Президент Південної Кореї Юн оскаржує ордер на арешт та обіцяє «боротися до кінця». У поліції очікують сутички

Про це пише Yonhap News.

Команда адвокатів Юна через суд намагається призупинити дію ордеру, назвавши його «незаконним».

Сам Юн звернувся до своїх прихильників, заявивши, що Південна Корея перебуває в небезпеці «через внутрішні та зовнішні сили, які посягають на її суверенітет, і діяльність антидержавних груп».

«Разом з вами я буду боротися до кінця, щоб захистити цю країну», — йдеться в його повідомленні.

За даними ЗМІ, прихильники політика збиралися біля його резиденції в центрі Сеула.

Поліція має виконати ордер на арешт Юна за наказом Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO). Його термін дії закінчується у понеділок, 6 січня. Та наразі правоохоронці, схоже, ретельно готуються до того, як зробити це без серйозних сутичок.

Усе через побоювання, що служба безпеки президента або прихильники Юна можуть перешкодити цьому. Адвокат Юна вже заявив, що якщо поліція спробує виконати ордер, то служба безпеки президента зможе заарештувати їх за звинуваченнями у зловживанні владою та перешкоджанні службовим обов'язкам.

Служба безпеки президента заявила, що вживатиме заходів безпеки відповідно до належної процедури після того, як буде видано ордер. Деякі аналітики зробили висновок, що вона може стати захист Юна, а не співпрацювати зі слідчими.

Після затримання Юна у правоохоронців буде 48 годин, щоб отримати ордер на подальше його утримання або звільнити його.

Разом з ухвалою про затримання суд також дозволив провести обшук в резиденції президента як виняток із заборони обшуків на об’єктах, що містять військову таємницю. Служба безпеки раніше не дозволяла слідчим обшукувати офіс президента на таких підставах.

Нагадаємо, ордер на арешт Юна видали після того, як він проігнорував усі три виклики з’явитися на допит у межах розслідування про те, як він оголосив воєнний стан у країні без видимої причини.

Що сталося в Південній Кореї?

3 грудня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що у країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї.

Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про новий держбюджет — опозиційна Демократична партія відмовилася схвалити його. Натомість опозиція подала в парламентський бюджетний комітет скорочений проєкт бюджету, а також подання про імпічмент державному аудиторові та головному прокуророві.

Запровадження воєнного стану дало президенту змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю та засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію, а лідер «Партії влади народу» Хан Дон Хун назвав це «неправильним».

Після оголошення про воєнний стан будівлю парламенту було заблоковано військовими. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення.

Зрештою, близько першої години ночі за місцевим часом 190 із 300 депутатів Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану. Окрім того, перед будівлею зібралися тисячі людей, які вимагали відставки глави держави.

Шість опозиційних партій Південної Кореї подали прохання про імпічмент президента Юн Сок Йоля.