Єдиний цифровий стандарт: як «Прозоре будівництво 2.0» мінімізує корупцію

Будівництво та земельні відносини — це найбільш корумпована сфера в Україні. Такі дані називає НАЗК, покликаючись на дослідження 2024 року. Однак відсоток корупції в галузі поступово стає меншим. Процес не відбувається сам собою — це прямий наслідок постійних реформ у галузі, цифровізації процесів та закриття «зручних лазівок» у законодавстві.  Чотири роки тому запрацювала Державна інспекція архітектури та містобудування України — і це запустило реформу всієї галузі. Зокрема, почалася автоматизація значної кількості будівельних послуг, це знищило корупційні ризики та підвищило прозорість процесів. 

Цьогоріч минуло п'ять років від старту Єдиної електронної системи будівництва. 

Її впровадження спростило комунікацію між учасниками будівельного процесу, систематизувало порядок розгляду документів і скоротило терміни надання адміністративних послуг. Єдина система може взаємодіяти з іншими важливими базами даних, як-от Державний реєстр речових прав на нерухоме майно чи Державний земельний кадастр. Не з першого разу, та за цей час вдалося розв'язати чимало проблем у галузі. 

«Якщо говорити про етап будівництва, то донедавна єдиним нецифровізованим і найбільш ризиковим з погляду корупції аспектом залишався процес прийняття об'єкта в експлуатацію, — пояснює голова Державної інспекції архітектури та містобудування України Олександр Новицький. — Бо середні та великі об'єкти мають приймати в експлуатацію лише після огляду інспектора, і це чи не єдиний момент, коли між державним службовцем і замовником будівництва з'являється прямий контакт. А це найбільший корупційний ризик». 

Спершу в ДІАМ вирішили запозичити в Нацполіції ідею з бодікамерою для кожного інспектора, та потім зрозуміли, що контроль має бути серйознішим. Так прийшли до рішення створити застосунок, який покроково контролюватиме роботу держслужбовця під час перевірки об'єктів. 

Шлях від «Прозорого будівництва» до «Прозорого будівництва 2.0»

Застосунок «Прозоре будівництво» запрацював улітку 2025 року. Це була спільна робота Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), Міністерства розвитку громад і територій та Міністерства цифрової трансформації. Реалізувати задумане вдалося за підтримки проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. 

Та зробити все заплановане першого разу не вдалося, тому через пів року роботи застосунку з'явилася його покращена версія — «Прозоре будівництво 2.0». 

«У фінальний перелік функцій не ввійшла фактично основна функція, яка мала бути реалізована через застосунок. Це чекліст обов'язкових пунктів для інспектора. Ми, власне, з цього починали, від цього відштовхнулися. Але спершу вдалося зробити платформу, потім ми цей покроковий алгоритм доопрацювали», — говорить Олександр Новицький.

Створити «Прозоре будівництво 2.0» допомогли фінансований Європейським Союзом проєкт DT4UA та його виконавець Академія електронного управління (Естонія). У новій версії застосунку інспектору вже не підказують, що йому робити, а чітко керують кожним його кроком. Інспектор поетапно перевіряє вимоги дотримання безбар'єрності, вимоги щодо пожежної безпеки, стан прибудинкової території та всі інші обов'язкові пункти. Обійти систему досить складно. Не можна провести перевірку лише частково, не можна пропустити один із пунктів, не можна завантажити лише одне фото з максимально «вигідного ракурсу» чи внести помилкові дані. 

«Якщо інспектор не заповнив розділ “Ліфти”, чи розділ “Благоустрій”, чи “Інженерія”, тобто будь-який, то йому технічно застосунок не дасть натиснути кнопку “Завершити огляд”. Він фактично застряне в петлі, де вічно ходитиме по колу.  Фотографії мають метадані, завантажити зображення іншого об'єкта неможливо, змінити час огляду, навіть якщо людина спробує змінити часовий пояс на гаджеті, теж не вийде, — говорить Олександр Новицький. — Ми перевіяли всі потенційні “лазівки” і закривали їх, щоб мінімізувати ручне втручання в цей процес».

«Інспектор показав єдину готову стіну, і тепер цей будинок зданий в експлуатацію»

Спрогнозувати ефективність роботи оновленого застосунку в чітких цифрах поки що неможливо, однак, за оцінками дослідження Civitta, загальний економічний ефект від цифровізації будівельних послуг може сягати 3,3 мільярда гривень на рік. І запуск «Прозорого будівництва 2.0» точно зробить свій внесок у цю суму, адже застосунок автоматизує роботу інспектора, максимально її пришвидшує та спрощує, знижує ризики плутанини. Якщо раніше він їхав на об'єкт, працював на місці, потім готував звітність, то зараз усі дані автоматично потрапляють в Єдину електронну систему будівництва. 

Порахувати антикорупційний ефект значно важче, однак там суми, переконують у ДІАМ, дійсно вражають. Адже раніше забудовники були змушені платити великі хабарі за кожен квадратний метр зданої в експлуатацію площі. 

