У Німеччині майбутня коаліція домовилась про мільярдні інвестиції в оборону та інфраструктуру

Про це повідомляють Tagesschau та Deutschlandradio.

Так, лідер Християнсько-демократичний союзХДС і потенційний наступний канцлер Фрідріх Мерц оголосив, що всі витрати на оборону, які перевищують 1% валового внутрішнього продукту, будуть звільнені від Боргові правила або «боргове гальмо» — це законодавчі чи конституційні вимоги, спрямовані на обмеження нових державних запозичень. Метою є забезпечення стійкої фіскальної політики та уникнення надмірної державної заборгованостіборгових обмежень.

Крім того, планують інвестиції в інфраструктуру: дороги, залізничний транспорт, мости та інше. Для цього мають намір узяти кредити на суму 500 мільярдів євро та строком 10 років. З них 100 мільярдів євро мають надати землям і муніципалітетам.

Кошти розмістять у спеціальному фонді, який звільнять від боргових правил і закріплять це у конституції. Наразі в Німеччині діє система, коли інвестиції в інфраструктуру повинні погоджуватися щороку під час обговорення федерального бюджету, тобто вони залежать від фінансової ситуації, економіки й податкових надходжень.

Натомість спеціальний фонд покликаний створити довгострокову перспективу фінансування та безпеку планування.

Однак ХДС/Християнсько-соціальний союзХСС та Соціал-демократична партія НімеччиниСДПН не можуть внести зміни до основного закону країни самостійно, оскільки для цього потрібна більшість у дві третини голосів.

У попередньому Бундестазі це було б можливо разом із «Зеленими» чи «Вільною демократичною партією». Проте вільні демократи наразі категорично відкидають реформу боргового гальма. Тому в медіа передбачають, що майбутня коаліція покладатиметься на «Зелених».

Більше про вибори в Німеччині

23 лютого в Німеччині минули позачергові вибори до Бундестагу. Вони мали відбутися восени 2025 року, однак їх довелося перенести на лютий через розпад урядової коаліції.

Блок ХДС/ХСС здобув перемогу, отримавши 28,5% голосів, а разом із тим 208 місць у парламенті. Тоді як друге місце посіла ультраправа «Альтернатива для Німеччини» з 20,8% голосів, а третє — Соціал-демократична партія Німеччини, яку підтримали 16,4% виборців.

Ці вибори до Бундестагу відбулися за новим законом — новий обраний парламент буде значно меншим. Кількість депутатів обмежена до 630, що на понад 100 депутатів менше, ніж зараз.