Як нові правила вступу до польських вишів залишили українських абітурієнтів за бортом

Холодний душ для абітурієнтів

Цьогорічні абітурієнти були налаштовані на правила, які існували раніше. Для вступу було достатньо підтвердити знання мови на рівні B1 або скласти внутрішній університетський іспит. Тепер цієї опції більше немає.

Університети Польщі так само зненацька опинилися перед фактом рішення Міністерства освіти. Багато з них були змушені буквально за кілька тижнів переписати умови вступу, оновити сайти та повідомити про це кандидатів. Сама вступна кампанія до польських вишів тривала з червня до середини серпня.

Тисячі дітей і батьків, які готувалися саме до B1, раптово опинилися в ситуації, коли вся їхня підготовка була просто знецінена. Адже рівень B1 у володінні мовою означає здатність підтримувати розмову на знайомі теми, розуміти основний зміст текстів і висловлювати свої думки простими словами. Водночас B2 — це вже вільне й спонтанне спілкування на різні теми, розуміння складних і абстрактних текстів, уміння аргументувати позицію та користуватися мовою в навчанні чи професійній діяльності. Тобто якщо B1 — це «базова комунікація», то B2 робить мову по-справжньому інструментом для глибокого і гнучкого самовираження. Для досягнення рівня B2 у польській мові, залежно від інтенсивності занять та індивідуальних здібностей, зазвичай потрібно близько 600–800 годин навчання. Для більшості школярів перехід від B1 до B2 — це щонайменше 2–3 місяці додаткових занять. Але часу вже немає. 

Що кажуть у МОН Польщі та університетах

8 серпня 2025 року Міністерство науки та вищої освіти Польщі опублікувало офіційний комунікат у відповідь на численні запити університетів. У документі закріплені єдині правила для всіх закладів:

• іноземні абітурієнти зобов’язані підтвердити знання польської мови на рівні, що є не нижчим за B2;
• перевірка рівня відбувається лише на основі документів, перелічених у розпорядженні міністра.

Нові вимоги до знання мови

Відтепер жодні сертифікати приватних українських мовних шкіл, курсів та навіть іспити в самому університеті визнаватися не будуть! МОН Польщі вимагатиме: 

• державний сертифікат з польської мови як іноземної (Państwowy Certyfikat Znajomości Języka Polskiego jako Obcego);
• сертифікати TELC або ECL (European Consortium for the Certificate of Attainment in Modern Languages).

Бюрократія має дедлайни

Найближчий державний іспит на сертифікат TELC був 29 серпня. До нього спеціально не готувався жоден український абітурієнт, адже це підтвердження знання мови на рівні В2, а всі українські діти фіналізували своє навчання цього року на рівні В1, відповідно до старих правил вступу. 

А додайте сюди ще апостилі, переклади, медичні довідки та обов'язкову оплату іспиту розміром 90 євро — і стане зрозуміло: цей бюрократичний пазл скласти було неможливо.  

Наступний шанс скласти державний іспит з мови буде лише 15–16 листопада 2025 року. До нього треба встигнути підтягнути мову! І звісно, за умови успішного складання на рівень В2 абітурієнт, отримавши сертифікат, може вступати лише наступного року — 2026-го.

Реакція університетів

Представники польських вишів визнають, що нововведення стало викликом і для студентів, і для самих закладів.

Денис Мірошніков, керівник відділу рекрутації та уповноважений ректора з питань східного партнерства в Академії прикладних наук ім. Вінцента Поля в Любліні (Akademia Nauk Stosowanych Wincentego Pola w Lublinie), зазначає: «Згідно з розпорядженням міністра науки та освіти Польщі від 30 липня, зміни набирають чинності з 1 серпня 2025 року та є обов’язковими для всіх майбутніх вступних кампаній».

Він додає, що абітурієнти можуть обрати різні варіанти підтвердження мовної компетенції: державний сертифікат B2 чи, наприклад, сертифікат TELC. В академії вже є можливість скласти державний іспит, а в майбутньому планується акредитація для TELC.

Університет SWPS створив окремий розділ на своєму сайті, де детально описав нові умови вступу для іноземців. Там наголошено, що сертифікат рівня B2 — обов’язковий, а також наведено перелік документів, які визнаються.

Ягеллонський університет у Кракові у вкладці «Зміни у вступі для іноземців» прямо вказує: для тих, хто хоче навчатися польською, з 1 серпня 2025 року потрібен сертифікат рівня B2. У цьому самому розділі подано перелік документів, визначених міністерською постановою, а також інформацію про можливість попередньої оцінки мовних навичок під час інтерв’ю. 

Неоднозначність і складність нових правил відзначають і фахівці освітньої сфери.

Так, Анастасія Хованяк, очільниця освітніх закладів у Кракові та Львові, так пояснює цю ситуацію: «Це дуже складна ситуація, вона стосується не лише українців, а всіх іноземців. Це європейська тенденція, спрямована на зменшення нелегальної міграції. Мовляв, деякі люди з Азії чи Африки отримують студентську візу, а далі просто зникають у Шенгені. Але на жаль, основний удар припав на тих, хто дійсно хоче навчатися. Університети теж були шоковані, коли цей проєкт з’явився, адже фактично за один день вони втратили можливість самостійно перевіряти знання мови».

Кому це вигідно

Зрозуміти логіку міністерства можна: Польща прагне, аби іноземні студенти вчилися, а не лише були у списках. Рівень B2 гарантує, що студент зможе слухати лекції, писати роботи та складати іспити без перекладача. Та є вагоме «але»: упродовж багатьох років українські абітурієнти розпочинали навчання в польських вишах з рівнем знання мови В1 і цілком швидко вливались як у студентську спільноту, так і в навчальний процес. Ба більше, не можна не відзначити факт досить сильної освітньої підготовки наших абітурієнтів. Часто українські студенти в університетах Польщі випереджають за рівнем знань місцеву молодь. Тож коли країна, що приймає найбільшу кількість українських студентів у ЄС, змінює правила «з коліс», це створює кризу. Адже варто розуміти, що на кінець 2023–2024 навчального року в польських університетах навчалося загалом 102,7 тисячі іноземних студентів. Зокрема, кількість студентів з України становила 45,5 тисячі, майже 45% від загальної кількості іноземних студентів у Польщі.

І першими постраждали діти, які чесно готувалися, але швидко, у моменті, звісно, не дотягнули до планки В2.

Нові правила — це така собі велика підніжка, реальний відсів для українських абітурієнтів. Частина з них буде змушена просто пропустити цей навчальний рік, витративши його на те, щоб підтягнути мову. Інші діти взагалі відмовляться від Польщі на користь Німеччини чи Чехії, де вимоги прозоріші й впроваджуються поступово. 

Тут постає питання: чи вигідно це Польщі? Адже українські біженці лише у 2024 році забезпечили 2,7% ВВП країни, активно долучившись до ринку праці. Студенти теж підпрацьовують і не сидять на шиї пересічного польського платника податків. Залишається ще одне припущення щодо причин різкої зміни правил — гра політична. 

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.