Гра на бронювання: як у «Дія.City» опинилися казино і компанії, пов'язані з рф

Щоби потенційні інвестори прийшли в Україну, «Дія.City» обіцяє їм зменшені податки. А ще статус резидента «Дія.City» може дещо спростити для компанії отримання статусу критично важливої та, як наслідок, бронювання від мобілізації. 

Наше розслідування встановило, що такими привілеями охоче скористалися в тому числі онлайн-казино і їхні супутні фірми, а також — бізнеси з російськими звʼязками. Загалом такі компанії забронювали майже 150 своїх співробітників. 

Станом на вересень 2025 року в «Дія.City» було зареєстровано 2500 компаній. Ця реєстрація формально називається отриманням статусу резидента. Щоби переконати інвесторів працювати саме в Україні, а не, скажімо, на Бермудах, для них створені особливі умови: резиденти отримують податкові пільги. Такі фірми сплачують всього 5% податку на прибуток, тоді як нерезиденти — 18%.   

Окрім податкових пільг, резидентство у «Дія.City» може полегшити компаніям отримання статусу «критично важливих» — якщо компанія-резидент «Дія.City» відповідає необхідним критеріям, то вона може податися до Мінцифри на отримання статусу «критично значущої». 

«Критичні» резиденти «Дія.City» можуть бронювати до 50% своїх штатних співробітників. У цьому матеріалі йтиметься саме про такі компанії — тобто не просто резидентів, а про тих, які мають заброньованих співробітників, а отже — визнані критично важливими для держави.

hromadske дослідило список критично важливих компаній-резидентів «Дія.City» та їхніх працівників, заброньованих через Мінцифру, і верифікувало його. Дані ми отримали від двох незалежних одне від одного джерел. 

У списку крититчно важливих, які забронювали своїх працівників, є великі українські компанії, як-от «Укртелеком», monobank, «Нова Пошта», сервіс Megogo, підприємства з розробки програмного забезпечення, типу MacPaw або EPAM. Але нас зацікавили не вони, а резиденти «Дія.City», які спеціалізуються на онлайн-казино, або і взагалі мають зв'язки з росією.

У частини співробітників компаній, згаданих у цьому тексті, бронювання уже закінчилося. Але прямо зараз деякі з цих фірм подають документи на оновлення, а деякі — вже отримали подовження.

Онлайн-казино забронювали 58 працівників

Компанія «Фавбет Тек» відома тим, що розробляє програмне забезпечення для онлайн-казино Favbet.

Рік тому «Фавбет Тек» змінила назву на «Хайлоад Солюшнз». Проте компанія як входила до корпоративної групи Favbet, так і входить. 

У 2021 році Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей України видала міжнародній букмекерській компанії Favbet ліцензію на проведення азартних ігор в інтернеті, залах гральних автоматів та казино. У «Фавбет Тек» (та її перейменованої наступниці) теж є ліцензія — на «діяльність з надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор».

У березні 2022 року «Фавбет Тек» отримала статус резидента «Дія.City». Його перейменована компанія зберігає досі, тож може користуватися усіма привілеями резидентства. А ось зі статусом «критичного підприємства» і бронюванням співробітників, у «Фавбет Тек» були проблеми. 

У квітні 2024 року низка компаній, далеких від поняття «критичності», вирішила забронювати своїх співробітників. Так 15 працівників забронювала «Фавбет Тек».

Про це тоді стало відомо з наказу Міністерства економіки, який опублікував нардеп від «Слуги народу» Олександр Федієнко. Історія викликала обурення. Коментуючи скандал, компанія тоді заявила: «Favbet — це частина українського кібервійська».

І хоча очільник Мінцифри Михайло Федоров пояснював, що йдеться про бронювання спеціалістів топрівня, а не абикого, тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що скасовує наказ про бронювання працівників спірних компаній, аби не «розколювати суспільство». 

Та дуже скоро всі про все забули, і вже влітку 24-го співробітники «Фавбет-Тек» почали отримувати бронь, за даними hromadske. Загалом з липня 2024-го по серпень 2025-го бронювання від армії отримали 20 співробітників «Фавбет Тек».   

Ще одна «критична» компанія зі списку резидентів «Дія.City» — «Біллтех геймз». Ця ТОВ у 2021 році отримала ліцензію на провадження діяльності з надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор. Компанія стала резидентом «Дія.City» від жовтня 2023 року.

