300 ядерних боєголовок на двох. Чи почнеться ядерна війна між Індією і Пакистаном
Вже дев'ятий день на кордоні Пакистану та Індії звучить стрілянина. Обидві сторони звинувачують одна одну в провокаціях, але поки що використовують лише стрілецьку зброю.
Все почалося з терористичної атаки в індійському регіоні Джамму і Кашмір. 22 квітня бойовики обстріляли десятки туристів, які відпочивали на природі поблизу міста Пахалгам, мальовничого курорту в горах Гімалаїв.
Теракт забрав життя 26 людей: одного громадянина Непалу та 25 громадян Індії. За словами вцілілих, терористи цілеспрямовано вбивали саме індійців і запитували про віросповідання своїх жертв перед тим, як відкрити вогонь.
Індія звинуватила Пакистан у підтримці терористів. Ісламабад заперечив свою причетність і закликав до проведення міжнародного розслідування. Однак Індія цю пропозицію ігнорує.
Обидві країни вже привели свої збройні сили в режим повної бойової готовності. Міністр інформації Пакистану Аттаулах Тарар заявив у середу, 30 квітня, що Ісламабад має «вірогідні розвідувальні дані» про те, що Індія планує військовий удар протягом наступних 24-36 годин.
Індія має від 164 до 180 ядерних боєголовок, Пакистан — 170. Збройні сили Пакистану налічують 654 000 військовослужбовців, 2537 танків, 452 бойові літаки та 4619 артилерійських систем. Індія має приблизно 1,4 мільйона військовослужбовців, 730 бойових літаків, 9743 артилерійські системи та 3740 танків.
За кількістю населення Індія посідає перше місце у світі, переважаючи Пакистан майже в 6 разів. В Індії живе понад 1,4 мільярда людей, а в Пакистані — приблизно 240 мільйонів.
Чи причетний Пакистан до теракту?
Відповідальність за напад на туристів у Кашмірі взяло на себе угруповання «Кашмірський опір», також відоме як «Фронт опору». У 2019 році «Кашмірський опір» відколовся від пакистанського угруповання У перекладі з урду — «Армія праведників».«Лашкар-е-Таїба» — однієї з найбільших і найнебезпечніших терористичних організацій у Південній Азії.
«Лашкар-е-Таїба» заборонена в багатьох країнах, включаючи Індію, США, ЄС і Великобританію. Це угруповання має за плечима довгий список кривавих терактів. У 2008 році його бойовики вбили 166 людей під час чотириденної терористичної атаки на Мумбаї, найбільше місто Індії.
Достеменно невідомо, чи співпрацює «Кашмірський опір» з «Лашкар-е-Таїба». Індія стверджує, що «Лашкар-е-Таїба» має тісні зв'язки зі спецслужбами Пакистану, як і терористичні групи на кшталт «Кашмірського опору».
Однак Ісламабад завжди заперечував, що підтримує і фінансує бойовиків у Кашмірі, заявляючи, що надає їм лише моральну і дипломатичну підтримку.
Кашмір — яблуко розбрату
Боротьба за Кашмір між Індією і Пакистаном триває вже 78 років. За цей час регіон став ареною трьох воєн, численних терактів і прикордонних сутичок зі стріляниною.
Перша війна за Кашмір спалахнула в 1947 році, коли Британська Індія розділилася на дві країни — Індію, де більшість населення становили індуїсти, і Пакистан, створений для мусульман. Князівство Джамму і Кашмір, яке мало мусульманську більшість, але індуїстського правителя, опинилося між двома великими державами.
Сам Кашмір також прагнув бути незалежним. Коли Пакистан спробував окупувати Кашмір, його монарх попросив допомоги в Індії, погодившись приєднатися до неї. Це стало причиною першої війни між Індією та Пакистаном, яка тривала 14 місяців.
Після війни Кашмір був поділений на дві частини: більшу частину контролює Індія, меншу — Пакистан. Але обидві країни вважають Кашмір своїм. У 1965 році відбулася друга війна, коли Пакистан спробував захопити індійську частину Кашміру. Однак це протистояння завершилося без територіальних змін і тривало лише півтора місяця.
