Президент Португалії хоче виплатити репарації колишнім колоніям за рабство. В уряді відкидають пропозицію

Португальський президент Марселу Ребелу де Соза закликав виплатити репарації колишнім колоніям держави за рабство. Водночас уряд відмовився ініціювати процес виплат.

Про це пише Guardian. 

Цього тижня глава держави заявив про необхідність відшкодування, однак це викликало різку критику з боку правих партій. У суботу, 27 квітня, він оголосив, що Португалія може використати кілька методів виплати репарацій, таких як скасування боргу для колишніх колоній і надання фінансування.

«Ми не можемо покласти це під килим або в ящик. Ми зобов’язані пілотувати, очолити цей процес [репарацій]», — переконаний президент.

Зі свого боку уряд заявив, що хоче «поглибити взаємні відносини, поважати історичну правду та все більш інтенсивну та тісну співпрацю на основі примирення братніх народів».

А втім, нині там не розглядають «процесу чи програми конкретних дій» для виплати репарацій, і додали, що такої ж позиції дотримувалися попередні уряди.

Урядовці назвали їхні відносини з колишніми колоніями «справді чудовими» та вказали на співпрацю в освіті, культурі, охороні здоров’я, а також у фінансовій та економічній сферах.

У колоніальну еру Португалії, яка тривала понад п'ять століть, Ангола, Мозамбік, Бразилія, Кабо-Верде, Сан-Томе і Принсіпі, Східний Тимор і деякі території в Азії підпорядковувалися португальському правлінню.

У той період, з XV по XIX століття, 6 мільйонів африканців викрали та насильно переправили через Атлантичний океан португальськими кораблями. Їх продали в рабство, переважно до Бразилії.

Деколонізація африканських країн відбулася лише через кілька місяців після того, як Військовий переворот лівих офіцерів, який повалив авторитарний режим Нової Держави в Лісабоні, спричинивши значні соціальні, економічні, територіальні, демографічні та політичні зміни в Португалії та її заморських колоніяхРеволюція гвоздик у Португалії 25 квітня 1974 року повалила найдовшу фашистську диктатуру в Європі та започаткувала демократію.