В ООН закликали Іран не страчувати жінку, яку видали заміж у 12 років. Чоловік, якого вона нібито вбила, бив її сина
Експерти ООН із прав людини закликали Іран зупинити страту 25-річної іранки з племені белуджів Голі Кухкан, яку планують стратити цього місяця, якщо вона не збере приблизно 100 тисяч доларів «кривавих грошей» — компенсації родині її вбитого чоловіка.
Про це йдеться в заяві експертів ООН.
Справу Кухкан там назвали «прикладом системної гендерної упередженості, з якою стикаються жінки, які стали жертвами дитячих шлюбів і домашнього насильства, у межах системи кримінального правосуддя Ірану».
Якщо її таки стратять, на думку експертів це буде «серйозним порушенням міжнародного права у сфері прав людини». За їхніми словами, іранські суди не взяли до уваги, що жінка роками зазнавала гендерно зумовленого насильства, від якого мусила захищати себе та свою дитину.
Крім того, вона неписьменна і не мала доступу до юридичного захисту, а під час допиту на неї, мовляв, чинили психологічний тиск. Компенсація, яку призначила родина вбитого в обмін на звільнення Кухкан, є «значно вищою за рекомендовану ставку й далеко поза її можливостями, особливо для жінки без документів, від якої відмовилася її родина».
«Кухкан загрожує страта не на основі справедливості, а тому, що вона не може дозволити собі заплатити за своє життя», — вважають експерти ООН.
Вони також зауважили, що протягом 2010-2024 років в Ірані стратили щонайменше 241 жінку. Більшість із тих, кого стратили за вбивство, вбили свого чоловіка або інтимного партнера, бувши жертвами домашнього насильства чи дитячих шлюбів або діяли в межах самооборони.
В ООН закликали зупинити страту Кухкан і забезпечити «повне дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини». Там кажуть, що підтримують зв'язок з іранською владою щодо цього питання.
Більше про справу Голі Кухкан
Кухкан видали заміж за двоюрідного брата у 12-річному віці, а в 13 вона завагітніла й народила сина.
За даними правозахисної організації Iran Human Rights (IHR), дівчина, що походить з однієї з найменш захищених громад — белуджів, роками зазнавала фізичного та психологічного насильства. Одного разу, вона навіть тікала до батьків. Після того її батько сказав: «Я віддав свою доньку в білій сукні, і єдиний спосіб їй повернутися — [це] загорнутою в саван».
Коли їй було 18, дівчина побачила, як її чоловік б’є їхню дитину, і покликала на допомогу його двоюрідного брата. Між ними сталася бійка, унаслідок якої її чоловік помер.
Її та двоюрідного брата чоловіка заарештували й присудили «відплату тим самим», тобто страту через повішення. Відтоді вона вже сім років сидить у камері смертників, але, за іранським законом, її можуть помилувати, якщо вона до грудня збере 10 мільярдів туманів, тобто приблизно 100 тисяч доларів компенсації родині померлого — так звані криваві гроші.
Також за умовами помилування, потім вона має покинути місто. Ймовірно, їй не дозволять бачитися з 11-річним сином, якого виховують бабуся й дідусь по батьковій лінії.