Діти повистрибували голі на вулицю: «Мамочко, поможи, бо я хочу жити». Репортаж після прильоту в Києві
Сьогодні вночі, коли Київ накрила хмара ракет і дронів, один із них влучив у дев’ятиповерхову панельку в Деснянському районі. Це масив Лісовий, околиця столиці.
«Що в нашому будинку особливого? Чому приліт до нас? І хто це зробив?» — чую розмови жильців, які дивляться, як рятувальники розбирають завали й пиляють гілки дерев, щоб техніка з драбиною могла дістати даху.
«Шахед» влучив між шостим та сьомим поверхом, пройшовши навиліт. Обпалена діра зяє з обох боків будинку. Квартири з восьмого по четвертий поверх у правому крилі одного з під'їздів обвалилися всередині. Там загинули люди.
Марія, мама трьох дітей, яким 3 місяці, 4 і 12 років, розповідає:
«Ми живемо на сьомому поверсі, але в іншому крилі. Всі спали у своїх ліжечках, а як бабахнуло після 3-ї ночі й почалася пожежа, нам заблокувало двері. Ми дві години просиділи, дихаючи в одне віконечко, і благали ДСНС про допомогу. А вони прорубували, прорізали до нас шлях. Зрештою нас зняли великою пожежною драбиною через вікно».
За офіційною інформацією від ДСНС, на 15:00 відомо про шістьох загиблих з цього будинку. Марія впевнена, що бачила більше чорних мішків, в яких виносили тіла.
«Що ви хочете? — агресивно кричить молода жінка з волоссям із сивиною. — Я можу розповісти, як свою дитину виносила о третій годині ночі в одному памперсі. Їх у мене четверо, найменшій — рік і дев'ять місяців. Повистрибували голі на вулицю і кричали: “Мамочко, поможи, бо я хочу жити”. Зараз вони у колишнього чоловіка в сусідньому будинку, бо в нас ні світла, ні газу немає — нічого. Зате Кличко бігав цілий ранок тут».
У її квартирі вибило шибки. І коли пізніше у двір привезли Орієнтовано-стружкові плитиOSB-плити, жінка однією з перших взяла собі таку плиту, щоб затулити вікно.
Родина, яка залишилася без квартири на шостому поверсі, бо там все знищено, купчиться разом віддалік від усіх: мама, два сини, і дівчина старшого. У неї та її хлопця мокрі очі. Вони залишилися живими, бо спали в коридорі.
«Ми не зрозуміли, куди “шахед” влетів, все було в склі, у молодшого сина, йому 10, обличчя в крові. Ми вистрибнули з квартири й бігли якомога далі, думали, може щось вибухне, хтось кричав: “Швидше, швидше”, — розповідає жінка.
У неї стурбоване обличчя, їй постійно хтось телефонує. Старший син, на вигляд йому років 17, каже, що пізніше їх пустили у квартиру працівники ДСНС, там по пояс завали, сусідня квартира вигоріла. Вони чули, як страшно кричала у вогні якась жінка.
«Знаємо, що загинули дідусь і бабуся, виносили їхні тіла. На них впала плита», — розповідають.
Відомо, що це старше подружжя лише 5 днів як приїхало в цю квартиру, до того літували на дачі.
Жінка в пуховику і з нафарбованими віями шукає свою кішку. Та після вибуху вибігла в сусідню кімнату і не відгукується.
«Коли дозволили піднятися у квартиру, то ні я, ні рятувальники її не знайшли. Вони кажуть, що шансів немає, там все завалено. Але я про всяк випадок лишила переноску, а раптом?» — вона зітхає.
На подвір'ї працюють різні служби: їхні представники записують дані жильців, розповідають, на яку допомогу ті можуть розраховувати. Є волонтерські намети, де можна випити чаю, кави, води. Сонячний день, на тлі синього неба яскравіють шмати одягу, паперу, уламків меблів, які викинуло вибуховою хвилею на голе, безлисте дерево.
До будинку прямують зо два десятки працівників ДСНС, в їхніх руках лопати. Вони вигрібають у вікна і спеціальний величезний піддон (його опускатиме до низу кран) сміття, яке звечора було чиїмись речами.
Потерпілих можна вирахувати за вологими очима. В них уже поселилося горе.
Чоловік у чорній куртці з рюкзаком часто курить. Його рідна 62-річна сестра загинула в одній із квартир. Її чоловік ночував у нього вдома за містом, бо звечора мали спільні справи. Вони впізнали будинок на фото з новин і відразу примчали.
На шию брата загиблої кидається його донька. Вбита «шахедом» — її хресна мама.
Між людьми ходять балачки про ще одну жертву обстрілу — 87-річну жінку, яку привалило стіною. І про жінку, якій допомагали психологи, бо вона втратила доньку і зятя.
На сонечку дві літні сестри кутають у ковдру з фольги Боню — 10-річну собаку:
«Боня з 3-ї ночі дуже змерзла. Вона вискочила зі мною, а моя кицька боїться і залишилася у квартирі, я її ще не знайшла. А моя сестра Ірина, вона поруч живе, своїх двох котів забрала», — розповідає Ксенія, хазяйка собаки.
Жінки переживають, що собака скидатиме ковдру, обмотують для надійності мотузочкою. Але Боня і не думає пручатися. Вона сидить і мружиться на сонце.