На Заході завершити війну в Україні дедалі частіше пропонують за моделлю «земля в обмін на НАТО» — FT

Про це пише Financial Times.

Видання зазначає, що попри те, що Україна залишається відданою ідеї відвоювати усі свої території, їй насправді бракує військових, зброї та підтримки Заходу.

Тож західні дипломати та дедалі частіше українські посадовці висловлюють думку, що «суттєві гарантії безпеки» можуть стати основою для завершення війни. За таким сценарієм росія хоч і збереже де-факто контроль над захопленою територією, де-юре ці землі вважатимуться частиною України.

FT пояснює, що це буде «мовчазна згода» на те, що Україна погодиться повернути окуповані території дипломатичними засобами у майбутньому. А втім, такий варіант досі залишається табу для українців, принаймні публічно, додає видання.

Під час свого візиту до США президент Володимир Зеленський повторив свій заклик щодо прискореного вступу України до НАТО. Однак проблема в тому, зауважує FT, що США проти виходу за межі узгодженої позиції Альянсу про те, що Україну запросять, «коли союзники погодяться і будуть виконані умови».

У НАТО насамперед побоюються, що надання Україні гарантій взаємної оборони згідно зі статтею 5 до закінчення війни втягне союзників у війну з росією, пояснює FT.

Водночас колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг звернув увагу на те, що гарантії безпеки, які США надають Японії, не поширюються на Курильські острови, чотири з яких Токіо вважає своїми, але контролюються вони москвою після захоплення Радянським Союзом у 1945 році.

Він також згадав про Німеччину, яка приєдналася до НАТО в 1955 році, попри те, що була розділена. Тобто лише Західна Німеччина була прикрита «парасолькою НАТО».

«Західнонімецьку модель» для України одним із перших на Заході запропонував колишній помічник держсекретаря США у справах Європи Ден Фрід. Думки на користь такого варіанта висловлювали колишній посол США в Альянсі Курт Волкер та колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Тепер ця ідея набирає популярності і в офіційних колах. Прийняти Україну в НАТО у межах територій, які вона контролює, запропонував президент Чехії Петр Павел.

Проте більшість прихильників цієї концепції визнають, що росії вона не сподобається, а скептики побоюються, що це може спровокувати лише нову ескалацію.

Американська історикиня Холодної війни Мері Саротт у статті для Foreign Affairs висловила думку, що умови членства України в НАТО можна адаптувати відповідно до «індивідуальних обставин».

Так, вона вважає, що Україна має визначити військовий оборонний кордон, погодитися не розміщувати на постійній основі війська НАТО чи ядерну зброю на своїй території, якщо їй не загрожує напад, і відмовитися від застосування сили за межами свого тимчасового кордону, окрім випадків самооборони.

Інші аналітики стверджують, що Західна Німеччина є поганою паралеллю, оскільки її кордони, хоч і тимчасові, були визнані обома сторонами. Натомість в Україні за них борються щодня.

Існує також велике питання щодо того, чи будуть готові США та європейські союзники взяти на себе військові зобов’язання, необхідні для захисту України. У той час як Франція підтримала ідею швидшого вступу України до НАТО, канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче виступив проти, побоюючись, що його країна може бути втягнута в нову війну проти росії, зазначає FT.

Нагадаємо, раніше Financial Times із посиланням на європейських дипломатів написало, що Сибіга обговорював із західними колегами можливість компромісу для врегулювання російсько-української війни. У цьому він нібито був «прагматичніший» за свого попередника Дмитра Кулебу. Проте у Міністерстві закордонних справ спростували цю інформацію.

Опитування, проведене у серпні, показало, що 32% українців вважають, що починати переговори з росією щодо припинення війни можна лише після звільнення всіх територій. Водночас 20% готові до переговорів навіть зараз.