Хворів і важив 200 кг. Мати чоловіка, який помер у ТЦК на Житомирщині, каже, що він не був «ухилянтом» і навіть не знав про війну
Чоловіком, який тиждень тому помер у територіальному центрі комплектування на Житомирщині, виявився 46-річний Андрій Стесюк. Його мати розповіла, що через хворобу він важив 200 кг, але, попри це, комісія визнала його придатним.
Про це вона розповіла журналістам «Суспільного».
Тамара Стесюк розповіла, що син закінчив Вінницький медичний університет і певний час працював лікарем загальної практики сімейної медицини. Однак у 27-річному віці йому діагностували неспецифічний виразковий коліт — хворобу, під час якої на внутрішній оболонці товстого кишківника утворюються виразки та рани.
Через цю хворобу Андрій, мовляв, навіть отримав групу інвалідності. Невдовзі він покинув роботу, розійшовся з дружиною і переїхав до батьків в Овруч. Уже у 2008 році, як розповідає його мати, на тлі «цих усіх страждань та переживань» в її сина діагностувати розлад психіки та призначили лікування, зокрема з психотропними ліками.
У 2018-му чоловіку не продовжили групу інвалідності, пославшись на те, що його коліт вилікували, хоч, каже Тамара, ця хвороба невиліковна. Після цього Андрій, мовляв, відмовився робити подальші обстеження та здавати аналізи, але продовжив приймати лікування, призначене до цього. Мати каже, що це все призвело до порушення обміну речовин, через що син набрав вагу і став важити близько 200 кілограмів.
«Через свій розлад він всі ці роки жив ніби у своєму власному світі — він навіть не знає, що в нас війна йде», — розповідає Тамара.
Водночас історію Андрія в місті знали всі й навіть працівники ТЦК, розповідає мати чоловіка. Тому вони, мовляв, ніколи не зупиняли його і не підходили до нього з перевіркою. Однак уранці 6 серпня Андрій пішов до магазину, не взявши з собою ані документів, ані телефону.
«Наші місцеві працівники ТЦК знають, що він хворий. Але, як виявилося, в Овруч на ту пору приїхали працівники ТЦК з Коростеня — близько 7:30 ранку вони насильно заштовхали мого сина в автомобіль», — каже Тамара.
Дізнавшись, що сина забрали в ТЦК, батьки Андрія поїхали у військкомат, де їм сказали, що його відправлять у Коростень. Водночас працівники ТЦК, за словами жінки, відмовилися передати її сину необхідні ліки та воду. Потім Андрія відвезли в Коростень, де батьки змогли з ним побачитися, а звідти — нібито мали везти Житомир.
Коли батьки чоловіка повернулися додому, їм зателефонували з Коростенського ТЦК і повідомили, що син знепритомнів у туалеті й помер. Коли вони знову приїхали в ТЦК, побачили, як Андрій лежить у дворі за будівлею військкомату.
«У мене зупинилося серце — мій син лежить серед двору з розкинутими руками, голова вже синя і вкрилася плямами. […] Я до сина притулилася — він не дихав. Губи сині, але сам він був дуже гарячий. Лежав на рядні серед двору у багнюці, без взуття. Штани йому закотили, футболку підсунули. Ця картина стоятиме в мене перед очима до кінця мого життя», — розповіла Тамара Стесюк.
8 серпня Андрія Стесюка поховали. Його мати каже, що той не був «ухилянтом«», і критикує тих, хто визнав її сина придатним до служби: «Вони ж бачили, який він — навіщо вони тягнули його у той автобус? […] В мене питання: як при таких хворобах, які мав мій син, його визнали придатним?»
Тепер Тамара обіцяє звертатися до правоохоронців та правозахисників, щоб ті розслідували справу, а також прагне покарати працівників ТЦК, які забрали Андрія на вулиці, та лікарів, які визнали його придатним.
Нагадаємо, 6 серпня в Житомирському обласному ТЦК та СП опублікували заяву про те, що на території територіального центру комплектування помер 46-річний чоловік, якого туди доставили як порушника правил військового обліку.
У військкоматі казали, що чоловік підлягав мобілізації як офіцер запасу, а за результатами медогляду його визнали придатним до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, ВВНЗ, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення та охорони.
Через смерть чоловіка у ТЦК призначили службове розслідування, також відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань.