Обов’язкова мобілізація жінок. Задача з зірочкою для суспільства та влади чи інформаційний вкид росії
«Моя донька була військовою, закінчила військову академію США та воювала в Афганістані. Чи вважаю я, що жінки мають бути мобілізовані до армії? Моя відповідь: так. Тому що вони воюють нічим не гірше за чоловіків. Дуже важливо, щоб жінки, як частина суспільства, йшли на службу», — у Києві в інтервʼю журналістам заявив спецпредставник США Кіт Келлог.
Про обовʼязкову мобілізацію жінок в інтерв’ю «Радіо Свобода» сказав і колишній міністр оборони Олексій Рєзніков. А 10 серпня на урядовому сайті зареєстрували петицію щодо запровадження військового обліку для жінок, які не мають дітей. Документ підтримали трохи більше півсотні людей із необхідних 25 тисяч. Автор петиції зазначає, що жінки без дітей не мають права на особливий захист і мають іти у військо.
hromadske зібрало думки народних депутатів, військовослужбовців, експертів стосовно цієї ініціативи.
Обрала військову службу, а коли захотіла звільнитися — не змогла. Підполковниця запасу, мама п’ятьох дітей, ветеранка ЗСУ, військова журналістка Оксана Іванець після 25 років служби захотіла повернутися до цивільного життя. Втім, закон дозволяв звільнятися багатодітним мобілізованим військовим, а військовим-контрактницям — ні. Восени 2023-го Оксана звернулася до народних депутатів, щоб вони внесли зміни в закон «Про військовий обов’язок і військову службу». У квітні 2024 року депутати ухвалили зміни й лише в листопаді 2024-го Оксана змогла звільнитися зі служби.
«Я прихильниця ізраїльської моделі військової служби, де військовий обов'язок мають виконувати й жінки, і чоловіки. Вони проходять строкову службу, під час якої справді вчаться застосовувати зброю, а не як у нас — пережиток радянщини, коли хлопці під час строкової служби змушені були підмітати плац, фарбувати травичку, будувати дачі генералам», — каже Оксана Іванець, ветеранка ЗСУ.
Офіцерка запасу переконана, що перш ніж оголошувати загальну мобілізацію, у Силах оборони мають створити систему для масової служби жінок.
«На п’ятому році повномасштабного вторгнення вже треба прийняти реальність — служити треба всім. Не обов'язково воювати, але саме служити. Я за мобілізацію жінок — ми можемо замінити чоловіків на небойових посадах у тилу. Але щоб жінка комфортно почувалася в армії, нашій державі ще працювати й працювати. Починаючи із забезпечення й закінчуючи роботою із запобігання дискримінації за статтю, сексизму, залицянням. Чесно, маючи досвід служби у 26 років, я так і не знайшла варіантів, як подолати ці прояви», — розмірковує Оксана Іванець.
Народна депутатка Інна Совсун також вважає, що перед тим, як ухвалювати відповідне рішення, треба налагодити систему:
«Мені здається, Кіту Келлогу не варто плутати досвід його доньки, яка добровільно долучилася до війська, і обов'язкову мобілізацію. В Україні вже є велика кількість жінок, які служать. І завелика кількість чоловіків, які мають бронювання, дивні відстрочки та просто ухиляються від служби. Поки жінки стикаються з домаганнями, знеціненням, недопуском на бойові посади, відсутністю взуття й білизни свого розміру — і це роками не вирішується».
Нині закон визначає, що обов’язковому призову в Україні підлягають лише чоловіки, жінки можуть захищати країну за власним бажанням. Зміни має ініціювати уряд, президент або депутати. Втім, як розповіла в коментарі hromadske членкиня Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз, жодної ініціативи щодо мобілізації жінок нині немає. Це підтверджує ще один член оборонного комітету Федір Веніславський.
«І вкрай малоймовірно, що зʼявляться. Окрім того, подібні ідеї не мають перспектив проходження в парламенті», — додає Веніславський.
Депутати просто не готові займатися питанням мобілізації чи збільшувати перелік категорій громадян, які підпадають під призов. Бо це політично непопулярно, вважає Інна Совсун:
«Але от Олексій Гончаренко реєструє законопроєкт, згідно з яким цивільні чоловіки зможуть отримувати відстрочку від мобілізації після народження дитини й аж до досягнення нею однорічного віку. Таке враження, що у військових не народжуються діти, вони не хочуть бачити, як ті ростуть, і бути поруч із родиною. Але вже п'ятий рік не мають такої можливості, на відміну від тих, хто ухиляється від служби. І чиєї прихильності шукає Олексій Гончаренко».
Чи будуть ініціювати зміни щодо обов’язкової мобілізації жінок? Це питання під час саміту перших леді та джентльменів hromadske поставило новопризначеному міністру оборони Євгенію Хмарі. Він сказав, що поспішає, і відповідати не став.
На заяву Кіта Келлога відреагував Андрій Коваленко — керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони. Він вважає, що на цій темі паразитують росіяни. І жодна мобілізація жінок в Україні не відбуватиметься:
«Жінки йдуть у військо виключно добровільно».
Перед початком повномасштабного вторгнення розширили перелік професій для жінок, зобов’язаних стати на військовий облік. Нововведення вступало в дію з 1 січня 2022 року, а дізналися про нього наприкінці осені 2021 року. Тоді в соцмережах люди обурювались, що на облік жінки стати мають, а алгоритму з поясненнями, як це зробити, нема.
Аби цього не допустити у питанні обов’язкової мобілізації, Міністерство оборони має вже створити робочі групи, проводити зустрічі для обговорення всіх нюансів, — вважає Альона Грузіна. Експертка проєкту «Гендер в деталях» згадує, як у березні 2024 року громадські організації «Інститут гендерних програм», «Юридична сотня», «Жіночий ветеранський рух», «Експертний ресурс “Гендер в деталях”» створили петицію до президента щодо впровадження механізму протидії домаганням та сексуальному насильству в армії. Вона швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Експертів запрошували на зустрічі з представниками Міністерства оборони. І хоча механізм, який пропонували тоді, не затвердили, невдовзі народні депутати проголосували, а президент підписав закон щодо вдосконалення механізмів забезпечення військової дисципліни, запобігання і протидії проявам дискримінації та сексуальним домаганням.
Подібне обговорення потреб та проблем має бути й у разі обов’язкової мобілізації жінок, переконана керівниця напрямку адвокації проєкту «Гендер в деталях» Альона Грузіна:
«Мають бути створені базові умови для того, аби це було реалізовано. Щонайменше ми говоримо про адаптовану форму для жінок, про бронежилети, про врахування фізичного стану. Про те, що й досі в армії зустрічаються випадки сексуального насильства та домагань, які можуть бути як до чоловіків, так і до жінок. Але статистично жінок це торкається частіше».
Нині понад 75 тисяч жінок служать у різних підрозділах Сил оборони. З них понад 20 тисяч — на бойових посадах. Це танкістки, артилеристки, розвідниці, операторки гармат. Про те, що жіночу мобілізацію не планують запроваджувати офіційно заявили на сайті Верховної Ради. В комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки наголосили: немає жодних законодавчих ініціатив, законопроєктів і навіть внутрішніх обговорень цього питання.