Справи про перші вбивства на Майдані досі не дійшли до суду — адвокатка Оксана Михалевич
Адвокатка Оксана Михалевич, яка представляє інтереси потерпілих та родин Героїв Небесної Сотні у справах Майдану, розповіла, що справи про вбивства Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, які були серед перших загиблих, досі перебувають на стадії досудового розслідування.
Про це Оксана Михалевич розповіла в інтервʼю hromadske.
За її словами, складність розслідування зумовлена тим, що вбивства сталися 20–21 січня, коли при владі був Янукович.
«Уся наша силова структура намагалася нібито розслідувати злочини, які, найімовірніше, самі правоохоронці й учинили. Під час досудового розслідування багато речей, які мали зафіксувати, не зафіксували. Перші вбивства сталися на Грушевського, де було багато камер відеоспостереження — у магазинах та інших закладах. Але ці записи вчасно не зібрали й не зафіксували. Крім того, судово-медичні експертизи після вбивств провели, м’яко кажучи, неякісно. Ідеться навіть про їхню фальсифікацію», — пояснює Оксана Михалевич.
Зокрема, адвокатка розповідає, що нинішній заступник керівника Офісу президента Олег Татаров під час пресконференції пояснював деякі вбивства тим, що людям нібито стріляли в потилицю. «Фактично розслідування проводили так, щоб показати, начебто до перших убивств були причетні мітингувальники, а не правоохоронці», — каже адвокатка.
Крім того, Оксана Михалевич каже, що правоохоронці, які перебували на цій території, не хотіли надавати слідству свої списки, і досі достеменно не відомі всі люди, які фізично перебували там.
Також вона розповіла, що більшість вироків у справах Майдану стосується безпосередніх виконавців злочинів, які застосовували насильство, а справ щодо суддів, які дійшли до суду, не було.
«Це “беркутівці”, іноді працівники ДАІ, які виконували незаконні накази, фальсифікували документи, а також інші правоохоронці нижчої ланки. Але практично немає вироків щодо слідчих і прокурорів, які фальсифікували справи, готували клопотання про запобіжні заходи та підозри», — каже Оксана Михалевич.
Водночас значна частина виправдувальних вироків у справах Майдану стосується саме суддів, прокурорів і слідчих.
«Для порівняння: загалом в Україні виправдувальних вироків до 5%. Ми жартуємо, що більшість із них припадає на справи Майдану. Насправді значна частина виправдувальних вироків стосується суддів, прокурорів і слідчих, де довести умисел дуже складно. Ніхто не приходить і не каже: “Я каюся і розумію, що вчинив неправильно”», — каже Михалевич.
За її словами, так само ніхто не хоче визнавати, що отримував незаконні вказівки. Ті, хто їх давав, теж не підтверджують цього. Зазвичай такі вказівки не оформлювали письмово — усе відбувалося телефоном або в інший спосіб. Тому немає наказу зробити щось незаконне, а довести, що людина свідомо ухвалювала незаконні рішення, складно.
«Якщо є “беркутівець” і відео, на якому він б'є беззахисну людину, це набагато простіше довести. Є об'єктивна фіксація події. Так само зі службовими підробленнями. Є вироки у справах, коли затримували людей, а потім писали, що вони нібито вчинили напад. Рапорти були однотипними, написаними під копірку. Це вже саме собою вказує на можливу фальсифікацію. Досліджуючи інші обставини, можна довести, що документ був незаконним», — додала вона.