Макрон проти парламенту: як політична криза у Франції вплине на допомогу Україні
Політична криза у Франції послаблює позиції президента Емманюеля Макрона — одного з найбільш проукраїнських політиків Європи. Після того як парламент країни проголосував за відставку уряду минулого тижня, серед опозиційних політичних сил гучніше лунають заклики до імпічменту президента.
Президент Франції не став зволікати й призначив нового прем'єр-міністра, Франсуа Байру, у п’ятницю, 13 грудня. 73-річний Байру представляє президентський блок партій «Разом». Вибір Макрона не враховує розстановлення сил у парламенті, де президентська фракція є лише другою за чисельністю.
Як зміна уряду у Франції позначиться на обсягах допомоги Україні та наскільки реальною є загроза імпічменту президента Макрона — читайте в матеріалі hromadske.
Франція в заручниках у популістів
Політична турбулентність у Франції почалася задовго до вотуму недовіри уряду. Економічні проблеми та непопулярні рішення влади посилювали тиск на Емманюеля Макрона з кожним роком його президентства.
Улітку цього року політсила президента втратила більшість у парламенті. На дострокових виборах до Національних зборів, нижньої палати французького парламенту, переміг блок ультралівих партій «Новий народний фронт» на чолі з Жан-Люком Меланшоном. Альянс Емманюеля Макрона «Разом» посів друге місце, а ультраправе «Національне об’єднання» на чолі з Марін Ле Пен та Жорданом Барделлою — третє.
А втім, жодна з політсил тоді не набрала достатньої кількості голосів для формування парламентської більшості. Переможці виборів наполягали на тому, щоб президент висунув на посаду прем’єр-міністра їхнього представника. Однак Емманюель Макрон не задовольнив вимог ультралівих, призначивши головою уряду Мішеля Барньє, представника правоцентристської партії «Республіканці», що посіла лише четверте місце на парламентських виборах.
Непоступливість Макрона підлила олії у вогонь політичного протистояння, фактично відправивши «Новий народний фронт» в опозицію. Склалася ситуація, за якої в нового уряду не було парламентської більшості, тому За відставку прем'єр-міністра та його уряду 4 грудня проголосував 331 з 577 депутатів Національних зборів.дострокова відставка прем’єра Барньє була питанням часу. Зрештою, він протримався на цій посаді лише три місяці.
Французький парламент підтримав вотум недовіри уряду вперше з 1962 року. Ще більш незвичним явищем для Франції стало об'єднання політичних сил, які домоглися відставки прем'єр-міністра країни. На минулих парламентських виборах ультралівий блок «Новий народний фронт» координував свої зусилля з президентським блоком партій Емманюеля Макрона, щоб не допустити до влади ультраправе «Національне об’єднання».
Однак цього разу ультраліві та ультраправі виступили єдиним фронтом проти президента та уряду. В українських реаліях такий ситуативний союз мав би настільки ж дивний вигляд, як об’єднання комуністів із «Правим сектором».
Новий уряд, ті самі проблеми
З першого дня свого прем’єрства Мішель Барньє дав зрозуміти, що його пріоритетом є скорочення дефіциту французького бюджету. Новий прем’єр, Франсуа Байру, ймовірно, продовжить політику попереднього уряду. Тому план дій Барньє може бути не минулим, а майбутнім для французького політичного життя.
У 2024 році бюджетний дефіцит досяг 6,1% валового внутрішнього продукту, що спонукало Європейську комісію запустити «процедуру надмірного дефіциту» — більш ретельний контроль за формуванням бюджету Франції. Річ у тім, що дефіцит бюджету для країн-членів ЄС не має перевищувати 3% ВВП задля збереження фінансової стабільності єврозони та курсу євро.
Запропонований урядом Барньє бюджет включав скорочення витрат на 40 мільярдів євро, зокрема на програми соціального забезпечення. Також планували суттєво підвищити податки, що забезпечило б надходження до бюджету розміром 20 мільярдів євро у 2025 році. Ці непопулярні кроки могли б допомогти уряду знизити дефіцит бюджету до 5% ВВП та полегшити боргове навантаження.
Франція щорічно сплачує іноземним кредиторам близько 60 мільярдів євро, щоб погасити відсотки за кредитами. Це на 10 мільярдів більше, ніж весь оборонний бюджет країни на 2024 рік, який становить 50 мільярдів євро. У 2023 році ВВП Франції становив близько 3 трильйонів доларів США. А цього року розмір держборгу Франції перед іноземними кредиторами загалом уже досяг 110% валового внутрішнього продукту. Замість того, щоб підтримати уряд у критичний момент і проголосувати за бюджет на 2025 рік, опозиція вирішила домагатися відставки прем’єра, який пропонує непопулярні рішення.
