Кримський міст — все? Чи реально його повністю відновити і як атака на міст вплине на війну
Уночі проти 17 листопада Кримський (Керченський) міст, який сполучає окупований Крим із територією росії, був пошкоджений унаслідок українських ударів. Президент Володимир Зеленський повідомив, що операція реалізовувалася в сім етапів. У результаті 270 метрів автомобільної частини мосту обвалилися, цілим залишилося залізничне сполучення. російська сторона вже пообіцяла відновити міст, та чи можливо це — ми розбиралися разом з експертами.
Як вдалося зруйнувати частину мосту?
Перші удари почалися зранку 16 числа, вже тоді російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін написав про пошкодження мосту. До вечора оголосив, що там запустили реверсний рух автомобільного транспорту. Утім уже вночі проти 17 листопада в мережі стали з’являтися кадри падіння частини мосту.
Кримський міст атакували за допомогою цілої низки озброєння українського виробництва: безпілотників Dovbush, «Вендета», Da Vinci, «Січень», MICH 2000, Ан-197, FP-1, ракет-дронів «Рута» та «Паляниця», а також ракет FP-5 «Фламінго» та Р-360 «Нептун».
«Сьогодні кожен може бачити наслідки для основної воєнної переправи з території росії в наш український Крим. […] Наші воїни поетапно знищували системи ППО, радари, засоби РЕБ та інші визначені обʼєкти на шляху до фінальної цілі», — написав Володимир Зеленський.
Операцію виконували спільно Служба безпеки та Сили оборони України. За даними СБУ, внаслідок ударів було повністю знищено одну з металевих арок мосту та автомобільний проліт під нею. Також попередньо пошкоджено залізничну частину споруди.
В СБУ розповіли, що підготовка та проведення операції тривали близько місяця. Спочатку військові знищили російську ППО, а потім вже перейшли до безпосереднього ураження мосту.
Мета та наслідки операції
Президент Зеленський назвав це відповіддю на російські удари по українській інфраструктурі.
Як зазначали в Генштабі ЗСУ, саме Керченським мостом на окупований півострів і далі на південь України йшли пальне, боєприпаси, техніка та особовий склад російської армії. Фактично це була головна артерія постачання.
Восени впали мости через Чонгар і в Генічеську, тепер же черга дійшла й до Керченського мосту, заявили військові.
«Сухопутних шляхів до Криму в окупантів лишається дедалі менше. Кожна година без руху мостом означає, що російські угруповання на півдні недоотримують те, без чого не можуть воювати», — ідеться в дописі Генштабу.
Заселення Криму росіянами — це ще один аспект, чому ця операція й загалом ізоляція Криму є такою важливою, пояснює в коментарі hromadske Андрій Клименко, головний редактор порталу BlackSeaNews.
«За нашими багаторічними дослідженнями, за перші 5-7 років окупації АР Крим та міста Севастополь населення півострова шляхом міграції з рф зросло щонайменше на 1 мільйон людей. Тобто було 2 мільйони, а стало три. Цей “російський мільйон” значною мірою складався з військових Чорноморського флоту та їхніх сімей, сухопутних військ та їхніх сімей, російських чиновників та їхніх сімей», — пояснює експерт.
На думку Андрія Клименка, головним наслідком знищення частини Керченського мосту є те, що мільйон громадян рф, що нині перебувають на окупованому півострові, «стають потужним чинником дестабілізації ситуації в Криму — і в логістиці, і в постачанні, і в морально-психологічному стані сімей російських військових, спецслужбовців і чиновників».
«Можна прогнозувати, що їхні глави сімей в погонах зараз розпочнуть всіма правдами й неправдами вивозити сім'ї з окупованого півострова, намагатися хоч якось продати нерухомість і так дестабілізувати тил військового угруповання», — каже Андрій Клименко
Речник військово-морських сил України Дмитро Плетенчук каже, що також у цій операції є й символізм:
«Це одна з так званих “скрєп”, на яких тримається російсько-імперська політика. Але, звісно, вона не є самоцільною, бо ми не можемо собі дозволити гратися зараз у такі речі. Тому, звісно, тут практична складова набагато важливіша», — вважає речник ВМС.
AMP версія сайту не підтримує цей контент
Переглянути в Telegram.Найважливішими чинниками Плетенчук називає скорочення логістичних спроможностей росіян, перекриття Керч-Єнікальського каналу й закриття можливості Чорноморському флоту рф покинути цю акваторію.
«Звісно, скорочення логістичних спроможностей росіян до забезпечення контингенту як безпосередньо в Криму, так і на лівому березі Херсонщини, тому що воно рівновіддалене, і якщо їхати через міст, і якщо їхати суходолом через окуповані частини України, але там це небезпечніше. Попри те, що перекидати важкоброньовану техніку і паливно-мастильні матеріали через міст ворог не наважувався, особовий склад нічого йому не заважало перекидати. А це, в принципі, основна складова, тому що без контингенту угрупування не існує», — каже він.
Те, що вони перебувають зараз у Новоросійську, — вони вже пів року практично не виходять з цього пункту базування, але в них завжди була така шпарина, через яку вони могли зберегти свій флот і вивезти його. Тепер вона закрилася.Речник військово-морських сил України Дмитро Плетенчук
Чи можливо відновити міст
Речник кремля Дмитро Пєсков публічно пообіцяв, що міст відновлять. Експерти, з якими поспілкувалося hromadske кажуть, що це зробити буде досить важко, а то й неможливо.
