«Я отримав “дулю з маком” від КМДА на підтримку генерації». Інтервʼю з очільником Деснянської РДА Максимом Бахматовим

«Жартують, що вже кінець опалювального сезону»

Інтервʼю проводилося 26 січня 2026 року.На сьогодні скільки житлових будинків досі без опалення? І чи зменшується ця кількість?

725 будинків. Ні, ця кількість не зменшується, вона стоїть. 

Тобто може скластися ситуація, що Троєщина не матиме тепла до кінця опалювального сезону?

У нас там по району жартують, що вже кінець опалювального сезону настав. Не 15 квітня, а раптово. Концептуально це трагедія національного масштабу. Це поки що не Чорнобиль, але якщо пів мільйона людей замерзають у будівлях, це буде кошмар і трагедія. Але так це відбувається.

Після кожної атаки ми змушені повністю зливати систему опалення. Це стандартна, але вимушена процедура: якщо вода залишиться в трубах і система замерзне, труби може розірвати просто всередині будинків. Аби цього не сталося, після сигналу про загрозу, незалежно від часу доби, дається команда на злив. 

Після стабілізації ситуації система запускається знову: спочатку нагрівається теплоносій, далі поступово, повільно наповнюється вся мережа — від теплої до гарячої води. Такий цикл ми проходили вже чотири чи п’ять разів за цей опалювальний сезон.

«Розпочинати» опалювальний сезон у мінус 15 — це ідіотизм і порушення всіх норм. Тому його й розпочинають під кінець вересня, ще за плюсових температур, щоб система наповнювалася поступово, а всі прориви можна було оперативно усунути.

Після останньої атаки, 23 січня, вода злита знову. І ми не знаємо, коли відбудеться наступне наповнення. Деснянський район, зокрема Троєщина, повністю залежить від ТЕЦ-6. Альтернативного джерела тепла немає. Його не збудували за чотири роки, і ніколи його не було.

Ми реально турбуємося про людей, щоб вони не повмирали там. Тому район організовує вивезення дітей із багатодітних сімей, людей, які не можуть подбати про себе самостійно, зокрема паліативних пацієнтів і мешканців пансіонатів. Окремо працюємо з ветеранами з інвалідністю, щоб вони могли отримати належний догляд.

А чи були летальні випадки в районі у звʼязку з обмороженням?

Через обмороження — ми не знаємо. Були летальні випадки серед працівників ДТЕК — слюсарів, електриків.

У різних локальних чатах час від часу з’являються повідомлення з формулюванням: «Нам сказали, що цього сезону опалення вже не буде». Наскільки реалістичний такий сценарій?

Це неправда і непідтверджена інформація. Можуть казати все, що завгодно, але поки немає офіційної інформації від КМДА, РДА, а головне — «Київтеплоенерго», яке відповідає за опалення, нікому не вірте.

Скільки потужності для генерації тепла потрібно зараз Деснянському району? Та чи отримували ви від КМДА або уряду когенераційні газові установки?

Бахматов отримав «дулю з маком» від КМДА на підтримку генерації. Станом на сьогодні — ніх*я не отримав. 

Від ДСНС допомога надходить, так. Вони поставили два модульні містечка для обігріву та надали генератори. Зараз ми також очікуємо генератори для шкіл, які є пунктами обігріву. 

Системи, які одночасно виробляють електроенергію та тепло з одного джерела (зазвичай газу).Когенераційні установки — це космос. Політ на Марс ми швидше організуємо, ніж отримуємо когенераційні установки. Я знаю, що вони були оплачені й мали бути, але їх нема. Нехай це оцінює прокуратура.

Для розуміння масштабів: ТЕЦ-6 забезпечує близько 1700 кілоджоулів на годину тепла та до 500 МВт електроенергії. Сьогодні цього ресурсу немає. Навіть резерв у 150–200 МВт електроенергії дав би можливість балансувати систему в кризових умовах. Але такого резерву немає.

«У жодної школи району немає потужного генератора»

Яка ситуація з електропостачанням у районі зараз — вона стабілізується чи погіршується?

Як і по всій країні — катастрофа. У Києві на лівому березі взагалі жах. На правому трохи краще, наскільки я розумію. Зараз у нас навіть трохи більше світла, але не тому, що стало краще, а тому, що в нас немає опалення — люди гріються електрикою. 

У нас є аварійні випадки, коли горять трансформаторні підстанції, щитові, підземні кабелі, бо не витримують. Коли вмикають світло, усі запускають пристрої — система перегрівається, плавиться, горить. І тоді ми визначаємо, де чия зона відповідальності: якщо згоріло в частині ДТЕК — вони платять, якщо в нашій — ми платимо. 

Мені здається, що під час перших відключень світла на початку вторгнення від влади було більше комунікації про те, що не варто вмикати одночасно всю техніку. 