«Нема таких офіційних даних, але я часто виступаю на форумах і чую, як забудовники говорять, скільки вони раніше платили за квадратний метр у доларах. Що вони оплачували буквально кожен об'єкт, який вводили в експлуатацію. І ці озвучені суми шокують. Можливо, ми можемо зараз говорити про сотні мільйонів доларів економії тільки для окремих забудовників, що тоді вже говорити про весь ринок», — говорить Олександр Новицький.

І саме тому забудовники переважно схвалюють запуск «Прозорого будівництва 2.0», адже більшості з них простіше працювати чесно та прозоро й не платити регулярних хабарів за те, що й так має бути безкоштовним. Водночас тим, хто намагався шахраювати, виживати на ринку стане значно важче.   

«Гучний був приклад цього року в Ірпені. Будинок мав одну готову стіну, всередині — нічого. Інспектор органу місцевого самоврядування приїхав, зняв одну стіну, зробив звітність — житло здане в експлуатацію, а жити там зовсім неможливо. Тепер мешканці мають через суд оскаржувати це рішення, і ми не можемо втрутитися, бо таке законодавство», — пояснює голова ДІАМ. 

Нинішня версія застосунку такий «звіт» уже не пропустить. У Державній інспекції архітектури та містобудування визнають, що не всі інспектори були в захваті від нововведення. Адже зміна робочого процесу, додаткові обмеження та правила зазвичай дратують і виснажують співробітників будь-якої компанії. Потрібен час для того, щоб усі люди звикли до нового алгоритму. 

«Етап приймання будівлі в експлуатацію завжди є найчутливішим у будь-якій країні, адже саме тут рішення однієї людини може мати великі наслідки. Тому цифрові інструменти, які чітко фіксують кожен крок інспектора і не залишають простору для довільних рішень, мають ключове значення. Разом із нашими українськими партнерами ми пішли цим шляхом і створили рішення, яке фактично керує процесом, а не просто його фіксує, — це дуже сильний приклад того, як цифровізація може змінювати правила гри в цілій галузі», — зазначає Ханнес Асток, виконавчий директор Академії електронного управління. 

Усі дані про стан об'єкта не просто потраплятимуть до єдиної системи, вони ще й будуть публічними. Це означає, що кожен інвестор, який придбав житло в  багатоквартирному будинку, може щодня перевіряти, чи здали в експлуатацію його будинок, як працював інспектор, чи всі дані потрапили до реєстру належним чином. 

«Коли застосунок передаватиме інформацію на публічний портал — з'явиться громадський контроль. Просто уявіть рівень відповідальності забудовника чи інспектора. Якість їхньої роботи буде бачити не просто Україна, а й увесь світ. І не матиме значення, за чиї гроші проєкт реалізовують  — за приватні, донорські, бюджетні. Усе буде опубліковано, і всі зможуть надати цьому оцінку», — переконаний Олександр Новицький. 

Та чи не найбільше, вважають у ДІАМ, прозорого будівництва потребують органи місцевого самоврядування, які приймають в експлуатацію будівельні об'єкти. Адже потім саме їм потрібно врегульовувати наслідки, які мають будинки-недобудови або ЖК із цілою низкою порушень пожежної безпеки чи відсутністю пандусів.   

«Ми вчимо світ цифровізовувати будівництво»

Під час реалізації проєкту Україна опиралася на естонський досвід. Адже саме там ще в 90-х почали цифровізовувати процеси у сфері будівництва. Коли в інших країнах про таке навіть не задумувалися. 

«В Естонії цифровізація будівництва ніколи не була самоціллю. Ми виходили з простого принципу: якщо держава хоче побудувати довіру, вона має будувати прозорі процеси, щоб вони працювали однаково для всіх — незалежно від людей, посад чи обставин. Недарма наш президент Тоомас Гендрік Ільвес свого часу сформулював це дуже просто: комп’ютеру неможливо дати хабар. Коли правила закладені в систему, а рішення ухвалюються на основі даних і алгоритмів, людський фактор перестає бути джерелом корупційного ризику», — говорить Ханнес Асток.

Тепер наші фахівці взяли найкращі рішення в естонських колег, допрацювали їх і створили продукт, який відповідає всім вимогам часу. 

«Ми спершу вчилися в Естонії, подивилися на те, як зроблено в них, покращили й додали своє. Тепер вони вважають, що в нас вийшло краще, сучасніше. А загалом у світі таких проєктів немає, — говорить Олександр Новицький. — Нещодавно я повернувся із зустрічі в Нью-Йорку, де спілкувався з департаментом будівництва їхньої мерії. То вони планують і хочуть мати певний застосунок в майбутньому, але це тільки на етапі мрій і планів, а в нас фактично вже є. Ми вже їм демонструємо роботу дієвого застосунку, який вже працює і показує перший результат». 

Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами