«Рік тому обірвалися три долі». У Коростишеві вшанували памʼять дітей, загиблих від російського удару
У місті Коростишів Житомирської області, де рік тому, у ніч проти 25 травня 2025 року, внаслідок російського удару загинули троє дітей з однієї родини, провели відспівування на кладовищі та памʼятні заходи у школі.
Про це повідомляє кореспондентка hromadske.
У школі, де навчалися 8-річний Станіслав, 12-річна Тамара та 17-річний Роман, провели лінійку-реквієм. На вулиці облаштували письмові парти з підручниками, на які діти й вчителі поклали квіти та іграшки. Лунала хвилина мовчання.
«Рівно рік тому обірвалися три долі. Троє діток, які, як і всі ми, щоранку прокидалися, йшли до школи, мали свої мрії і плани на майбутнє…. І вмить усе просто обірвалося… Це величезна ціна, яку ми платимо за ту війну, яка прийшла до нас. Ми не обирали цей шлях — ми стали заручниками», — сказав до присутніх директор ліцею Сергій Мусієнко.
Також цього дня відбулося відспівування на кладовищі. Вшанувати памʼять загиблих дітей прийшли кілька десятків людей, серед яких батьки, інші родичі, знайомі, а також однокласники.
Священник ПЦУ Віталій у коментарі hromadske розповів, що і під час похорону було багато діток, зокрема однокласників загиблих. І все, каже, було «закладено доверху мʼякими іграшками».
«Фактично всі школи прийшли провести, тому що це така непоправна втрата для всіх…. Треба показувати дітям, щоб вони бачили, що таке війна і які від неї наслідки», — сказав священник.
Також напередодні у музичній школі, де навчалися гри на домбрі молодші діти, під час звітного концерту їм присвятили пісню-реквієм.
Про атаку
У ніч проти 25 травня 2025 року Україна опинилася під масованим російським ракетно-дроновим обстрілом. Війська рф запустили 69 ракет і 298 ударних дронів типу Shahed і безпілотники-імітатори різних типів.
Загалом унаслідок цієї атаки постраждали понад 70 людей: 13 людей загинули й більше як 60 поранені. На Житомирщині постраждали 12 людей, 3 загинули.
28 травня у Коростишеві попрощалися з дітьми, вбитими російською атакою. Віддати шану їм тоді прийшли кілька сотень людей: родичі, друзі, вчителі й просто небайдужі. Після служби в церкві процесія рушила до міського будинку культури. Площа перед ним була майже повністю заповнена людьми. Аби покласти квіти до трун, вишукувалася довжелезна черга.