«Не буває чужих дітей»: гендиректор Хорольського заводу дитячих продуктів харчування Олександр Сучко про соціальну відповідальність бізнесу
Повномасштабна війна змусила українських виробників переосмислити свою роль, вийти за межі виробництва та постачання продукції й активніше долучатися до життя громад, підтримки родин із дітьми та збереження культурної спадщини. Хорольський завод дитячого харчування — єдине в Україні підприємство, що виробляє замінники грудного молока. Це продукція під торговельними марками «Малютка», «Малютка Premium», «Malutka Opti Formula» та «Малюк».
У перші місяці повномасштабної війни підприємство подвоїло виробництво, наростило співпрацю з українськими постачальниками сировини й реалізувало важливі соціокультурні проєкти. Про те, чому демографічна криза — це проблема не лише держави, а й бізнесу і як компанія може підтримувати материнство та батьківство, розповідає генеральний директор підприємства Олександр Сучко.
«Демографічна криза — це проблема, яку ми повною мірою не усвідомлюємо»
Україна переживає демографічну кризу. За даними Мінʼюсту, торік народилось понад 168 тисяч дітей, тоді як у 2021 році — більш як 273 тисячі. Як Ви вважаєте, чому ця проблема стосується не лише держави, а й бізнесу?
Питання демографічної кризи стосується не лише держави, адже значну роль у розвитку регіонів відіграє бізнес. Великі підприємства є важливою частиною життя громад, у яких працюють. Вони можуть сприяти розвитку інфраструктури, спорту, культури та інших напрямів, що є важливими для родин.
Наше підприємство працює в невеликому містечку Хорол, що на Полтавщині. Мені прикро бачити, коли в місті закривається кінотеатр, а замість нього відкривається супермаркет. Це означає, що в родин і дітей стає менше можливостей для відпочинку та спільного дозвілля. Бізнес своєю чергою має розуміти, яким може бути його вплив на повсякденне життя людей, активніше долучатися до державних програм та реалізовувати власні суспільні ініціативи для покращення рівня життя мешканців громад.
Як, на Вашу думку, бізнес може долучитися до подолання демографічної кризи? Що він може робити для підтримки материнства, батьківства та родин із дітьми?
Це питання включає створення умов, за яких українські родини зможуть планувати майбутнє та виховувати дітей в Україні. Звісно, «планувати» життя на роки вперед сьогодні важко, але людям важливо мати точки опори. Це частково є і зоною відповідальності бізнесів у громадах.
Місією нашого підприємства є турбота про дітей та забезпечення їх якісним, безпечним та доступним харчуванням. Ми співпрацюємо з родинами, аби розуміти їхні потреби та створювати додаткові можливості для підтримки батьківства — це просвітницькі проєкти та ініціативи, які допомагають родинам у питаннях догляду та розвитку дитини, психологічної та фізичної підтримки матерів.
На рівні підприємств та громад, це може бути гнучкий або дистанційний формат роботи, скорочений робочий день для батьків, корпоративні дитячі садки чи інша інфраструктура для родин із дітьми. Водночас такі рішення мають бути частиною ширшої державної стратегії підтримки сімей, яка передбачає не лише фінансову допомогу після народження, а й довгострокову підтримку родини на різних етапах дорослішання дитини.
«Місія стала значно ширшою, ніж просто отримання прибутку»
Чи змінилося Ваше бачення місії компанії після початку повномасштабної війни?
Зрозуміло, що повномасштабна війна змусила серйозно задуматися і над суто людськими речами, і над глобальними бізнес-планами. Наша місія стала значно ширшою, ніж просто отримання прибутку. Насамперед ми, як підприємство, відповідаємо за людей, які працюють поруч із нами: маємо зберігати команду, створювати гідні умови праці та робити так, щоб люди бачили своє майбутнє в Україні. Але відповідальність бізнесу не закінчується на підприємстві. Ми працюємо в конкретних громадах і можемо впливати на те, якими вони будуть: підтримувати їхній розвиток, культуру, дбати про простір навколо себе. На мою думку, саме з таких щоденних рішень і формується справжня роль бізнесу в суспільстві.
