Під час протестів у Грузії проти мітингарів, схоже, використовували речовину часів Першої світової війни — BBC
BBC з’ясувала, що під час торішніх протестів у Грузії силовики застосовували проти мітингарів речовину, яку використовували солдати під час Першої світової війни.
Про це пише BBC. Їхні журналісти поспілкувалися з учасниками протестів, а також із низкою експертів у галузі хімічної зброї, медиками та інформаторами з підрозділів грузинської поліції.
Імовірно, йдеться про хімічну речовину «каміт», яку застосовували французькі солдати проти німців під час Першої світової війни. Наразі існує мало фактів про його подальше використання, але вважається, що цю речовину вивели з обігу в 1930-х роках.
Як пише BBC, на зміну їй прийшов так званий сльозогінний газ. А втім, речовина, яку застосовували проти грузинських протестувальників, викликала зовсім інші симптоми.
Зокрема, учасники мітингів скаржилися на задишку, кашель і блювоту, які могли тривати тижнями. За словами протестувальників, цю речовину могли додавати у воду, яку потім випускали з водометів.
Тоді ж люди помічали, що вода «пече», коли потрапляє на тіло, і це відчуття не можна було одразу змити із себе.
Так, один з учасників протестів, лікар-педіатр Константин Чахунашвілі, розповів, що після тієї води його шкіра «ніби горіла» впродовж декількох днів, а коли він намагався її змити, то це лише погіршувало ситуацію.
Тоді ж Чахунашвілі через соцмережі хотів дізнатися, чи стикалися з подібним інші учасники протестів. У результаті з чоловіком зв’язалися понад 300 людей, а половина з них розповіла, що вони страждали від одного або декількох побічних ефектів протягом понад 30 днів.
Застосування цієї речовини також підтвердив колишній керівник відділу озброєння Департаменту спеціальних завдань поліції Лаша Шергелашвілі. За його словами, він рекомендував не застосовувати цю хімічну речовину, однак її все одно завантажували у водомети.
Протести у Грузії
Восени 2024 року в Грузії спалахнули масові протести через рішення влади країни «призупинити» переговори про вступ до ЄС. А нова хвиля протестів розгорілася після мітингів проти результатів парламентських виборів.
Грузинська опозиція не визнала результатів парламентських виборів, де перемогла партія влади «Грузинська мрія». Міжнародні спостерігачі відзначили, що голосування було затьмарене нерівними умовами, тиском і напругою.
Європарламент не визнав результатів парламентських виборів у Грузії та вимагав провести нові. Проте Тбіліський суд відхилив усі позови опозиційних політсил та громадських організацій, які вимагали визнати недійсними підсумкові протоколи окружних комісій.
Тоді ж опозиційні партії Грузії оголосили про безстроковий вуличний протест із вимогою провести нові парламентські вибори. А «Грузинська мрія» одноосібно затвердила новий парламент, призначила дату виборів президента, висунула свого кандидата й оголосила про відмову від переговорів про вступ у ЄС до 2028 року.
Чинна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що не складе своїх повноважень, адже парламент, який вона називає нелегітимним, не зможе обрати її наступника.
На виборах президента Грузії, які не визнає опозиція, переможцем став Міхеіл Кавелашвілі — він був єдиним кандидатом. Люди продовжили протести й після його інавгурації.