадян (довіряють 28%), Нацполіції — 52% (довіряє 44%), Верховній Раді не довіряє понад 76% (довіряє — 19%).  Також запитали про довіру до Територіальні центри комплектування та соціальної підтримкиТЦК та СП, і 68 % висловили недовіру. 

Соціологічна група «Рейтинг» дослідила, що пік міграційних настроїв серед чоловіків простежується у вікових категоріях 25-34 років (51% часто задумувалися про виїзд за кордон за останні пів року) та 20-24 років (46%). Водночас чоловіки загалом частіше розглядають переїзд за кордон «назавжди». Найбільша частка таких чоловіків у вікових категоріях 25-34 (27%), 35-44 (19%) років. Тоді як серед респонденток таких вікових категорій цей показник удвічі менший. Серед людей, які часто думали про переїзд за кордон, основними мотивами є кращі умови проживання за кордоном (63%), воєнні ризики та загроза життю в Україні (60%), краще майбутнє для дитини (43%) та працевлаштування (36%).

«Мінімальна заробітна плата в Україні 8 тисяч гривень, а в Польщі вона зараз складає майже 50 тисяч гривень. А ще молодь до 25 років в Польщі не сплачує податок на доходи фізосіб, що додає їм 20% до тієї заробітної плати, яку отримують люди в віці 25+ у Польщі. Тобто вони стимулюють, аби їхня місцева польська молодь не виїздила, а українці, котрі приїздять, отримують ті самі можливості. Я вже не порівнюю з Німеччиною, де мінімальна заробітна плата зараз близько 110 тисяч гривень», — говорить Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

«В Україні більшість людей не хочуть особливо щось дуже серйозно змінювати у своєму житті, тому нам достатньо вийти хоча б на 60-70% від заробітної плати, яку молодь може отримувати в Польщі, і молодь нікуди не поїде», — додає він.

18-22-річні — це статистично невелике покоління, адже ці люди народжувалися ще до зростання народжуваності, котре почалося в другій половині нульових і тривало до російського вторгнення у 2014-му. В разі масового виїзду чоловіків цього віку може статися «провал» у демографії, коли жінкам даного покоління важче буде знайти чоловіка-партнера приблизно однакового віку.

«Якщо виходити з демографічної реальності, то важливою для відтворення населення є кількість жінок репродуктивного віку в цьому поколінні. Але і чоловіки важливі. Звичайно, це покоління 18-22 в нас маленьке. Частина його виїхала раніше, частина зараз. Тому через 20 років у нас буде мало дітей. Через 20 років у нас буде мало людей молодого віку», — зазначає Ольга Духніч з Інституту фронтиру.

«Вже навіть 17-річних хлопців дуже мало. Крім того, що їхня кількість мала, ще й “якість” відрізняється. А це для демографії також важливо, тому що на шлюбному ринку є завжди відбір за освітою, за своїм рівнем розвитку. Якщо ті хлопці, що залишаються в Україні, будуть відставати від дівчат, то дівчата не захочуть брати собі таких партнерів. Це також матиме негативний вплив», — розповідає Ольга Купець з Київської школи економіки.

Найімовірніше, поки що виїзд чоловіків у віці 18-22 триватиме. Це стане частиною загального міграційного тренду. «Імовірно, буде період “гарячки” тривалістю з пів року, а далі міграційна тенденційна повернеться до звичного патерну, який тримається з 2022 року, — прогнозує Влада Лященко з агенції Talando. — Запит на виїзд за кордон напряму залежить від чинників поза межами економічних процесів. Якщо агресія проти цивільного населення буде посилюватися — це буде стимулювати мотивацію знайти безпечніше місце проживання, імовірно поза межами країни. Зміни порядку проведення мобілізації або збільшення правопорушень у цьому процесі також можуть послугувати великим мотиваційним чинником до виїзду».