Кім Чен Ин відходить від спадщини діда. Північна Корея вперше змінила пропорції державного прапора
Північна Корея змінила пропорції свого державного прапора, закріпивши це в Конституції. Такі зміни внесли вперше з моменту заснування країни в 1948 році.
Про це свідчить текст оновленого основного закону, передає Yonhap.
У статті 166 оновленої Конституції зазначено, що тепер висота прапора Північної Кореї співвідноситься з його шириною як 1:1,65. Раніше цей показник становив 1:2.
Водночас зовнішній вигляд прапора не змінився. Він і далі має широку червону смугу посередині, обрамлену вузькими білими та синіми смугами. У центрі білого кола залишається червона п’ятикутна зірка.
У конституції зазначено, що червона смуга прапора вшановує пам’ять борців проти японського панування, які загинули за свободу й незалежність Кореї у 1910–1945 роках.
Біле коло та дві білі смуги символізують відданість народу лідерові держави й керівнів Трудовій партії Кореї.
Сині смуги, згідно з документом, уособлюють революційний дух корейців, їхню боротьбу за мир, дружбу та єдність народів світу, а також державний суверенітет.
За інформацією видання Wall Street Journal, державний прапор КНДР розробили в москві, а згодом радянські партнери передали його засновнику КНДР Кім Ір Сену.
У 1948 році під час засідання парламенту один із чиновників пропонував зробити прапор менш довгим, проте його не підтримали. Через значні розміри полотнище було важким і часто зминалося, через що червона зірка в центрі могла ховатися у складках.
Згодом прапор став одним із символів північнокорейського режиму, а пропаганда почала приписувати його авторство самому Кім Ір Сену, замовчуючи радянське походження.
Після змін прапор став коротшим, а зірку посунули ближче до середини. Спостерігачі вважають, що це може свідчити про намір Пхеньяна створити окремий національний образ нинішнього лідера Кім Чен Ина.
У перші роки правління він намагався наслідувати діда — засновника КНДР, зокрема копіював його зачіску, набирав вагу та обирав одяг у стилі Мао.
Однак останніми роками Кім Чен Ин дедалі більше відходить від образу свого попередника та формує власний.