«По-перше, зараз — період штормів, і на найближчі пів року проводити серйозні роботи буде доволі ризиковано і складно, це перше. А друге, ми з вами так само знаємо, що цього року в цій протоці було уражено кілька сотень суден. Отже, не треба бути інженером, щоб зрозуміти, що будь-які плавзасоби, які будуть виконувати ці роботи, перебувають у зоні впевненого ураження з боку України […] Якщо Україна не дасть дозвіл, то ніякі роботи там проводитися не будуть», — каже речник військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
З ним погоджується й інженер-конструктор Дмитро Макогон. Вважає: поки йдуть бойові дії, зробити це неможливо.
«Безпосередньо щодо мосту, щодо його конструкції: тут можна її вважати знищеною, тому що знищений основний проліт, аркова частина, це найскладніша річ у цій конструкції. І я сумніваюся, що її можливо відновити під час війни», — розповідає Макогон.
Він також згадує про російські відео, де зображено, як окупаційна влада будувала цей міст.
«Ми бачимо, як це складно, і важко уявити подібні роботи під час повторних, наприклад, атак. Та й просто, навіть якби вони це зараз почали робити, відновлювати, щонайменше рік на це б пішов, а ймовірно — ще більше, і це в мирних умовах. Коли в них все було б добре, а зараз триває війна, і вони теж у певній скруті. Тому, я думаю, що треба розуміти, що дорогу, цей міст, проїжджу частину для автомобілів не відновити. І, можливо, подібне чекає й залізничну частину, тому що конструктивно мости схожі, і якщо зруйнували один, то, відповідно, можна зруйнувати інший», — каже експерт.
Павло Нарожний, воєнний експерт та засновник БО «Реактивна пошта» вважає, що на відновлення полотна піде досить багато часу.
«Я більш ніж впевнений, що поки буде гаряча фаза війни, поки ми будемо завдавати ударів всіма засобами, відновити рух по морю буде нереально. Відремонтувати прольоти, — ну, теоретично так, це можливо, але це теж займе в кращому разі десь приблизно пів року. Тому що саме такий час зайняв попередній ремонт, коли вибухнула всього-на-всього одна вантажівка. Зараз ми можемо з великою ймовірністю сказати, що було щонайменше 3-4 ракети, а ймовірніше — ще більше, до десятка ракет туди прилетіли, і руйнування там доволі значні. Тому, мінімальний термін — це пів року тільки на відновлення автомобільного руху. Ну й ми ж не можемо сказати, що завтра не буде наступного удару по Кримському мосту», — вважає Нарожний.
Після підриву вантажівки 8 жовтня 2022 року повне відновлення руху обома частинами мосту зайняло майже 7 місяців — до 5 травня 2023 року.
А що буде з судноплавством
Окрім того, що після удару було паралізовано автомобільне сполучення, металеві уламки, які впали в воду, могли перекрити Керч-Єнікальський канал, яким судна проходять між Чорним та Азовським морями.
AMP версія сайту не підтримує цей контент
Переглянути в Telegram.Павло Нарожний, воєнний експерт та засновник БО «Реактивна пошта» звертає увагу, що в місці, де впала арка, глибина не є значною, саме тому конструкція заважатиме суднам:
«Там 3-8 метрів. Саме безпосередньо, де йдуть кораблі, там проводилися днопоглиблювальні роботи. І там глибина до 10 метрів. Арка впала саме на цей канал. В інших місцях там не така велика ширина, і, крім того, ще і проблема з глибиною. Тому можна з великою ймовірністю сказати, поки цю арку не приберуть, кораблі там точно не пройдуть. Що треба для того, щоб прибрати цю арку? Треба підігнати доволі великий корабель, треба підігнати щонайменше два крани та завантажити її, прибрати. Я впевнений, що українська армія не дозволить цього зробити. У нас там туди можуть дістати й морські дрони, і повітряні дрони», — пояснює воєнний експерт.
Андрій Клименко нагадує, що на початку липня 2026 року українські Сили безпілотних систем разом з іншими представниками Сил оборони України розпочали операцію зі знищення морських перевезень рф спочатку в Азовському, а потім і в Чорному морі. І вже тоді було Операція Сил безпілотних систем (СБС) отримала назву «МоЛоЧКа» та розпочалася 6 липня 2026 року. За офіційними даними командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, станом на кінець вересня (за 11 тижнів проведення операції), українські військові уразили та вивели з самохідного стану 300 плавзасобів російського «тіньового флоту»уражено сотні кораблів рф.
«Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) відкрито попереджав тих, хто “понаїхав” до Криму: міст поки не чіпаємо. Щоб ви могли спокійно повернутися додому в росію з українського Криму». Подібні тези висловлювали і я, і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров… І це не були жарти», — каже головний редактор порталу BlackSeaNews.
Хоча морський трафік там системно скорочувався, деякі судна все ж продовжували ходити через цей канал.
«Це, звісно, закриває можливості для експорту росіянами, як і тих видів товарів, які є традиційними для цього ланцюжка, так і продовження крадіжок з окупованих територій нашого українського збіжжя, металу, вугілля через порти в окупованому Маріуполі або Бердянську. Тому так, це фактично відрізає логістику від Азовського моря», — пояснює Плетенчук.
Нинішня операція стала четвертою, під час якої Служба безпеки уражала переправу. У жовтні 2022 року на мосту підірвали вантажівку з вибухівкою, у липні 2023-го по опорах відпрацювали морські дрони Sea Baby, а в червні 2025-го опори замінували — вибух тоді пролунав під водою.
Після атаки уночі проти 17 листопада 2026 року Євгеній Хмара — колишній глава СБУ, а нині міністр оборони України — коротко прокоментував журналістам: «Ми тільки починаємо».