Апеляція назвала «цензурою» заборону «Слідству.Інфо» та ЦПК публікувати розслідування про 143 квартири брата голови ДБР Сухачова
Судді Київського апеляційного суду назвали «цензурою» рішення Печерського суду Києва, який у липні заборонив «Слідству.Інфо» й «Центру протидії корупції» публікувати розслідування про 143 квартири брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.
Про це йдеться в рішенні Київського апеляційного суду, передає «Центр протидії корупції».
У тексті рішення йдеться, що Печерський суд «не провів аналізу пропорційності та необхідності вжитого заходу в демократичному суспільстві, не з’ясував наявності високого суспільного інтересу» до теми розслідування й не навів мотивів «існування реальної та неминучої загрози» від факту надсилання запиту.
У постанові йдеться, що інформацію в розслідуванні позивач «суб’єктивно вважає несприятливою для себе».
«Під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції […] фактично застосував тотальну попередню цензуру щодо ще не опублікованого журналістського матеріалу. Сама лише ймовірність висвітлення інформації […] не може виправдовувати зупинення реалізації фундаментального конвенційного права на свободу вираження поглядів», — зазначили в постанові.
Судді вказали, що заборона публікації «повністю збігається із позовними вимогами в заяві ТОВ «Парковий-2», що порушує законодавство.
Там також додали, що Олександр Сухачов, брат директора ДБР, не надавав ТОВ «Парковий-2», позивачу, права представляти його інтереси в суді — відповідно, він не є стороною у справі.
«Ініціатива 143»
Нагадаємо, що на початку липня Печерський районний суд Києва заборонив ЦПК і «Слідству.Інфо» публікувати розслідування про об’єкти нерухомості брата директора ДБР Сухачова.
За декілька тижнів до того журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала запит на коментар до директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати факти, які знайшли журналісти. Схожий запит надіслали й до ТОВ «Парковий-2», яке вважають пов’язаним з Олександром Сухачовим — братом директора ДБР. Утім, компанія звернулася до суду.
6 липня, коли журналісти готували матеріал до випуску, на адресу ЦПК надійшла копія рішення судді Сергія Вовка, який постановив заборонити оприлюднювати й поширювати в інтернеті персональні дані про майно брата директора ДБР.
У розслідуванні йшлося про факти набуття Олександром Сухачовим об’єктів нерухомості та про джерела їхнього фінансування. Олександр Сухачов отримав 143 квартири та офіси в Харкові за цінами, які є значно нижчими від ринкових. Ціна за одну квартиру для Сухачова становила 25-50 тисяч гривень (від 932 до 1856 доларів відповідно за тодішнім курсом).
«Це рішення суду — дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та “Слідстві.Інфо” банально тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та низка інших наслідків. Ми обов’язково будемо це оскаржувати», — коментувала виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.
Після цього вісім українських медіа об’єдналися в «Ініціативу 143» й одночасно опублікували текст розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР.