Чому дорожчають овочі та ковбаса і чого чекати далі?

Нині в Україні про дефіцит продуктів не йдеться, на щастя. Але ціни на їжу зростають. Ось лише одна промовиста цифра: ціни на огірки у 2026-му тримаються на чотирирічному максимумі, а вартість помідорів перебуває близько до нього. Це означає, що, починаючи з 2023 року, ні огірки, ні помідори ще не були аж настільки дорогими. Звісно, річ і в девальвації гривні, серед іншого, але споживачам болить те, що вони не можуть дозволити собі якісного, повноцінного харчування через дорожнечу.

«Буває таке, що постачальники щотижня надсилають інформацію про підвищення цін на їхні товари. І буває таке, що пропустити момент підвищення ціни — це стати майже збитковим або дуже мало заробляти», — говорить Ольга Насонова, експертка з харчового ринку та директорка аналітичного центру «Ресторани України».

Їжа дорожчає. Як так сталося?

В українського аграрного сектору, який, власне, і виробляє харчові продукти, є дві основні проблеми. По-перше, ростуть виробничі витрати — зокрема, через нещодавнє здорожчання бензину, викликане кризою на Близькому Сході. По-друге, падає попит на аграрну продукцію, зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу.

Здавалося, це рівняння мало б скластися позитивно для кінцевого споживача. Зростання виробничих витрат підвищує ціни на полицях супермаркетів, а падіння попиту — знижує їх. Але є велике «але»: виробничі витрати зростають швидше за падіння попиту. І це дуже неприємна інфляційна спіраль.

Візьмімо конкретні приклади. За даними консалтингової агенції «АПК-Інформ», у березні 2025 року огірки коштували 100 гривень за кілограм, а нині — у середньому близько 150 гривень. Помідори з березня минулого року здорожчали майже вдвічі — з 75 до приблизно 120 гривень за кілограм. Якщо з огірками йшлося про скорочення постачань із Туреччини, завдяки чому стало більше українських тепличних огірків, то потреба в імпортних томатах зростає, кажуть в «АПК-Інформ».

Середня ціна кілограма української картоплі нині — 19,15 гривні, а в березні 2025-го — 23 гривні за кілограм. Таке здешевшання пояснюють браком овочесховищ та низьким попитом на продукт зараз. 

«З овочесховищами — з війною, руйнуванням та окупацією — їх, звісно, стало менше. Щоб хтось будував нові сучасні проєкти — інформації в нас немає», — зазначає Олександр Хорев, координатор проєкту East Fruit Weekly Ukraine.

Залишки якісної української картоплі виробники розпродали ще в різдвяно-новорічний період, тому нині на ринку лишилася переважно картопля насіннєвого класу — або ж імпортна, як-от ізраїльська, — значно дорожча за українську. 

Інший соціально важливий продукт — копчена ковбаса. Так, салямі компанії «Глобино» нині коштує близько 300 гривень за кілограм, а на початку 2025-го коштувала 265 гривень. А от з елітними ковбасами — інший тренд. Брауншвейгська сирокопчена ковбаса від бренду «Алан» коштує нині 882,50 гривні за кілограм, а в грудні коштувала під 1200 гривень за кілограм. Чому так? Бо на дорогі ковбаси падає попит через збідніння.

Що з цінами на хліб? Житній хліб «Столичний» зараз продається по 48 гривень за буханку, хоча на початку року коштував 45 гривень, а в січні 2025-го — 36 гривень. Тристаграмова буханка хліба «Бородинівський» здорожчала за рік з 44 гривень до 50 гривень. Відповідно, хлібна інфляція становить десь близько 10,5% річних. Водночас офіційна інфляція, за показниками Національного банку, — нині 7,6%, тобто офіційно споживчі ціни зараз на такий відсоток більші за торішні. Отже, хліб дорожчає швидше за інші продукти.

В УКАБ пояснюють це двома причинами:

«Пальне. Це одна з базових витрат під час вирощування різних сільськогосподарських культур. У загальній структурі собівартості його частка коливається в межах 9-12% залежно від культури.

На жаль, на українському ринку вже фіксується зростання цін на азотні добрива, і воно доволі відчутне. Найбільше додав у ціні карбамід, ціни на який зросли, якщо порівняти із січневим показником, на 34% — до 39 000 гривень за тонну. На таке значне зростання вплинуло зростання ціни на газ, сезонний фактор перед посівною та ускладнена логістика через неможливість здійснювати експорт азотних добрив через морські порти у зв’язку з безпековими аспектами».

