Підкуп голосів, фальсифікації та російські гроші. Що відомо про вибори президента та референдум у Молдові
Президентські вибори в Молдові проходили у досить напруженій атмосфері — до останнього розрив між кандидатами був доволі незначним, хоч лідеркою, як і прогнозувалося, залишалася чинна глава країни Мая Санду.
Іще більше напруги було довкола референдуму щодо вступу Молдови до ЄС, який провели того самого дня, 20 жовтня. Допоки Центральний виборчий комітет країни не підрахував 98% голосів, кількість противників подальшої євроінтеграції перевищувала її прихильників. Але згодом ситуація змінилася.
Президентські вибори та референдум супроводжувалися підкупом голосів, заявами про фальсифікації та нагнітанням російської пропаганди. Як це все врешті закінчилося — розбиралося hromadske.
Кандидати
Громадяни Молдови обирали наступного президента країни серед 11 кандидатів:
- Мая Санду — чинна лідерка держави, яка проводить активну проєвропейську політику, а за її каденції країна навіть отримала статус кандидата на вступ до ЄС.
- Александр Стояногло — колишній генеральний прокурор країни, представник проросійської «Партії соціалістів Республіки Молдова», має гагаузьке походження. У 2021 році його обвинувачували у корупції.
- Ренато Усатий — лідер євроскептичної та проросійської «Нашої партії». Має російське громадянство і був обвинувачений у погрозах вищому керівництву країни у 2015-му.
- Андрей Нестасе — голова та засновник Партії «Платформа “Гідність і правда”», колишній соратник, а нині критик і конкурент Маї Санду.
- Октавіан Цику — колишній боксер, член парламенту Молдови з 2019 року. У 2013 році був міністром молоді та спорту.
- Йон Кіку — колишній прем'єр-міністр Молдови, був радником проросійського президента Ігоря Додона.
- Ірина Влах — депутатка парламенту Молдови з 2005 року, до 2015-го належала до Комуністичної партії Молдови, виступала за зближення з росією, хоча пізніше почала говорити, що майбутнє Молдови — у Європі.
- Васілє Тарлєв — колишній прем'єр-міністр Молдови, співголова партії «Відродження». За даними ЗМІ, їздив до Москви, а його ім’я «обговорювали в москві у списку тих, хто міг би бути проросійським кандидатом у президенти».
- Наталія Морарь — журналістка, якій через розслідування «Чорна каса кремля» на чотири роки заборонили в'їзд до росії. У 2023 році ініціювала зустрічі опозиційних політиків для пошуку «єдиного кандидата» від опозиції. Зрештою, оголосила, що балотуватиметься у президенти.
- Тудор Уляновський — міністр закордонних справ та європейської інтеграції Молдови. Кар'єрний дипломат, якого називають «незалежним та умовно проєвропейським кандидатом».
- Вікторія Фуртуне — кар'єрна прокурорка, досі політикою не займалася. Про своє висування оголосила у «Придністровська Народна Республіка» — самопроголошена держава у Східній Європі, яку міжнародна спільнота визнає частиною Молдови.«Придністров'ї», де записала передвиборчий відеоролик і заявила, що незабаром ця територія може стати другою лінією фронту. У разі обрання «обіцяє захистити Молдову від конфлікту».
Що пішло не так?
Жовтневе соцопитування WatchDog.MD напередодні виборів показало, що більшість виборців (35,8%) віддають перевагу Маї Санду, тоді як Стояногло пророкували 9% голосів, а Усатому — 6,4%.
А щодо референдуму соціологічні дослідження свідчили, що 55,1% готові проголосувати за те, щоб євроінтеграцію внесли до Конституції Молдови. Проти виступили 34,5% опитаних, ще 7,9% — відповіли, що не визначилися.
А втім, реальні результати виявилися іншими.
Так, Санду очікувано посіла першу сходинку, набравши 42,45% голосів. Проте її відрив від конкурентів виявився не надто великим: Стояногло набрав 25,98%, а Усатий — 13,79%. А на малій батьківщині Санду, у Фалештському районі, чинна лідерка держави посіла лише третю сходинку. Найбільше голосів тут віддали за Ренато Усатого.
Більш неочікуваними виявилися результати референдуму. Громадян Молдови запитали: «Ви підтримуєте внесення змін до Конституції з метою приєднання Республіки Молдова до Європейського Союзу?».
У разі підтримки преамбулу Конституції мали б доповнити такими словами: «… підтверджуючи європейську ідентичність народу Республіки Молдова та незворотність європейського курсу Республіки Молдова, проголошуючи інтеграцію у Європейський Союз стратегічною метою Республіки Молдова».
Щойно почався підрахунок голосів, виявилося, що більшість молдован виступили проти конституційних змін у процесі євроінтеграції. Ледь не увесь вечір 20 жовтня результати референдуму залишалися майже незмінними: 45% за зміни і 55% проти.
«Врятувала» результати референдуму закордонна діаспора. Коли почався підрахунок голосів з-за кордону, ситуація почала вирівнюватися. Урешті, станом на вечір 21 жовтня 50,46% громадян Молдови підтримали зміни до Конституції, а 49,54% — ні.
Реакція Санду була досить неочікуваною — вона виступила з півторахвилинною промовою, де заявила, що країна зіштовхнулась із безпрецедентними фальсифікаціями.
