Сікорський закликав Україну якнайшвидше дозволити ексгумацію поляків на Волині

Про це він заявив у соцмережі Х.

Як заявив Сікорський, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба «зробив помилку» у своїй відповіді на запитання під час зустрічі в Ольштині.

«Наші земляки заслуговують на поховання. Україна має розуміти темні сторінки своєї історії. А втім, з його (Дмитра Кулеби — ред.) відповіді можна зрозуміти, що під час наших двосторонніх розмов я вже порушував питання про необхідність відновити ексгумацію», — сказав Сікорський. 

Він додав, що для України краще «розв’язати це питання якнайшвидше у дусі вдячності Польщі за те, що ми сьогодні робимо для України».

Що передувало?

Голова МЗС Дмитро Кулеба під час зустрічі з польським колегою Радославом Сікорським вказав на те, що вона відбувається в місті Ольштин, куди українське населення було переселене в 1947 році під час операції «Вісла».

«Ви знаєте, що таке операція “Вісла”, і знаєте, що всі ці українці були примусово виселені з українських територій, щоб жити, зокрема, в Ольштині… Але я не про це говорю. Якби ми сьогодні почали копатися в історії, то якість розмови була б зовсім іншою, і ми могли б дуже глибоко зануритися в історію і докоряти одне одному за погані речі, які поляки робили українцям, а українці — полякам», — сказав він.

У МЗС України згодом уточнили, що голова відомства не висловлював територіальних претензій до Польщі.

Ці його слова викликали обурення в Польщі. Так, зокрема, депутат партії «Право і справедливість» Януш Ковальський заявив, що Кулебі варто було б заборонити в’їзд до Польщі.

Волинська трагедія

У роки Другої світової війни, в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії у минулі роки та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас в Україні подібних підрахунків не проводили.

У липні 2023 року, до роковин Волинської трагедії, Польща вкотре наголосила, що польсько-українське примирення має передбачати визнання провини та вшанування пам’яті жертв часів Другої світової війни. Україна не погоджувалася з «однобічною та політизованою» оцінкою трагічних подій 1943-1944 років з боку польських політиків і дипломатів.

А втім, Польща сигналізувала, що нерозв’язані питання історії ще можуть дати про себе знати. 1 серпня 2023-го, у День пам’яті Варшавського повстання 1944 року, заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що без урегулювання цього питання, розблокування ексгумації та вшанування пам’яті жертв «не буде справжнього примирення чи інтеграції України в ЄС».

Уже цього року міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також сказав, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Що саме він має на увазі під «розв’язанням» — польський міністр не уточнив.