А на період з липня 2024-го по серпень 2025-го, за даними hromadske, компанія забронювала від армії 10 своїх працівників. Цікаво, що власником «Біллтех геймз» є колишній патрульний з поліції Вінницької області Андрій Рутковський. На дзвінки журналістів чоловік не відповів. 

Компанія «Комп’ютерний сервіс» також спеціалізується на азартних іграх. У 2021 році вона отримала ліцензію на провадження діяльності з надання послуг у сфері організації та проведенні азартних ігор. У липні 2023-го — статус резидента «Дія.City». Від серпня 2024-го до серпня 2025-го бронь від армії мали 7 її працівників. У компанії підтвердили, що заброньовані є там і зараз. 

Окрім цих трьох компаній, що мають ліцензії на провадження діяльності у сфері азартних ігор, резидентами «Дія.City» є і так звані соціальні казино. Це такі самі онлайн-казино, лише з віртуальними грошима: монетами чи фішками, які не можна вивести. 

Формально соціальні казино — це ігри для розваги, без справжніх коштів. Водночас у них гравцям пропонують донатити, щоб отримати більше віртуальних грошей або ж якісь додаткові можливості.

До цієї групи належать компанії «Продакт меднес юкрейн» та «Плейтика Україна». Обидві — резиденти «Дія.City» з лютого 2022-го та грудня 2023-го відповідно. За даними hromadske, разом вони забронювали 21 співробітника на період від січня 2024-го до серпня 2025-го.

Як держава боролася з лудоманією

Навесні 2024 року, під акомпанемент дискусії про лудоманію, військовий і активіст Павло Петриченко закликав заборонити азартні ігри для військових та врегулювати рекламу казино. Він також зареєстрував відповідну онлайн-петицію. Того ж дня вона зібрала 25 тисяч підписів і на неї  одразу відреагував президент Володимир Зеленський:

«Я доручив голові Служби безпеки України, Держспецзвʼязку, Мінцифри та секретарю РНБО зібрати мені всю аналітику із цього питання і наступного тижня запропонувати рішення», — заявив тоді президент. 

15 квітня 2024 року Павло Петриченко загинув під час виконання бойового завдання. До підписання президентом Указу про обмеження роботи онлайн-казино він не дожив пʼять днів. 

Визнавши проблему лудоманії, влада означила свій намір з нею боротися. Водночас деякі казино, схоже, залишаються важливими для держави. Настільки, що торік забронювали щонайменше 58 своїх працівників.

У «Дія.City» ж наполягають на тому, що між казино і компаніями, які розробляють софт для казино, є різниця — навіть попри те, що розроблений цими компаніями софт буквально розробляється спеціально для онлайн-казино. Так, за словами Олексія Добронравова — Legal Lead проєктного офісу «Дія.City», усі перелічені hromadske компанії не провадять азартні ігри безпосередньо, а лише розробляють програмне забезпечення для онлайн-казино. 

«Це не є безпосередня діяльність казино. Це послуги, які полягають у розробці програмного забезпечення, яке використовується в азартних іграх. Будь-яка інша діяльність у сфері організації/ проведення азартних ігор в “Дія.City” заборонена, бо це окремий антикритерій, тому, власне, в “Дія.City” ви не зможете побачити компанію, яка має ліцензію на організацію/проведення азартних ігор», — розповів Олексій Добронравов.

російські зв’язки?

«Якщо людина якось дотична до російського бізнесу, ця компанія точно не може бути в “Дія.City”», — заявив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров влітку 2022-го в інтерв’ю LB. 

Проте в реальності за скасування пільг для росіян ще довелось поборотися. Навесні 2024 року журналісти NGL.media опублікували список з 24 компаній-резиденток «Дія.City», які заробляли в росії або Білорусі, а в Україні користувалися пільгами.

У Мінцифри тоді пояснили проблему недосконалим законодавством. Оскільки закон забороняв резидентство у «Дія.City» тим компаніям, чиї власники не лише були росіянами, а й жили у рф. А ті 24 компанії, про які розповіли журналісти, належали громадянам росії, які виїхали звідти за кордон, тому на них заборона не поширювалася. 

Визнавши проблему, в Мінцифрі анонсували законодавчі зміни. Ці зміни Верховна Рада ухвалила наприкінці 2024 року. 

