Загиблий у полоні боєць «Азову» раніше намагався вкоротити собі віку через жорстокі побиття — ZMINA

Про це повідомив Центр прав людини ZMINA з покликанням на джерела. 

Як з’ясувала організація, у полоні він робив це, зокрема, через постійні жорстокі побиття під час конвоювання зі слідчого ізолятора до суду. 

Нагадаємо, за результатами судово-медичної експертизи, Іщенко помер внаслідок шоку, зумовленого множинними переломами ребер і закритою тупою травмою грудної клітки. Коли саме чоловік зазнав ушкоджень, встановити не вдалося.

Заступник командира «Азову» Святослав (Калина) Паламар написав, що смерть Іщенка — «це не просто ще одне цинічне порушення росіянами Женевської конвенції про поводження з військовополоненими», а й «удар по людській честі й гідності» та по міжнародному праву.

Він закликав українських високопосадовців, дипломатів та правозахисників надати розголосу смерті полоненого «азовця».

Що передувало?

Під час засідання суду в Ростові-на-Дону, який розглядає справу військовополоненого Олександра Іщенка та ще 23 «азовців», оголосили про його смерть у слідчому ізоляторі. Згодом загибель військового підтвердив і український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Омбудсмен Дмитро Лубінець казав, що, за словами доньки захисника, він помер ще за 9 днів до того. Проте українську сторону ніхто про це офіційно не сповістив. Також не було офіційного повідомлення про причину смерті. 

Олександр служив водієм у бригаді «Азов», йому було 55 років. У лютому 2022 року він вступив у територіальну оборону бригади «Азов». Навесні того самого року в Маріуполі він потрапив до російського полону і став фігурантом «кримінальної справи» разом іще з 23 українцями.

У полоні на території окупованої частини Донецької області Олександра незаконно звинувачували за двома статтями — «участь у діяльності терористичної організації» та «спроба насильницького захоплення влади».