Французький контейнеровоз успішно пройшов Ормузьку протоку. Це перше європейське судно, яке це зробило — Bloomberg

Французький контейнеровоз CMA CGM Kribi став першим європейським судном, яке змогло пройти через Ормузьку протоку з початку бойових дій на Близькому Сході й блокування Іраном.

Про це Bloomberg дізнався з даних систем відстеження суден.

Як зазначає видання, невідомо, чи успішний прохід французького корабля через протоку спричинили дипломатичні переговори обох сторін, чи домовленості між перевізником та Іраном.

Хоч у Тегерані й заявляли, що прохід крізь Ормуз доступний для всіх країн, окрім США та Ізраїлю, раніше успішно пропливати протоку могли лише дружні до Ірану країни.

Крім того, раніше медіа писали, що Іран зобов’язував міжнародні судна платити йому, щоб безпечно пройти морський шлях. Bloomberg зазначав, що влада країни просила близько 2 мільйонів доларів з одного корабля, щоб погодити його безпечне проходження через Ормузьку протоку.

Утім французька компанія, якій належить контейнеровоз Kribi, відмовилась коментувати виданню про те, чи платила вона Ірану за безпечний шлях через протоку.

Судно ходить під прапором Мальти й належить найбільшій у Франції та четвертій у світі компанії-перевізнику контейнерів CMA CGM SA. Перед проходженням Ормузу корабель рухався каналом між островами Кешм і Ларак, а судячи з того, як низько він сидів у воді, контейнеровоз був заповнений вантажем у близько 5 тисяч контейнерів.

Проте у компанії заявили, що ще 14 її кораблів застрягли у Перській затоці через бойові дії на Близькому Сході.

Bloomberg також вказує, що, окрім французького контейнеровоза, у той самий день через Ормузьку протоку пройшов японський танкер.

Чому Ормузька протока така важлива?

Ормузька протока залишається ключовим шляхом для світового експорту нафти. Вона з’єднує провідних виробників у Перській затоці, зокрема Саудівську Аравію, Іран, Ірак та Об’єднані Арабські Емірати, з Оманською затокою та Аравійським морем. 

За оцінками, через цей маршрут щодня транспортується близько п’ятої частини світового споживання нафти. Після початку ударів з боку США та Ізраїлю Іран заявив про намір перекрити протоку й пригрозив атакувати будь-які судна, що намагатимуться її перетнути. На тлі цих подій світові ціни на нафту вперше з 2022 року перевищили позначку у 100 доларів за барель і продовжують зростати.

Трамп прагнув залучення країн-партнерів, щоб ті допомогли американським військовим розблокувати протоку, але частина з них публічно заявила, що не робитиме цього. Це викликало критику з боку американського президента. Зрештою, країни «Великої сімки» погодилися захищати прохід суден через протоку, але лише після закінчення операції США в Ірані.

Після цього Велика Британія скликала понад 40 країн до переговорів про відкриття Ормузької протоки й заявила, що вони готові розв'язувати проблему «економічно та дипломатично».

Нещодавно Трамп також висловив думку, що розблокуванням протоки має бути легким, бо, мовляв, американці вже «зробили найважчу роботу». Тож він закликав країни, які постраждали від блокади Ормузької протоки, «йти й забрати свою нафту».