У 1999 році була ще одна війна — так званий Каргільський конфлікт, коли пакистанські солдати зайняли позиції на індійській території, але Індія витіснила їх. Бойові дії точилися у високогірних районах Кашміру і тривали 11 тижнів. Уряд Індії волів не використовувати слово «війна», щоб уникнути ескалації, а пакистанська сторона взагалі заперечувала свою участь у конфлікті. Адже на той час обидві держави вже володіли ядерною зброєю. Індія отримала ядерний статус у 1974 році, а Пакистан — у 1998-му.
Ідеальний шторм
Хоча Кашмір є постійним джерелом напруження між Індією та Пакистаном, обом країнам уже довгий час вдається уникати великої війни. Однак зараз ескалація досягла небезпечної межі, а світова геополітика нагадує Термін походить із метеорології і описує ситуацію, коли збігається декілька негативних чинників, що окремо не викликали б серйозних проблем, але разом утворюють надзвичайно руйнівну комбінацію подій.«ідеальний шторм».
Сполучені Штати та Китай, які могли б стати посередниками в конфлікті, зайняті тарифною війною. Вашингтон і Пекін обмежуються формальними дипломатичними заявами й закликами до стриманості, але не демонструють готовності взяти на себе роль миротворців.
Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, відомий своїми правими політичними поглядами й акцентом на індуїстському націоналізмі, зайняв войовничу позицію. Пакистан теж не бажає поступатися, адже має достатньо сил, щоб захистити себе в цьому принциповому протистоянні.
Дипломатичні відносини між країнами вже зруйновані: обидві сторони відкликали своїх послів, скасували безвізовий режим та ввели торгівельні обмеження. Індія оголосила про призупинення дії договору про спільне з Пакистаном використання водних ресурсів, відомого як «Договір про воду річки Інд». На засіданні комітету національної безпеки прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф заявив, що призупинення дії цього договору буде розглядатися як акт війни.
Цей договір уклали в 1960 році за посередництва Світового банку. Понад 80% сільського господарства Пакистану і близько третини його гідроенергетики залежать від води, що надходить з річки Інд і тече з Індії. Договір про спільне використання водних ресурсів забороняв Індії будувати інфраструктуру, яка могла б суттєво зменшити потік води в річці Інд. Однак якщо Індія остаточно вийде з цього договору, то зможе будувати нові греблі та гідроелектростанції, щоб стримувати або відводити воду в басейні Інду, не інформуючи Пакистан.
Наразі потенційна нестача води здається найменшою з проблем Пакистану після теракту в Кашмірі. Головне завдання Ісламабаду — знайти спосіб уникнути першої в історії людства повномасштабної війни між ядерними державами.
Наслідки для України
Потенційна війна може зачепити й Україну, адже вплине на розподіл боєприпасів у світі. Індія та Пакистан мають великі запаси радянської техніки та артилерії, а також значні арсенали 152-мм артилерійських снарядів радянських часів. Збройні сили України також активно використовують снаряди цього калібру.
У 2022-2023 роках Україна, ймовірно, вже отримувала боєприпаси з Пакистану, які для нас там закуповували США та Велика Британія. Утім, офіційного підтвердження цієї інформації немає через її чутливий характер. Індія і Пакистан ніколи не бажали відкрито постачати зброю Україні, щоб не зашкодити своїм відносинам з росією.
З 2024 року діє «Чеська ініціатива», в межах якої Чехія та інші партнери Києва шукають по всьому світу і закуповують боєприпаси для потреб української армії, в тому числі снаряди радянського калібру. Чехія не розголошує інформацію про країни, які продають боєприпаси в межах «Чеської ініціативи».
Однак велика ймовірність, що серед постачальників є Індія або Пакистан. Ці країни — одні з небагатьох у світі, які все ще володіють великими запасами снарядів радянського зразка і можуть дозволити собі продавати їх без шкоди для власної обороноздатності. Конфлікт між Індією і Пакистаном внесе зміни в це рівняння.