Відтоді резидентами «Дія.City» не можуть бути компанії, які:

1. «Прямо або опосередковано» належать росії.
2. «Прямо або опосередковано» належать компаніям, зареєстрованим відповідно до російського законодавства. 
3. «Прямо або опосередковано» належать громадянам росії.
4. «Прямо або опосередковано» належать особам, які постійно чи переважно проживають на території росії. 

Напевне, ключовим у новому законодавстві є формулювання щодо «прямих або опосередкованих» зв'язків з росією, адже воно є досить широким і допускає різночитання. 

Можливо, саме з цим пов'язано те, що станом на зараз щонайменше три компанії-резидентки «Дія.City» мають зв’язки з російським бізнесом, який продовжує працювати в росії й зараз. Також ці українські компанії забронювали від армії 90 людей у 2024 році.

Так, наприклад, компанія «Джи Файв Холдинг Укр» — резидентка «Дія.City» з серпня 2022-го — займається розробкою ігор для смартфонів. Раніше, до травня 2024 року, власником української фірми був швед Пітер Наіленд. Зараз згадки про нього видалені з реєстрів, що саме собою, за словами юридичної радниці Transparency International Наталії Січевлюк, може суперечити закону. Адже ще у березні 2022 року уряд заборонив компаніям з російськими зв'язками змінювати структуру власності.

Українську «Джи Файв Холдинг Укр» заснувала й повністю контролює шведська «Джи файв ентертеймент». Водночас саме росіяни є одними з найбільших акціонерів шведської компанії.

За двома компаніями зі списку найбільших акціонерів «Джи файв ентертеймент» — Wide Development і та Purple Wolf — стоять росіяни Влад Суглобов та Олександр Табунов. Цю інформацію шведська компанія оприлюднила у річному фінансовому звіті за 2024 рік.  

У цьому ж звіті зазначено, що шведська «Джи файв ентертеймент» і досі працює в росії. Вона залишається співзасновницею двох російських компаній: «Джи файв маркетинг услуги» та «Джи файв холдинг». Перша — поступово припиняє діяльність, друга — торік заробила 48 млн рублів.

Попри ці зв’язки «Джи Файв Холдинг Укр», яка контролюється шведською «Джи файв ентертеймент», користується державними податковими пільгами, а ще — у 2024-му році забронювала 67 своїх працівників.

Оксана Замула, співробітниця «Джи Файв Холдинг Укр», у коментарі hromadske заявила, що ніяких зв'язків української «Джи Файв Холдинг Укр» з росією немає. 

«У нас українська компанія. Ми працюємо в Україні. Те, що наші акціонери… Я не відповідаю за них», — стверджує вона. 

У «Дія.City» наголошують, що їхнім резидентом не може бути жодна компанія, що прямо чи опосередковано пов'язана з росіянами. Водночас перевіряючи претендентів на резидентство, у «Дія.City» враховують лише ті дані, які компанія сама розкриває про себе і які є у державних базах даних.  

«Ми дивимось на всю структуру, яка надана і яку прийняв реєстратор, тобто компанія перебуває в правовому полі України, значить, виконала вимоги по розкриттю цієї структури. Ми дивимось, чи немає там російського елементу на кожній частині цього ланцюга. 

Якщо цей елемент ідентифікований, ми їй відмовляємо в резидентстві. Або якщо йдеться про моніторинг вже тих компаній, які набули резидентства. Моніторинг здійснюється в режимі реального часу на постійній основі. Якщо ми ідентифікували такий елемент, то компанія отримує повідомлення про те, що виявлені зв’язки та ініціюється питання про втрату статусу резидента», — розповів Олексій Добронравов, Legal Lead проєктного офісу «Дія.City». 

Простіше кажучи: попри пряму норму про заборону на «опосередковані» зв'язки з рф, у реальності в «Дія.City» є можливість перевірити тільки наявність прямих зв'язків або тих зв'язків, інформацію про які розкрила сама компанія. Адже у Єдиному державному реєстрі міститься інформація про безпосередніх власників юридичної особи, а ось інформації про власників її власників там може і не бути.

Коментуючи кейс із компанією «Джи Файв Холдинг Укр», Наталія Січевлюк, юридична радниця Transparency International Ukraine, каже: «На такі компанії мали би звертати увагу наші правоохоронні органи й розслідувати. Тому що були такі випадки, коли в структурі власності є росіяни, і вони безпосередньо приймають рішення стосовно того, як здійснюється бізнес, і отримують безпосередній прибуток. То їм могли навіть інкримінувати колабораційну діяльність або пособництво державі-агресору».