Звісно ж, у цей список причин ще можна додати загальновідомий дефіцит кадрів через виїзд людей за кордон і мобілізацію військовозобов’язаних. Так, критичні підприємства харчової індустрії можуть забронювати лише 50% «чоловічого особового складу».

Зростають ціни й на пиво. Зокрема, флагманське українське пиво «Львівське світле» зросло в ціні з 30 гривень за півлітрову пляшку на початку року до близько 35 гривень станом на сьогодні. На це впливають ціни в постачальників сировини для виробництва пива (дріжджі, хміль, солод, вода) та логістика.

«90% наших постачальників — українські. Ми послідовно працюємо над тим, щоб будувати з ними стабільну та взаємовигідну співпрацю. Звісно, загальні ринкові тенденції, пов’язані з умовами воєнного часу, впливають і на нас. 

Щодо логістики: ми щодня стикаємося з непередбачуваністю на дорогах та підвищеним операційним навантаженням. Зростання вартості пального впливає на собівартість логістики та збільшує наші витрати. Однак ми працюємо над тим, щоб мінімізувати цей вплив для партнерів і споживачів: оптимізуємо маршрути, підвищуємо ефективність автопарку та впроваджуємо більш гнучкі операційні рішення», — розповідають у пресслужбі компанії «Карлсберг Україна».

Тенденція не оминула й ринку мінеральних вод. Наприклад, популярна нині півторалітрова пляшка «Моршинської» коштує в середньому 28,40 гривні, а рік тому — 21,76 гривні. Зростання — на 30,5%. Водночас мінеральна вода «Евіан» виросла в ціні за півлітрову пляшку з 44 гривень до 47 гривень за останні 12 місяців.

А втім, є й хороші новини для покупців. Так, у лютому український експорт яловичини скоротився на 21%, що може створити її надлишок на внутрішньому ринку, а отже, і тимчасове здешевлення. Щоправда, у такому разі виробникам доведеться продавати яловичину не за європейськими цінами, на які вони орієнтуються, а в тій ціновій точці, де зійдуться внутрішній попит та внутрішня пропозиція. Це може зменшити прибутковість бізнесу з виробництва, перероблення та продажу яловичини.

Також в Україні є надлишок у 11 мільйонів тонн кукурудзи. Її планували продати до Євросоюзу, однак там не знайшлося попиту, адже ЄС під тиском президента США Дональда Трампа починає орієнтуватися на американську кукурудзу. Якщо ці 11 мільйонів тонн української кукурудзи потраплять на внутрішній ринок, вона теж, як і яловичина, може здешевшати.

Щоправда, ціну на кукурудзу може підняти дороге пальне для аграрної техніки. 

«Під час вирощування кукурудзи для проведення всіх виробничих операцій на 1 гектар використовується близько 55 літрів дизельного пального. Лише поточне зростання ціни на цей ресурс цього сезону змусить аграрія збільшити свої витрати на додаткові 1100 гривень на 1 гектар», — пояснюють аналітики УКАБ.

«У разі збереження поточних норм внесення витрати на добрива під час вирощування тієї самої кукурудзи зростуть на 27% — до 9000 гривень. Однак можливий і інший варіант — зниження норм внесення азотних добрив», — додають в УКАБ.

Що чекає на ринок харчових продуктів далі

«Серед позитивних новин: українські аграрії готові до проведення цьогорічних весняно-польових робіт. Вони заздалегідь зробили запаси пального та добрив ще до початку хаосу на Близькому Сході. До повномасштабної війни це було звичною практикою, і чи не кожне господарство має місця для зберігання таких ресурсів. 

Досвід, отриманий на початку війни, лише укріпив цю практику. Однак, якщо ситуація не вирівняється, найближчим часом перед українським АПК виникнуть нові значні виклики», — вважають аналітики УКАБ.

Важливо зазначити, що цього року на харчовий ринок України чекають кілька важливих подій. По-перше, уже понад два мільйони дітей отримують безкоштовні (тобто коштом державного бюджету) обіди в школах, а з вересня ця програма ще розшириться. Триває реформа з метою підвищення якості їжі в дитячих садках. По-друге, відомий кулінар Євген Клопотенко взявся за реформу меню для військовослужбовців Збройних сил України. Наразі невідомо, про які саме зміни йтиметься, однак усе це потенційно збільшує попит на харчові продукти, роблячи їх дорожчими.

«Овочі борщового набору та картопля можуть стати дорожчими на 20% й більше, бо кількість якісної продукції у сховищах поступово зменшується», — прогнозує експерт Олександр Хорев.