Що для Вас означає бути виробником дитячого харчування в країні, яка живе в умовах повномасштабної війни?
Це велика відповідальність. Ми годуємо найменших українців, зокрема дітей перших місяців життя, тому питання якості та безпеки продукту, сировини й кожного компонента для нас є принциповими. Ми хочемо розвивати навколо компанії культуру турботи — про наших споживачів, дітей, батьків і людей, які щодня працюють над тим, щоб українські родини отримували якісний і безпечний продукт.
Хорольський завод працює вже понад пів століття. Як змінювалося підприємство на різних етапах розвитку країни?
Розвиток нашого підприємства можна розділити на кілька етапів. Перший — коли завод перебував у складному становищі. І тоді нашим завданням було зосередитися на прибутковості та вивести підприємство на фінансову незалежність.
Другий етап розпочався з початком повномасштабного вторгнення. Як я вже зазначав, тоді повністю змінилися наші пріоритети. У перші два місяці я пізнав свій колектив з іншого боку і досі пишаюся тим, як ми тоді злагоджено працювали. Ми вдвічі збільшили виробництво дитячого харчування, і таких результатів не мали з початку заснування заводу. На той момент основним завданням було максимально завантажити нашою продукцією торговельні мережі, щоб дитяче харчування було доступним для українських родин. Водночас значні обсяги продукції ми безоплатно передавали волонтерам, які формували резерви для забезпечення регіонів.
«Я зрозумів, що колектив — це головне»
Перші місяці повномасштабного вторгнення стали для мене уроком у веденні бізнесу. Наш колектив працював цілодобово, а підприємство не зупинялося ні на день. Був страх, але він не завадив кожному виконувати свою роботу якісно. Тоді я переконався, що люди — це головне, що є в бізнесу, і їх треба берегти.
Після цього ми посилили програми навчання та розвитку працівників, запровадили додаткову підтримку для родин після народження дитини, а також допомогу нашим працівникам, які стали на захист України. Це, можливо, точкові моменти, але вони показують нашим людям, що компанія їх цінує та дбає про них.
Водночас для мене важливо, щоб український бізнес доводив свою спроможність не лише словами, а й результатом. До повномасштабного вторгнення мені було прикро бачити, що українці часто більше довіряли імпортній продукції, ніж власним виробникам. Я відвідав багато українських підприємств і виробництв у країнах ЄС і побачив, що українські компанії працюють на такому самому високому рівні.
Наш завод має повний цикл виробництва дитячого харчування. Ми працюємо безпосередньо з фермерами та закуповуємо молоко екстракласу, а наші лабораторії регулярно контролюють його якість і безпечність безпосередньо на фермах.
З початком повномасштабної війни багато молокопереробних підприємств зупинилося, і фермери опинилися в ситуації, коли не мали куди збувати молоко. Ми почали приймати цю сировину та переробляти її на дитяче харчування. Одночасно до нас зверталися торговельні мережі та органи влади з проханням збільшити обсяги виробництва, щоб забезпечити регіони нашими сумішами для дітей.
Тоді ми особливо чітко зрозуміли свою роль — підтримати фермерів, забезпечити людей продукцією та зберегти український виробничий ланцюг.
«Наша мета — зробити склад готового продукту на 100% українським»
Ви виробляєте свою продукцію в умовах повномасштабної війни. Як це впливає на ціноутворення?
В умовах повномасштабної війни ціноутворення залишається складним, але значну частину витрат нам вдається оптимізувати завдяки роботі з українськими постачальниками. Більшість основних компонентів, сировину та пакувальні матеріали ми закуповуємо в Україні, а після початку великої війни значно розширили коло українських виробників, замінивши частину імпортних компонентів. Український бізнес показав себе дуже гнучким і швидким, тому наша стратегічна мета — зробити склад готового продукту на 100% українським.
Скільки дітей щороку споживають продукцію компанії?
Точну кількість дітей назвати складно, оскільки ми маємо різні категорії продукції, а батьки можуть змінювати бренд у різні періоди життя дитини. Водночас, за нашими дослідженнями, минулого року продукцію компанії споживали більш як половина дітей, народжених в Україні. Це стосується замінників грудного молока, продуктів прикорму та каш «Малютка».
