У Львові попрощалися із захисником Лемберґом. Він загинув у 2023 році у Бахмуті

Про це повідомляє кореспондентка hromadske.

Чин похорону Сцельнікова розпочався у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього на площі Ринок відбулася загальноміська церемонія прощання. Поховали захисника на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №87.

У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Р. Іваничука також відкрили виставку живопису, яку мама загиблого захисника Олена Чернінька присвятила своєму синові.

Більше про Михайла-Віктора Сцельнікова

З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів він став на захист Батьківщини. Брав участь у боях на Запорізькому, Миколаївському, Херсонському та Донецькому напрямках у складі 206 окремого батальйону територіальної оборони Сил територіальної оборони та 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

Зі слів рідних, він був щирою, світлою та надзвичайно вмотивованою людиною з чіткою громадянською позицією щодо війни в Україні.

«Вирізнявся відповідальністю, відданістю та високими моральними принципами, завжди підтримував близьких, умів підбадьорити жартом. Любив життя, займався бігом, захоплювався стрільбою, піклувався про тварин, був донором крові. Був мужнім і жертовним, готовим стати на захист інших», — повідомили у міській раді.

Раніше пресофіцерка 93 ОМБр Ірина Рибакова розповідала hromadske, що Михайло-Віктор Сцельніков, на позивний Лемберґ, загинув у травні 2023-го в Бахмуті.

Однак оскільки його тіло тривалий час не могли евакуювати, офіційно він вважався безвісти зниклим. ДНК-експертиза підтвердила смерть Михайла-Віктора Сцельнікова 20 лютого цього року.

У 2024 році Олена Чернінька презентувала книгу «Лемберґ: мамцю, ну не плач» — історії та звернення до зниклого на війні сина, на позивний Лемберґ. Жінка розповідала, що її син долучився до захисту України після повномасштабного вторгнення й був на війні півтора року.

Зазначимо, що батька Лемберґа, Михайла Сцельнікова, підозрюють у вбивстві Андрія Парубія. Під час засідання він визнавав свою провину у скоєному й назвав свої дії «помстою українській владі». Він стверджував ніби чекає якнайшвидшого вироку для себе, аби його обміняли на військовополонених і він зміг знайти тіло свого сина.

Однак журналісти згодом з’ясували, що підозрюваний у вбивстві Парубія виправдовував рф іще до того, як його син зник безвісти. Його колишня дружина Олена Чернінька розповідала, що не підтримує зв’язку з підсудним уже майже 30 років.

Вона розповідала, що ростила Михайла-Віктора сама, а його батько «іноді з’являвся», як-от на 1 вересня чи «на якусь значну подію». За її словами, коли син пішов на війну, то вони з батьком посварилися, бо «один був патріот, а інший ні».