Усик у США: Я багато років жив у пропаганді, думав про мови: «Яка різниця?»

Український боксер Олександр Усик визнав, що «багато років жив у пропаганді» та лише згодом зрозумів, що мова є ідентичністю та зброєю.

Про це він сказав під час виступу на саміті у США.

«Я жив багато років у пропаганді, і вона зі мною гралася. Я людина, яка більшу частину свого життя спілкувалася російською мовою, школу закінчив українською, інтерв’ю після змагань давав виключно українською. Коли були питання, чому я розмовляю російською, а не українською, то думав: “Яка різниця, ми ж одне одного розуміємо?”» — сказав боксер.

Він наголосив перед глядачами у США, що росія протягом багатьох років хоче знищити українську мову, історію та людей: «Кожен, хто має мізки, розуміє, що ми боремося все життя за свою незалежність, чому ми не можемо жити так, як ми хочемо? […] росія така величезна і робить такі речі — мені здається, це просто заздрість».

Олександр Усик також відкинув твердження про придушення свободи слова в Україні та додав, що, навпаки, «Україна — одна із тих країн, де свобода слова йде на повну».

Український боксер заявив, що «неможливо» буде просто віддати росії окуповані території, та порівняв це з тим, якби росія відібрала у США Аляску. Він також розповів про особистий досвід щодо дій російських окупантів в Україні.

«У мене є невеликий будинок за Києвом. Придбав його під час [пандемії] COVID-19, бо в місті було жити складно з дітьми. Це найбільш постраждалі місця в Україні — Буча, Ворзель, Ірпінь. І ці хлопці жили в моєму будинку кілька тижнів, робили все, що їм заманеться. Коли українська армія їх вибила звідти, група людей дивилася, чи не залишилося там вибухівки. Вони (окупанти — ред.) знали, чий це будинок, і залишили там дві розтяжки. Просто обстріляли дім, зруйнували все, що там було, вкрали особисті речі й поїхали собі. Коли ми зайшли, там було стільки бруду. Вони вкрали жіночу спідню білизну. На мою думку, у цих хлопцях живуть нелюдські інстинкти — вбивати, грабувати», — сказав Усик.

Боксер розповів, що багато в житті переїжджав: народився в Криму, після розпаду СРСР переїхав у Чернігів, потім родина повернулася в Крим. Коли з’явилися свої діти, знову вимушено виїхав з Криму через російську окупацію та переїхав до Києва з родиною. Нині з ним та дружиною в Києві живуть доньки віком 2 та 16 років, а сини віком 11 та 13 років — за кордоном із батьками подружжя.