«Треба з'їжджатися зі всіма, щоб більше тепла "надмухати"». Як виживають жителі Харкова, де оголосили надзвичайну ситуацію
«Проти 3 лютого взагалі з труб злили воду. Тепер у квартирі 9 градусів тепла. Вся надія на обігрівач. Якщо не буде світла, замерзнемо», — розповідає Наталя, жителька Харкова.
Її місто — одне з тих, яке регулярно обстрілюють росіяни, а останнім часом прицільно по енергетиці. Під час атаки 3 лютого у Харкові серйозно постраждала місцева теплоелектростанція, після чого жителі залишилися без опалення. Влада оголосила про надзвичайну ситуацію.
Як виживають жителі Харкова та які зміни вже впровадила міська влада, аби покращити ситуацію — у матеріалі hromadske.
«Віра в незламність не зігріє»
«Я зараз живу в самому центрі, й у мене немає опалення вже дві доби… Мій будинок під'єднаний до основної ТЕЦ, яка зараз не працює. Тому опалення нема й, можливо, й не буде… Світло в цілому в мене є, але поруч у будинках то є, то немає», — розповідає hromadske харківʼянин Кирило Гончар.
Воду з труб злили ще 3 лютого — у день, коли росіяни атакували та серйозно пошкодили критично важливі об’єкти ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», а також електропідстанції «Харківська» та «Залютине». Через це 929 об’єктів залишилися без опалення, з яких 853 — житлові будинки. Без тепла опинилися майже 105 тисяч абонентів.
Міський голова Ігор Терехов пояснив, що воду злили, щоб не допустити замерзання мережі: «Я розумію, наскільки це важко у двадцятиградусний мороз. Але безпрецедентна атака ворога на критичну інфраструктуру не залишає іншого варіанту. Іншого виходу наші фахівці не бачать».
У квартирі Кирила Гончара — 4-5 градусів тепла, і це, каже, вже «доволі екстремально відчувається». На вулиці вдень температура повітря — близько -15°, а вночі — -23°.
«Я на кухні гріюсь газом, то там трохи більше. Просто конфорки вмикаю, і все. Ну, вчора ще вмикав духовку — просто відкривав, щоб хоч якось протопить квартиру», — каже чоловік.
Ще один «метод» обігріву, який назвав Кирило, — переживати морози не наодинці, а з близькими чи друзями, бо так тепліше.
Я впевнений, що треба з'їжджатися зі всіма, з ким можна. Просто ж можна «надмухати» більше, і стає тепліше. Бо сидіти одному вдома, коли холодно — це прикро, мені не подобається. Тому ми намагаємося більше з друзями об'єднуватися. Поруч живемо і просто «тусимо» один в одного, щоб нагріти хату.Кирило Гончар, харківський фотограф і креативний директор студії відеопродакшену
Додає: нині в Харкові немає жорстких блекаутів, і світла більш-менш вистачає. Що стосується водопостачання, в його будинку є, а в друзів, які мешкають у сусідньому будинку, немає, тому приходили набирати.
16-поверховий будинок харків’янки Наталії Барибіної також залишився без опалення. Її будинок — на Холодній горі, а це район на околицях Харкова, наближений до ТЕЦ, — повністю залежить від електроенергії.
«З 15 січня опалення, як такого, не було. Подавалася вода в труби такої температури, щоб вони не полопалися від морозу. Температура у квартирі сягала 10 градусів тепла… Проти 3 лютого взагалі з труб злили воду. Тепер у квартирі 9°. Вся надія на обігрівач. Якщо не буде світла, замерзнемо», — розповіла вона hromadske.
Наталія наголошує: «віра в потужність і незламність» міста не зігріє її у ці морози. Мешканці сподіваються бодай на стабільне електропостачання.
«Останній острівець надії»
Після останньої атаки у Харкові оголосили режим надзвичайної ситуації. Це означає, що ситуація вийшла з-під контролю, і це «критична ситуація», сказав hromadske Володимир Чистилін, місцевий журналіст і громадський діяч.
Одним із рішень, які після цього впровадила мерія, — станції Харківського метрополітену тепер працюють у цілодобовому режимі не лише під час тривог як укриття, а і як «Пункти незламності».
Останні два дні… додатково станції використовуються як пункти обігріву. Громадяни можуть додатково приходити не тільки під час повітряних тривог, а і якщо їм треба зігрітися, випити чаю, теплу ковдру, підзарядити гаджети тощо.Олексій Бітнер, начальник пресцентру Харківського метрополітену
І мешканці, особливо районів, близьких до станцій метро і в яких немає опалення, часом можуть прийти погрітися, сказав Олексій Бітнер у коментарі hromadske.
Та водночас він уточнив: здебільшого люди приходять, коли паралельно тривають обстріли. Бо «в місті не все так погано», і в більшості громадян є змога піти до друзів чи знайомих, у яких є опалення, а метрополітен — це як «останній острівець надії».
Загалом у місті цілодобово працює 101 «Пункт незламності», де можна зігрітися, випити гарячі напої, зарядити свої гаджети. За потреби мерія обіцяє оперативно розгортати додаткові пункти обігріву.
«У зв'язку з тим, що надзвичайна ситуація, відкривають метро, відкривають більше цих “Пунктів незламності”… Але, скажу чесно, великого попиту немає… Я думаю, що якщо розпитати людей, вони вам не скажуть, де вони [розташовані]. Але вони існують, і хтось, напевно, туди заходить», — каже Володимир Чистилін.
Через обстріли в місті також періодично виникають зупинки роботи громадського електротранспорту. Востаннє таке сталося 5 лютого, і на ділянках, де тимчасово не курсують тролейбуси та трамваї, запустили автобуси.
За словами Чистиліна, у роботі підземки часом стаються перебої через те, що не вистачає напруги. А міські електрички тепер курсують з більшими інтервалами, ніж зазвичай. Однак люди чекають, хоч і довше, бо все одно розуміють, що вони приїдуть.
Про інші зміни, які впроваджує місто, hromadske хотіло розпитати у міської влади, однак відповідей до публікації тексту там не надали.
«Перевели бізнес на триденний робочий день»
Комендантська година у Харкові залишається з опівночі до 5 ранку. На відміну від Києва, де в нічний час дозволили роботу таксі, зокрема для довезення людей до пунктів обігріву, у Харкові таких змін немає.
Жителі, з якими спілкувалося hromadske, не пригадують, коли діяли стабілізаційні відключення світла — вони вже звикли жити в умовах аварійних відключень.
Багато хто зараз переводить бізнеси на якісь інші варіанти праці. От ми з друзями пів року топу відкривали благодійне кафе «Благовіщенський Курінь». І ми зараз його перевели на триденний [робочий тиждень]. У нас опалення немає, і коли відсутнє світло, ми не можемо опалювати приміщення. І тому в нас там було 2° на минулому тижні. Так неможливо працювати, тож ми поки що такі графіки ввели.Кирило Гончар, харківський фотограф і креативний директор студії відеопродакшену
Володимир Чистилін каже: харківʼяни звикли до постійних обстрілів, і вже мало хто реагує на повітряні тривоги, і так само вже призвичаїлись до холодів. Здебільшого, каже, просто тепліше одягаються, вчасно заряджають павербанки, а бізнеси купують генератори.
«Я не можу сказати, що в Харкові якась паніка. Мне здається, що в Києві більш напружена буває ситуація… Все працює, бізнеси працюють. Усім складно», — резюмував Кирило Гончар.