«Питомо український термін». Стефанчук пояснив, звідки взялася «доброзвичайність» у новому Цивільному кодексі
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що термін «доброзвичайність», який фігурує в новому Цивільному кодексі, є українським відповідником схожого терміна, який вживають у всіх європейських законодавствах.
Про це він сказав у відео у своїх соцмережах.
За словами Стефанчука, в чинному законодавстві вживають термін «моральні засади суспільства», який, мовляв, є продовженням пострадянського терміна «моральні принципи суспільства, що будує комунізм». Тож «доброзвичайність» буцімто є питомо українським терміном, який має замінити чинні формулювання.
Крім того, «доброзвичайність», мовляв, є відповідником стародавнього терміна boni mores, «яким насичено все цивільне законодавство країн Європейського Союзу», де він існує під назвами good morals, public morals, bonnes mœurs та інші.
«Дуже небезпечно, як мені видається, атакувати оцей новий словотвір, який ми зробили з українського слова “добро“ і “звичай“, тому що в українській термінології дуже багато законодавчих складових, які формуються з частинкою “добро“. Одним із таких, наприклад, є “доброчесність“ — це термінопоняття, на якому базується вся антикорупційна стратегія і законодавство України. Тому, атакуючи “доброзвичайність“, […] ви тим самим атакуєте основни антикорупційного законодавства, яке існує в Україні»,— каже спікер.
Він запевнив, що при робочій групі, яка розробляє проєкт Цивільного кодексу, працює філологічна підгрупа, яка й пропонує українські терміни, яких у теперішніх юридичній термінології немає.
Очільником цієї підгрупи є правник Сергій Головати — саме він, каже Стефанчук, і запропонував замінити «моральні засади суспільства» «доброзвичайністю».
Більше про новий Цивільний кодекс
28 квітня депутати Верховної Ради проголосувала в першому читанні за проєкт нового Цивільного кодексу. Законопроєкт № 15150 підтримали 254 парламентарі.
Однак низка норм проєкту Цивільного кодексу викликали критику, зокрема: визначення родини, потенційне перешкоджання роботі журналістів-розслідувачів, а також можлива зміна набуття права власності та механізмів захисту державного майна.
Парламент проголосував за продовження строків підготовки законопроєкту до другого читання, тож статті законопроєкту ще можуть змінити.