Ми це особисто нагадуємо. ДТЕК і YASNO можуть робити це значно краще й масштабніше, але чому не роблять — не знаю.

Оберіть одну кімнату й обігрівайте тільки її. Вмикайте спочатку на зарядку телефони та павербанки, потім поступово бойлер, пральну машинку.

Окрема болюча тема — об’єкти критичної інфраструктури. Чи всі лікарні та школи в Деснянському районі сьогодні забезпечені генераторами?

Зараз у жодної школи району немає потужного генератора. У Шевченківському районі є школи з генераторами на 200 кВт — і це дуже потужно. У наших школах є лише невеликі генератори на 5-7 кВт. 

Якщо створювати зі школи повноцінний пункт обігріву, потрібен великий генератор: щоб забезпечити світло, тепло, приготування їжі та інші потреби. Таких у нас зараз немає. 

Ми написали всі листи, які треба й не треба, з проханням: «Дайте генератори». Генератори не дають. Здається, на одну з поліклінік ми знайшли генератор. А лікарень у нас — найбільшого району України з населенням як в окремій області — узагалі немає. Як нема і свого пологового, театру, метро.

«Йдіть у нічний клуб — грійтеся, працюйте»

«Пункти незламності» залишаються одним із небагатьох варіантів допомоги людям під час тривалих відключень. Скільки таких пунктів наразі в Деснянському районі?

У нас розгорнуто 145 «Пунктів незламності», з них 52 — приватні. Усі «Пункти незламності» теоретично працюють цілодобово, якщо є люди. Але поки що людей небагато: якщо у квартирі температура близько +15°, людям комфортніше залишатися вдома, ніж іти до пункту.

За минулу добу в наших «Пунктах незламності» були близько 1887 людей. Приблизно половина з них — у пунктах ДСНС. Зазвичай близько сотні людей залишаються в пунктах обігріву на ніч.

Чи контролюєте ви, аби «Пункти незламності» точно працювали в критичний момент? Чи є відповідальність за зачинений, недоступний чи ненаповнений пункт, як це працює з укриттями?

Ми обстежуємо їх щоденно. І відповідальність, звісно, є — кримінальна. Тюрма, усе просто. Людина не може просто закрити пункт і піти.

Звісно, бувають нюанси. Наприклад, коли приходить одна людина, а в пункті більше нікого немає, і вона просить увімкнути генератор. І тоді виникає питання: чи потрібно для неї запускати генератор, чи ні. Але в більшості випадків генератор запускають і пункт працює.

Зараз у «Пунктах незламності» з їжі — щонайбільше печиво. Чи можна розраховувати, що зʼявляться повноцінні обіди?

Коли благодійники приїжджають — наприклад, у нас є точка роздачі бограча, — то там відразу черга. І всі 800 порцій ми роздаємо одразу. Але грошей на такі обіди в нас немає. Усі гроші на Хрещатику — у КМДА.

Поки що на харчування нічого не виділяється — вони там готуються, не знаю до чого. Як на мене, уже настав той «чорний день», на який усі відкладали. Тепер треба витрачати те, що накопичили.

У мережі були припущення про те, що бізнесам, які організовують у себе «Пункти незламності», дозволять працювати в нічний час. З обговорень, які ви чуєте на нарадах, наскільки це правда?

Уперше чую. Але чому б і ні? Умовно, є нічний клуб. Якщо він відкриває «Пункт незламності» і там є люди, то немає нічого поганого — ідіть у нічний клуб, грійтеся, працюйте. Якщо це реально так і якщо він допомагає 200 людям та може їх обігріти — чому б ні? Але якщо це прикриття — це неправильно.

Зараз такого механізму немає. Знаю, що супермаркети потроху починають працювати [вночі], але там більше збитків, ніж вигоди, бо генератори дорогі, паливо дороге, усе дуже дорого.

«План евакуації є, 100%»

Кияни часто не розуміють, хто саме ухвалює ключові рішення щодо світла й тепла. Як часто відбуваються наради голів РДА з цього питання і як координуються дії між райрадами, КМДА, ТЕЦ, ДТЕК та «Київтеплоенерго»?

Учора я мав зустріч із прем’єр-міністеркою, з міським головою, усіма заступниками. Такі координаційні зустрічі відбуваються кілька разів на тиждень — щоб узгодити дії, допомогу й так далі.

Чи впливаємо ми на електрику? Ні. Чи впливаємо на тепло? Також ні — це зовсім інша структура, ми не ремонтуємо мережі, ми просто чекаємо. Цим займається держава і балансоутримувач. Ми не можемо сказати: «Давайте тепло», бо ми не контролюємо цього.

Міський голова публічно закликає киян за можливості виїжджати з міста. Чи обговорювалося на рівні мера й голів РДА питання евакуації жителів Києва?

Ні, ми поки що не говоримо про евакуацію. Ми говоримо про те, як максимально спокійно допомогти людям жити тут, у Києві, у нинішніх умовах. Найімовірніше, є окремий протокол щодо евакуації, але я з ним поки що не ознайомлений.

Чи не вважаєте, що принаймні на рівні домовленостей потрібно говорити з владою Тернополя, Івано-Франківська, іншими містами, аби в разі гострої потреби знати, куди та скільки людей можна буде вивезти й розмістити?

Теоретично така домовленість є. Але на практиці я не розумію, куди перевезти пів мільйона людей. Тобто в Івано-Франківськ перевести два Івано-Франківська? 

Ви розумієте масштаби? Деснянський район — це восьме «місто» в Україні. Ми більші за Черкаси, Чернігів, Житомир, Рівне, Тернопіль, Кривий Ріг. Більші за нас лише Київ, Харків, Одеса, Дніпро.

Якщо щось станеться і це буде справжній кошмар, план евакуації є, 100%. Та поки що ми стежимо за ситуацією, за станом наших укриттів, «Пунктів незламності» і пунктів обігріву. Люди залишаються вдома, бо більш-менш є світло. Це дивина, скажу чесно.

Чи з цих нарад у вас є розуміння, коли киянам повернуть графіки відключень світла? Їх немає вже довгий час, і в жителів банально немає розуміння, чи доїдуть вони зі світлом ліфтом на свій поверх.

Це не ми робимо, це робить ДТЕК. Я, наприклад, ходжу пішки.

Ми намагаємося діяти по-людськи в нелюдській ситуації. Ви ставите дуже важливі та правильні питання. Але вони всі мають бути огорнуті врахуванням того, що в нас воєнний стан, чотири роки повномасштабного вторгнення і непідготовлене місто. 

Графіків немає, тому що ситуація настільки аварійна, що все перемикають у ручному режимі. І спрогнозувати неможливо, бо постійно щось вилітає, постійно щось ламається. Упало тут — лагодимо тут, упало там — лагодимо там. Вимикають одного, щоб підтримати іншого.

У Деснянському районі зараз найскладніше?

Так, це найскладніший район в Україні зараз. Навіть міський голова Харкова не закликає людей виїжджати з міста, хоча це прифронтове місто — там 20 кілометрів до окупантів.

То чи чекати на оголошення Деснянського району районом «гуманітарної катастрофи»? Можливо, це б допомогло привернути увагу до критичної зношеності інфраструктури, залучення додаткової підтримки?

Наскільки я розумію, щось таке вже зроблено. Воно формально вже в надзвичайному стані. Поки що це не гуманітарна катастрофа.

Цьогорічна зима стала стрес-тестом для систем тепло- та електропостачання. Які помилки або слабкі місця ви вже зафіксували та що конкретно зміните в підготовці району до наступної зими?

Я помітив одну велику помилку — вона перебуває на вул. Хрещатик, 36. Це реальна помилка, це реальне питання й проблема, чому інші міста підготовлені, а місто Київ — ні. Зараз Ідеться про міського голову Києва Віталія Кличка.він буде казати, що «всім важко», але помилка концептуальна в тому, що керівництво міста не має стратегічного плану. 

У мене є документально підтверджені факти того, що вони не готові були ані у 2022-му, ані впродовж наступних двох років. Плану на такі випадки нема. Це все з коліна робиться, якось через ср*ку. А все, що з коліна робиться, — це завжди неефективно. І дуже дорого. 

Треба вже розуміти, як буде тривати зима 2026-2027 років. Бо якщо вже «влупили» по ТЕЦкам, не впевнений, що їх відновлять... Ми вже маємо розуміти, що робитимемо наступного року. І вже мають бути замовлення, уже має все це відбуватися. А цього немає.

От таке життя. Загалом ситуація важка. Поки є бажання, пам'ятайте, що все можна подолати, усе можна пройти. Абсолютно все. 

То коли пройдемо?

Щодо тепла немає прогнозу. Ба більше, є прогноз про повний блекаут. І ще мені розповіли «спеціально навчені люди», що, виявляється, у нас у ТЕЦ застаріла система помпових станцій подачі води, яка тягне 15 мегаватів електрики. І за всі ці роки ніхто не зробив апгрейд, щоб вона тягнула в 10 разів менше, а все це реально. Це, умовно, як зі старого телефона перейти на новий. 

А не буде води — усе, до побачення. Поки є вода, місто є. Бо, вибачте, каналізація — це три години, і все, будинок закривається. 

Тобто мешканцям Троєщини готуватися до повного блекауту? 

Не тільки Троєщини. 

Під час цієї розмови пролунала низка звинувачень на адресу міського голови Віталія Кличка та КМДА — від «відсутності стратегії» до неефективного управління фінансами. hromadske звернеться до КМДА, аби отримати відповіді на всі закиди.