Давні колискові та руханки для мам: чому завод робить внесок у розвиток культури?
Ви сказали про те, що українські підприємства під час повномасштабної війни стали більш відповідальними. А коли ви зрозуміли, що вам замало просто бути виробником дитячого харчування, а треба ще й ставати партнером та помічником для батьків?
Улітку 2022 року я зрозумів, що нам недостатньо просто рекламувати свою продукцію. Ми переглянули маркетинговий бюджет і вирішили спрямувати частину коштів на проєкти, які мали б реальну цінність для батьків і дітей. На одній із нарад ми заговорили про українські колискові й несподівано з’ясували, що майже ніхто з команди не знає традиційних українських пісень для дітей. А в нас колектив людей із Дніпра, Києва, Полтави, Кропивницького.
Це стало таким собі сигналом, що ми маємо певну проблему зі збереженням традиції наспівування колискових дітям. Тому разом із нашими маркетологами ми почали шукати автентичні українські колискові в різних регіонах країни. Для мене цінним був не лише результат, а й сам процес — навколо цієї ідеї об’єдналося багато людей.
Проєкт «Колискові»— це 10 українських співанок на ніч у сучасному аранжуванні, які є у вільному доступі. Виконавицями стали співачки MamaRika, KOLA і Катерина Гирман. Усі колискові — етнічні українські. Чому ви вирішили інвестувати ще й в українську культурну спадщину?
Можливо, прозвучить надто романтизовано, але це був поклик серця. Мені й нашій команді хотілося зробити щось справді цінне і водночас те, що лишиться й буде корисним для багатьох у майбутньому. Коли ми почали працювати над проєктом, було зрозуміло, що українські колискові поступово зникають із повсякденного життя родин. Тому проєкт «Колискові» — це наша спроба повернути їх батькам і дітям у сучасному форматі, щоб ці пісні звучали вдома та передавалися наступним поколінням.
Після цього з'явилася ще одна незвична ініціатива — «Українська руханка для мам» – вправи для відновлення після пологів. Експерти створювали їх на основі українських народних танців.
Після проєкту «Колискові» ми побачили хороший відгук аудиторії та зрозуміли, що такий формат цікавий батькам. Тому вирішили продовжити цей напрям і створили «Українську руханку для мам». Після народження дитини жінкам важливо не лише піклуватися про малюка, а й не забувати про власне самопочуття та відновлення. Не секрет, що багато мам після пологів бажають повернути комфортний для себе фізичний стан, тому ми створили проєкт, який допомагає робити це безпечно та цікаво. Комплекс вправ, який ми запропонували для відновлення, розроблений експертами на основі українських народних танців.
Це точно не остання наша культурна ініціатива.
Який результат цих проєктів вас найбільше здивував?
Найбільше мене дивувала й тішила вдячність людей. До посилок для матусь ми вкладаємо листівки з QR-кодами на колискові та руханки, а наші покупці натомість діляться своїми враженнями. І це дуже круто. Нам пишуть такі слова, що справді беруть за серце. Для мене це найцінніший результат цих проєктів.
«Хочу, щоб через 10 років українські виробники стали лідерами в Європі та у світі»
Які соціальні та благодійні проєкти компанії для вас особисто є найважливішими?
Починали ми з підтримки будинків сімейного типу, яким безоплатно передавали нашу продукцію. Після початку повномасштабної війни розширили цю допомогу, почали безоплатно забезпечувати продукцією лікарні, пологові та педіатричні центри. Також співпрацюємо з волонтерськими фондами, які доставляють дитяче харчування до прифронтових міст Донеччини.
Коли волонтери надсилають фотографії мам із дітьми, які отримують нашу продукцію, розумію, що за кожним таким переданням стоять конкретні люди та їхні потреби. Це мотивує працювати й допомагати далі.
Яким ви хотіли б бачити Хорольський завод і його роль у житті українських сімей через 10 років?
AMP версія сайту не підтримує цей контент. Перейдіть на повну версію сайту.
Партнерський матеріал опублікований на правах реклами.