«Підприємство не мало договору оренди». Чи закриють стрільбища на Київщині після удару балістикою по виставці озброєння

Про це заявив голова Дмитрівської сільської ради Тарас Дідич під час позачергової сесії. 

Там розглядали звернення мешканців села Капітанівка, які скаржились на роботу стрільбищ впритул до житлової забудови, вимагаючи розірвати з ними договори оренди. Йдеться про чотири стрільбища на території селища загальною площею 5,5 гектара.

«Із чотирьох підприємств, які там функціонують, у трьох — договори укладені, вони виконують свої обов’язки. А у ТОВ “Патріот-Снайпер”, на території якого саме проводилася виставка, договору оренди земельної ділянки немає. Є факти самовільного будівництва й перебудови конструкції. Ми ще 2018 року про це повідомляли і Київську обласну адміністрацію, і районну, і Київську обласну прокуратуру. Але, на жаль, у результаті всіх цих звернень ми відповіді не отримали», — заявив Дідич. 

А втім, додав, що селищна рада самовільно розірвати договори оренди не може. Натомість було ухвалене рішення підтримати звернення мешканців і звернутись до Нацполіції задля перевірки наявності чинних дозволів і висновків про відповідність нормам безпеки. Лише якщо виявлять порушення — тоді може йтися про те, аби розірвати договір або ж звертатися до суду.

«Багатоквартирний будинок, у якому я жила, зруйнований вщент. П’ять сімей залишилися на вулиці. Тому моя позиція: закрити стрільбища. Ми з ними воювали ще у 2021 році через порушення шуму (недотримання годин тишу — ред.). Там стріляють з 09:00 до 20:00. Відстань від будинку — метрів 100», — нарікає Тетяна, жителька Капітанівки. 

Водночас це збурило ветеранів і військових, які кажуть: порушувати питання про закриття стрільбищ під час війни — підважувати питання нацбезпеки та оборони. 

«Я підтримую будь-які перевірки. І коли їду на полігон, я беру із собою всі дозвільні документи на всі одиниці зброї, які в мене є. Але водночас питання “а перевірмо те”, “а змінімо цільове призначення” — це все просто завуальоване бажання закрити полігони. Ми можемо дискутувати про якісь модифікації, кращі кулевловлювачі, щити від шуму, зміну певних калібрів на певних рубежах. Але під час війни закривати стрільбища — просто не можна», — каже ветеран Владислав Жайворонок. 

За словами директорки одного зі стрільбищ, вони не мають жодного стосунку до організації виставки озброєння. 

«Крім того, що я директорка, я виросла в цьому селі, і в мене будинок так само розташований на цій вулиці. І все, що тут відбувається, — це повна спекуляція, щоб “під шумок” закрити стрільбища, де всі тренуються і вчаться поводження зі зброєю», — каже Олександра, директорка спортивного комплексу «Орел». 

Що відомо про атаку?

Удень 24 липня Київську область атакували російські балістичні ракети — виявилося, що під ударом опинився полігон, де в цей час відбувалася виставка озброєння. «Українська рада зброярів» підтвердила удар і заявила, що на локації перебували представники української оборонної індустрії.

Кількість загиблих унаслідок ворожого удару зросла до 12. Окрім того, повідомлялося про приблизно 100 постраждалих.

Місцеві жителі стверджують, що не знали про проведення такого заходу й планують писати колективне звернення щодо цього. Проведення виставки розкритикував і президент Володимир Зеленський: він сказав, що «вже тисячу разів говорили» про те, що таких заходів не має відбуватися під час війни.

В Офісі генпрокурора заявляли, що слідство встановить, хто ухвалював рішення про проведення заходу, погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи були в належний спосіб оцінені ризики в умовах воєнного стану.

Суд уже відправив під варту Василя Гончарука — керівника асоціації зброярів «Армада», яка організовувала захід. Він заявив, що повністю усвідомлює свою відповідальність і готовий співпрацювати зі слідством.