Віталій Портников: «Для путіна важливо утримувати Трампа у стані балансу»

«Ми ж тримаємося вже чотири роки. Ніхто не сказав, що ми не зможемо протриматися далі. Я завжди казав, що головною задачею в цій війні є вистояти, тому що це війна екзистенційна», — розмірковує журналіст і політичний оглядач Віталій Портников під час зустрічі в межах проєкту «hromadske.дискурси». 

Це новий проєкт публічних дискусій від hromadske, де аудиторія медіа зустрічається зі знаковими людьми сьогодення, аби осмислити реальність та окреслити майбутнє. Публікуємо ключові тези розмови воєнної репортажистки Діани Буцко з Віталієм Портниковим про війну, геополітику та виживання країни. 

Далі — його пряма мова.

Про перспективи перемир’я 

Мені здається, що суспільство має такі запити з 24 лютого 2022 року. А якщо бути точним — з 2014 року, майже з перших днів російсько-українського конфлікту. Більшості людей здається, що він от-от завершиться.

Щоб відбулося перемир’я, потрібно бажання обох сторін. І я думаю, що величезною проблемою українців є їхня думка, що перемир’я залежить від нас. Що варто нам захотіти, погодитись на певні пунктики — і відразу настане перемир’я. Цього всього не існує ні в якій реальності. Українці не є суб’єктом, який розв’язує питання перемир’я. Таким суб’єктом є агресор.

Якщо українці чітко усвідомлюють цілі агресора, то вони розуміють, що метою російської федерації є приєднання українських територій, а не української держави, будьмо точними. 

Соціологія показує, що українці не готові навіть на якісь вигадані компромісні умови. Ніхто не вважає, що ми маємо передати [російському лідерові володимиру] путіну територію Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей. Більшість людей вважають, що має бути перемир’я по лінії зіткнення, якого росія, очевидно, не бажає.

Про розмову путіна і Трампа

Може, путін говорив із [президентом США Дональдом] Трампом про те, що українські війська мають залишити Донецьку область. Трамп не сказав так і не сказав ні, поговорив із Зеленським, зрозумів, що ця опція недоступна, став виступати за те, за що він завжди виступав, — за перемир’я на лінії зіткнення. 

путін уже дев’ять разів відмовлявся від цієї ідеї. Я думаю, для путіна важливо утримувати Трампа у стані балансу, щоб Трамп не ухвалював жодних нових санкцій проти російської федерації, не давав жодних нових видів озброєння. 

Чому ви вважаєте, що Трамп сидить і весь час думає про путіна й про те, як завершити російсько-українську війну? Для нього це факультатив. Просто це питання йому весь час ставлять. Він розуміє, що від цього залежить його репутація, він цим змушений займатися, але це не центральна проблема його президентства. 

Зараз уже жовтень. Значить, залишилося десь до 20 грудня два місяці. Потім усе повернеться до роботи після 10-15 січня. А це зимовий сезон. Електроенергія в Україні, нові удари росії — усе те, що путіну потрібно.

Про надання далекобійної зброї

Я весь час вдавався в питання: якщо так просто закінчити війну, виявляється, що весь ключ до завершення війни в тому, що ми маємо отримати «томагавки»? Ми весь час вигадуємо якусь чарівну зброю, яка закінчить цю війну. А у президента Сполучених Штатів зовсім інша проблема. Вони розуміють, що якщо вони вичерпують свої інструменти впливу й нічого не добиваються, то це означає, що США реально ні на що не можуть це вплинути. 

Зараз є хоча б ілюзія. Якщо США дадуть Україні от якусь там неймовірну зброю і запровадять тарифи проти країн, які купують російську нафту, то відразу війна не закінчиться. А от уявімо собі, що ці інструменти вже залучені, а інших немає. І який тоді має вигляд президент Сполучених Штатів? Що йому робити? Це хороше питання, на нього потрібно шукати відповідь.

Про дрони у Європі 

Це початок гібридної війни. Теж абсолютно логічний хід подій після того, як війна триває майже чотири роки. росія вважає, що якби не європейська підтримка, України давно вже не було б, тому, звичайно, вона намагається донести до союзників України, що їм варто подумати про себе. 

росія говорить із Європейським Союзом: «Слухайте, ви спонсоруєте війну. Якщо ви перестанете давати Україні зброю і гроші, підтримувати їхній бюджет, війна закінчиться, перестануть гинути люди. Перестаньте або у вас буде те саме». 

Я думаю, що європейці будуть жити в атмосфері постійної навислої небезпеки для Європейського Союзу протягом десяти років. Це просто повернення до нормального стану Холодної війни, про який вони вже заговорили. Це питання того, чи будуть США й Туреччина учасниками цього протистояння, чи не будуть. 

Якщо не будуть, то у Європи великі проблеми. Якщо будуть, то у Європи немає проблем. Тобто путін має щось зробити реально. І після цього подивитися, будуть США реально брати участь у захисті Європи чи ні. Це ризиковано для росії, ви розумієте.

Поки є російсько-українська війна, уявити собі російську піхоту й танки на території країн Східної Європи не дуже можливо. Тому що в росії просто немає додаткових ресурсів для такої діяльності. Тобто поки що це все радше теоретичні питання. 

росія дійсно використовує гібридні методи залякування європейців. Я думаю, що це не питання війни. Я думаю, що це питання політичного тиску. Тобто це спецоперація. 

Ми знову-таки маємо пам’ятати, що росія працює за допомогою цілої низки спецоперацій. І війна з Україною, по суті, починалася як реальна спецоперація зі зміни влади. Потім ми з новими й новими спецопераціями зустрічалися.

Зараз ми в центрі спецоперації «якщо їх заморозити, вони капітулюють». Спецоперація називається «знищення залишків енергетичних потужностей». 

Європейці прекрасно розуміють: якщо Україна впаде, росія стане політичним гегемоном Європи. Це буде той поштовх, який путін принесе китайському лідерові Сі Цзіньпіню на їхнє геополітичне весілля. росія в ролі гегемона Європи може стати дієвим, серйозним і авторитетним союзником Китаю, як гегемона Азійсько-Тихоокеанського регіону. І головна задача тут у москви — викинути Америку як самозваного лідера регіону, яким вони його сприймають.

Діана Буцко та Віталій Портниковhromadske

Про демографічну війну

Зараз росіян 140 мільйонів, хоча вони зменшуються в кількості. А українців 25 мільйонів. Уявімо собі ще кілька років цієї війни. Тобто Україна з країни, аналогічної Німеччині, вже на наших очах перетворилася на країну, аналогічну Польщі. А зараз за кілька років перетвориться на країну, аналогічну Словаччині.

Це загалом означає, що російський народ отримує над українцями ту саму демографічну перемогу, яку він свого часу отримав над поляками, над татарами Криму.

росія завжди перемагала не так шляхом війська, як шляхом демографічних перемог. Тому вона й з таким, я б сказав, завзяттям веде завжди війну в тилу. Поки ми говоримо, що українська армія тримає фронт і не пускає їх далі, вони просто здійснюють знайомий для себе план перетворення сусіднього народу на неконкурентоздатний. 

Якщо ми виживемо як держава й зможемо зберегти більшу частину своєї території і більшу частину фронту, [це буде сценарій, який дає найбільшу надію]. Ми ж поки що тримаємося вже чотири роки. Ніхто не сказав, що ми не зможемо протриматися далі. Я завжди казав, що головною задачею в цій війні є вистояти, тому що це війна екзистенційна. Типова війна, коли два народи претендують на одну територію, яку кожний вважає своїм надбанням.

Про третю світову війну

Ще поки що нічого не відбулося. Але може й відбутися. Що може призвести до колапсу? Помилка, як під час Першої світової війни. Впевненість когось із головних гравців, що інша сторона не відреагує на ту чи ту його війну.

Про розпад імперії

Ми бачили прогнози, що росія буде сто років такими темпами окуповувати Україну. І ці темпи не зміняться, якщо не буде внутрішнього колапсу. А якщо внутрішній колапс настане, то це буде вже інша історія, але поки що не бачу для нього жодних передумов. 

Імперія перестає мати таке світобачення, тільки якщо вона зазнає абсолютної поразки. Абсолютної поразки, як Велика Британія, яка втратила майже всю імперію, але все одно направляла кораблі до Фолклендських островів. Як Франція, яка втратила Алжир, але все одно потім десятиріччями не дозволяла функціонування корсиканської мови на Корсиці. Імперія нічого не змінює.

Імперські нації не потрібно змінювати, тому що їхня цивілізація базується на їхній імперськості. Потрібно від них відбитися. Розумієте, у чому проблема українців? Вони настільки глибоко відчувають себе частиною російської цивілізації, що ніяк не можуть із цього вибратися.

Для континентальної імперії дуже важко перестати бути імперією, але я думаю, що розпад імперії відбувається зараз ціною України. Реальний розпад не російської федерації, а російської імперії як державного й цивілізаційного явища. Якщо росія реально програє війну, вона програє свій вплив на пострадянському просторі. І в такому разі може почати внутрішню модернізацію в майбутньому. 

Але це не те, що вас має цікавити. Поки всі ці процеси почнуться, запустяться, зміняться, це вже може бути питанням ваших дітей або внуків. Українська головна задача — перестати бути частиною цієї цивілізації, стати частиною іншої. Перестати бути частиною Євразії, стати частиною Європи.