Компанія «Мірантіс Україна» — резидент «Дія.City» з початку 2024 року. Надає послуги публічних хмарних сервісів. 

Українською компанією, де-факто, через американську Mirantis Inc з Каліфорнії,  володіє американська Mirantis Inc з Делаверу.

Цій же, останній, американській компанії вже напряму належить російська «Мирантис АЙТИ». 

Компанія продовжує працювати в росії після повномасштабного вторгнення: заробляє, платить податки й бере участь у російській системі держзакупівель.  Керівниця української компанії, утім, будь-які зв'язки з росіянами заперечує.

«Я точно знаю, що на момент, коли я вступала в цю компанію, у нас не було ніяких російських компаній. Звідки це? Може, це якась інформація з інтернету така… Я не знаю», — заявила Анна Чекункова. 

Попри зв'язки бренду з рф, в Україні компанія й надалі користується всіма пільгами. Зокрема, забронювала 20 співробітників на період з липня 2024-го до серпня 2025-го.

«Ситуація з “Мірантіс” — швидше, це чергова компанія, яка не попала під поле зору наших правоохоронців чи РНБО, чи ще когось, хто б міг у якийсь спосіб зреагувати на те, що там є російський слід», — сказала Наталія Січевлюк, юридична радниця Transparency International Ukraine.

ТОВ «Лабораторія Інформаційних Систем» — теж резидент «Дія.City» з березня 2022 року. Займається розробкою програмного забезпечення для управління радіочастотним спектром та радіоконтролю. В період з липня 24-го до серпня 25-го компанія забронювала 3 своїх працівників.

ТОВ «Лабораторія Інформаційних Систем» належить двом українським компаніям — «Міруаль» та «АТДІ УКРАЇНА». Остання пов'язана з росіянами напряму. Вона належить російській компанії зі схожою назвою — ТОВ «АТДИ Евразия» і громадянину рф Федору Станкевичу — відповідно до реєстру. 

«В такому разі українська компанія, яка є власником і не має російського сліду, вона б мала залишитись власником. І до неї питань немає. Друга компанія, яка пов’язана з росіянином, мала б бути в ідеалі під санкціями чи заблокована, чи [мали б бути] ініційовані якісь дії з боку правоохоронних органів, чи примусове вилучення майна і тому подібні речі», — зазначила Наталія Січевлюк. 

Водночас у «Дія.City» пояснили, що «АТДІ УКРАЇНА», яка належить громадянину рф і ТОВ «АТДИ ЕВРАЗИЯ» напряму, відповідно до реєстру, уже їм не належить. Мовляв, частка в українській компанії, яка раніше належала росіянам, з кінця 2023 року належить французам, а саме французькій ATDI та її засновнику Міссуду Філіппу. В українському реєстрі цих змін немає через те, що компаніям зі зв'язками з рф не можна змінювати структуру власності. 

Разом з цим, продаж не надто допоміг у цій ситуації, адже французька ATDI й сам Філліп Міссуд напряму пов'язані з російським ТОВ «АТДИ ЕВРАЗИЯ». Це настільки очевидно, що сам Філіпп Міссуд значиться у засновниках російської компанії.  

У росії «АТДИ ЕВРАЗИЯ» заробляла до 2023 року, очолював її той же Станкевич. Навесні цього року їй там заблокували рахунки. Компанію також позбавлять реєстрації через те, що вона начебто надала про себе недостовірні дані. Тож, де-факто, у рф вона вже не зароблятиме. Але, по-перше, схоже, що не з власної волі, а по-друге, поки могла — заробляла. 

У «Дія.City» пояснюють, що питання російських зв’язків також належить до компетенції РНБО і правоохоронних органів. Якщо на якусь компанію з «опосередкованими» зв'язками з рф накладуть санкції, або ж якщо правоохоронці встановлять опосередкований зв'язок з росіянами, вона втратить резидентство. Але виходить, що якщо не накладуть, то ні.

«У “Дія.City” є низка антикритеріїв. Один із них — це структура власності — відсутність рф-елементу в ній. Інший критерій — застосування санкцій. Це теж окрема самодостатня підстава для позбавлення компанії резидентства “Дія.City”. Якщо буде встановлено будь-який зв’язок і на це буде рішення РНБО про застосування санкцій, то ми тут же готові позбавляти їх резидентства. Інших підстав, ніж ті, що наведені в законі, немає», — пояснив Legal Lead проєктного офісу «Дія.City» Олексій Добронравов.