«Наступний уряд зіткнеться з тими самими проблемами, які доведеться розв'язувати. Відставка уряду не розв'яже проблем, що стоять перед країною», — заявив Мішель Барньє після відставки.
Зміна уряду лише заганяє країну у глухий кут, адже дострокові парламентські вибори не можуть бути призначені раніше ніж через 12 місяців після попередніх. Іншими словами, рейтинги партій наразі не мають вирішального значення, тому що вибори можуть відбутися не раніше літа наступного року, а державний бюджет на 2025 рік ухвалювати все одно доведеться. Якщо ж до кінця цього року парламент не проголосує за бюджет на наступний рік, то дію бюджету на 2024 рік буде автоматично подовжено до ухвалення нового бюджету, пояснив у розмові з hromadske Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа».
З такою політичною кон’юнктурою у Франції важко собі уявити, що наступний уряд буде стабільно працювати та зможе влаштувати всіх. Однак для опозиційних сил тут теж є ризики. Якщо вони будуть продовжувати політичні ігри й атаки на президента Макрона, погрожуючи відправити у відставку черговий уряд, суспільство побачить, що опозиція не прагне розв'язувати проблеми, а своїми діями лише погіршує ситуацію в країні.Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа»
Цілком імовірно, що до кінця цього року вже ухвалять бюджет, однак навряд чи вдасться уникнути скорочення видатків, зокрема й на допомогу Україні, зазначив у коментарі hromadske Леонід Літра.
«Франція дає Україні більше ніж зброю та гроші»
Україні слід приготуватися до того, що Париж не зможе виконати свою обіцянку про надання Києву 3 мільярдів євро військової допомоги у 2025 році. Про це ще в жовтні цього року заявив міністр оборони Себастьєн Лекорню.
«На початку 2024 року було вирішено, що щорічна французька допомога Україні має бути на рівні 3 мільярдів євро. В реальності ми, ймовірно, зможемо надати Україні близько 2 мільярдів євро наступного року», — сказав Себастьєн Лекорню 14 жовтня.
Співпраця у сфері оборони вигідна для обох країн. Французький військово-промисловий комплекс отримує замовлення на виробництво боєприпасів, артсистем «Цезар» тощо. Призупинення такої співпраці через брак фінансування було б не тільки антиукраїнським, але й антифранцузьким. Опозиція не може бути проти того, щоб французькі компанії постачали зброю Україні та заробляли гроші. Отже, ризики скорочення фінансування військової допомоги є, але загрози припинення підтримки України з боку Франції наразі немає, попри політичну кризу та економічні проблеми.Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа»
До того ж зміна уряду не вплине на рівень політичної підтримки, яку Франція надає Україні, оскільки саме президент, а не уряд чи парламент, займається питаннями оборони та зовнішньої політики. Президент Франції відповідає за призначення міністрів оборони та закордонних справ в уряді.
Президент Макрон займає послідовну проукраїнську позицію. Україна має завдячувати лідеру Франції за надання крилатих ракет SCALP та іншої зброї, а також за потужну дипломатичну підтримку на міжнародній арені. Саме Франція була першою країною у світі, яка заявила про зняття будь-яких обмежень на завдання ударів своїми ракетами по військових об’єктах на території росії. Макрон був першим європейським лідером, який запропонував ввести війська країн-членів НАТО в Україну для захисту українського суверенітету.
Не варто забувати, що президент Макрон активно допомагає президенту Зеленському налагодити контакти з новообраним президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом. Саме Макрон вмовив Трампа зустрітися з Зеленським у Франції 7 грудня, хоча американський президент не планував цієї зустрічі, відзначив Леонід Літра у розмові з hromadske.
Допомогу Франції не завжди треба вимірювати грошима. Ця країна є важливим стратегічним партнером України й надає велику політичну та дипломатичну підтримку Києву. Лідерство президента Макрона у підтримці України є неоціненним. І фактор грошей тут не має вирішального значення.Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа»
Термін дії президентських повноважень Емманюеля Макрона завершується у 2027 році. Попри те, що ультралівий блок «Новий народний фронт» наполягає на відставці президента і погрожує Макрону імпічментом, змусити президента Франції залишити свою посаду достроково практично неможливо.
Для того, щоб ініціювати процедуру імпічменту, за неї повинні проголосувати щонайменше дві третини депутатів обох палат парламенту. Навіть якщо ультраліві та ультраправі політсили об’єднають свої зусилля, їм все одно не вистачить голосів для оголошення імпічменту президентові. Отже, Україна може розраховувати на те, що підтримка Франції не похитнеться впродовж найближчих років, попри економічні проблеми та політичну нестабільність.