Битва за Вугледар: як росія захопила українську фортецю на півдні Донбасу

З чого все почалося?

Вугледар — одне з ключових міст Волноваського району Донецької області. Має критично важливе значення, позаяк відкриває шлях одразу до двох інших важливих населених пунктів — Курахового, куди росіяни також зараз намагаються прориватися, і Великої Новосілки — форпосту на кордоні між Донеччиною та Запоріжжям, втрата якого створила би проблеми для обох регіонів.

У 2022 році Вугледар стояв міцно. Згодом українське командування перекинуло сюди 72 окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців, яка раніше мала значні успіхи в боях на Київщині. Тривалий час росіянам тут нічого не вдавалося зробити з українською обороною. 

Ба більше, у червні 2022-го українські війська намагалися контрнаступати поблизу Вугледара з метою відсунути окупантів. Після того низка населених пунктів на південь від міста переходила з рук у руки. 

Одна з найактивніших спроб захопити Вугледар відбулась у лютому 2023 року. Тоді на місто наступала 155 бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту рф. Фактично весь місяць вона здійснювала активні механізовані штурми позицій українських військових, проте своєї головної мети — повного захоплення міста — не досягла, а російські сили, навпаки, були фактично розгромлені.

Що відбулося зараз?

Наприкінці серпня — на початку вересня цього року ситуація навколо Вугледара значно погіршилася. Цього разу окупанти відмовилися від лобових атак, як це було взимку 2023 року, а використали вже перевірену на Покровському напрямку тактику — взяти місто у «кліщі» та перерізати шляхи постачання. 

Тому наприкінці серпня росіяни почали прориватися у напрямку села Водяне, що на схід від Вугледара, а також до Пречистівки, що на захід від міста. У такий спосіб вони затиснули місто й почали наступ з обох боків.

Одними з основних рубежів оборони на околицях Вугледара були шахти «Південнодонбаська-1» та «Південнодонбаська-3», розташовані на півдні та на сході міста відповідно.  

Довго втримати ці позиції не вдалося — росіян було більше, тож вони змогли витіснити українські підрозділи. А одну із шахт згодом підірвали.

Далі бої перейшли у межі самого міста і тривали близько двох тижнів. 1 жовтня російські пропагандистські Telegram-канали поширили відео, як окупанти розвішують свої триколори. Удень 2 жовтня в ОСУВ «Хортиця» офіційно заявили про вивід військ із Вугледара через загрозу оточення.

«Зазнавши численних втрат унаслідок тривалих боїв, противник не полишив спроб захопити Вугледар. Намагаючись за будь-яку ціну взяти місто під контроль, він зумів спрямувати резерви для проведення флангових ударів, які виснажили оборону підрозділів Збройних сил України.

Унаслідок дій противника виникла загроза оточення міста. Вище командування надало дозвіл на здійснення маневру для виведення підрозділів із Вугледара з метою збереження особового складу та бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій», — повідомили військові. 

росіяни змогли захопити місто з декількох причин. Насамперед — через чисельну перевагу. Керівник батальйону безпілотних систем 72 ОМБр Андрій Назаренко заявляв, що у штурмі Вугледара брали участь 5 бригад, які, за словами військового, є «свіжими». Загалом за весь час оборони міста українські військові знищили 9 бригад противника.

Водночас Назаренко пояснює, що росіяни не захопили місто одномоментно. За його словами, ворог упродовж останніх 6 місяців активно штурмував фланги на Вугледарському напрямку, а саме у напрямку Водяного, натомість захопити село вдалося лише у вересні.

Про удари у фланг також розповідав керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко. За його словами, місто було зручно обороняти, адже воно розташоване на висоті. Однак росіянам вдалося його зруйнувати за допомогою керованих авіабомб і в такий спосіб рухатися у фланг. 

«На жаль, Керовані авіабомбиКАБи та авіація — єдине, що дозволяє ворожій піхоті рухатися», — вважає Коваленко.

Що означає втрата Вугледара?

З утратою цього міста російські війська захопили панівну висоту, на якій стоїть Вугледар, що дасть змогу окупантам прострілювати навколишню польову місцевість, оскільки забудови там немає зовсім. Окрім цього, росіяни стають ближчими до наступного міста на Донеччині — Великої Новосілки, з якої, зокрема, починався літній контрнаступ Сил оборони у 2023 році. 

Також Вугледар дасть логістичну перевагу російській армії. Як відомо, восени 2023-го окупанти почали будувати нове залізничне полотно з Ростова-на-Дону до тимчасово окупованої Волновахи на Донеччині, яка стала частиною залізниці Донецьк — Волноваха — Маріуполь. Ця залізниця тягнеться аж до Криму і є одним з основних маршрутів забезпечення російських військ на тимчасово окупованих територіях. Втрата Вугледара означатиме, що залізниця через Волноваху зможе більш-менш повноцінно працювати, а звичайною ствольною артилерією зруйнувати її буде неможливо.

Водночас в Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що захоплення Вугледара кардинально не змінить перебігу наступальних операцій росіян на заході Донецької області, оскільки це місто, на думку аналітиків, не є особливо важливим логістичним вузлом, а також тому, що російські війська контролювали більшість основних доріг, які ведуть до Вугледара, ще до повного захоплення міста.