AMP версія сайту не підтримує цей контент
Переглянути в Telegram.«Молдова зіткнулася з безпрецедентною атакою на свободу й демократію нашої країни як сьогодні, так і останніми місяцями. Злочинні угруповання, що працюють спільно з іноземними силами, ворожими до наших національних інтересів, атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею і пропагандою, використовуючи найганебніші засоби, щоб тримати наших громадян і нашу країну в пастці невизначеності й нестабільності.
У нас є чіткі докази того, що ці злочинні угруповання мали намір купити 300 000 голосів. Ми чекаємо остаточних результатів, і ми повернемося з рішеннями», — сказала Санду й пішла, так і не давши журналістам поставити запитання. А їх було чимало.
російський слід
Події в Молдові не залишили байдужою росію, яка намагалася використати вибори та референдум у власних інтересах.
Ще за кілька тижнів до голосування голова Антикорупційної прокуратури Молдови Вероніка Драгалін заявляла, що правоохоронці виявили понад 130 тисяч громадян, на чиї рахунки лише у вересні переказали загалом понад 15 мільйонів доларів із росії.
Журналісти Bloomberg писали, що кошти з рф надходять на картки банку, пов’язаного з Міноборони росії, а згодом підкупленим виборцям надсилали в месенджер Telegram інструкції, як голосувати й поширювати неправду про Європейський Союз на території Молдови.
Уже за два дні до виборів віцепремʼєр-міністерка Молдови Крістіна Герасимова знову заявила, що росія витратила майже 100 мільйонів євро, намагаючись зірвати президентські вибори та референдум щодо вступу до ЄС.
«Нашим партнерам має бути зрозуміло одне: ми є полігоном для випробування нових методів — і все, що спрацює в Молдові, буде використано і в інших країнах», — заявляла посадовиця.
Вона також підкреслила, для росії вкрай важливо не дати Молдові вступити до ЄС. Серед іншого, рф поширює наратив про те, що членство у блоці рівнозначне війні. Герасимова каже, що через вторгнення рф в Україну молдовани побоюються голосувати за вступ до ЄС на референдумі.
Не минулось і без участі проросійських молдовських політиків. Так, видання NewsMaker пише, що посиленню російських позицій напередодні виборів і референдуму в країні сприяла корупційна мережа з проплачених прокремлівських активістів, створена колишнім депутатом і бізнесменом Іланом Шором, який переховується в росії через оголошення його в міжнародний розшук у справі про «вкрадений мільярд».
Публічно молдовський бізнесмен і його соратники не називали імені кандидата, якого підтримують на виборах, однак молдовські журналісти змогли довести, що Шор пов’язаний зі щонайменше двома проросійськими кандидатами — Васілє Тарлєвим та Вікторією Фуртуне, за яких сумарно проголосували 118 тисяч молдовських виборців (7,6% голосів на двох).
Про російський слід у виборах заявляв також кандидат Октавіан Цику. Він зазначив, що ці вибори не були «ані чесними, ані вільними, ані демократичними, а були скомпрометовані за російські гроші».
Окрім цього, росія активно діяла у Гагаузії — автономному територіальному утворенні на півдні Молдови, яким керує відверто проросійська політикиня Євгенія Гуцул. Цей регіон традиційно виступає за зближення з москвою та проти євроінтеграції. Наприклад, у березні 2024-го політикиня їздила до росії та скаржилася на «утиски» місцевого населення й прохала про «підтримку» москви. 14 жовтня ЄС увів санкції проти Гуцул.
У самій росії, де живе чимала молдовська діаспора, люди також активно брали участь у голосуваннях, а проте велика частина з них негативно висловлювалася щодо Маї Санду, оскільки офіційний Кишинів дозволив відкрити лише дві виборчі дільниці для 300 тисяч молдован у росії.
AMP версія сайту не підтримує цей контент
Переглянути в Telegram.Що далі?
Ніхто з кандидатів у президенти не набрав 50% голосів на виборах, тому 3 листопада на громадян Молдови чекає другий тур, де чинна лідерка країни змагатиметься з Александром Стояногло.
Видання NewsMaker пише, що у другому турі взнаки може датися майже повна відсутність проєвропейських кандидатів, які могли б підтримати Санду, натомість Стояногло може заручитися підтримкою одразу декількох кандидатів. До того ж підкуплені виборці нікуди не подінуться.
Водночас низка експертів та західних видань вказують на те, що ідея пов’язати вибори президента із референдумом щодо вступу до ЄС зіграла злий жарт із чинною лідеркою Молдови. Вочевидь, вона в такий спосіб розраховувала на мобілізацію проєвропейських кандидатів, а втім, хід мав зворотний ефект.
«З такими виборами, на яких можна купити десятки відсотків голосів, нам буде дуже важко рухатися вперед. Але ми повинні винести уроки й навчитися боротись із цим явищем», — написав на своїй сторінці молдовський політолог Валеріу Паша.
Попри значний вплив російських грошей, у Молдові залишається чимале внутрішньополітичне невдоволення. У той час, як чинна лідерка країни активно просуває ідею вступу до ЄС як свій головний політичний проєкт, Стояногло не шкодує обіцянок про зростання зарплат, пенсій та дешевий газ, а також помірковані стосунки зі США, ЄС, росією та Китаєм.
У таких умовах популістичні, але більш прагматичні ідеї представника соціалістів можуть зіграти визначальну роль, на тлі переоцінки проєвропейських настроїв серед молдовських громадян з боку Санду.