Сергій Філімонов: Є загроза великого оточення і захоплення Покровська

Невдовзі після спроби замаху в Києві, Сергій (Філя) Філімонов, командир 108 окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі», повернувся на схід. hromadske зустрілося з Філею на Дніпропетровщині.

Його батальйон боронить ділянку фронту, де росіяни намагаються прорватися до адміністративної межі між Донецькою і Дніпропетровською областями. У такий спосіб росіяни формують південну клішню для оточення Покровська. Північну формують у Родинському. Основна ціль для противника —  оточення Костянтинівки, Слов'янська, Краматорська

«Ситуація складна всюди. За моєю інформацією, на південну частину угрупування у ворога 100 тисяч осіб, на північну — 120 тисяч. Тобто 220 тисяч на бригади, що зараз стоять на обороні Покровська», — пояснює Філімонов і додає: Покровську загрожує оточення.

У цьому інтерв'ю hromadske поговорило з Сергієм Філімоновим про те, що чекає на Покровськ, чи можливий організований вихід звідти в разі повного оточення та чи успішно воюватимуть корпуси.

Почати цю розмову я б хотіла, поговоривши про замах на вас. Як ви та ваша родина, адже підозрюваний жив прямо у вашому будинку?

Загалом усе добре, родина в гарному гуморі, я так само. Насправді це не перший замах, який планувався на мене. Ще раз хочу подякувати Службі безпеки України, Василю Васильовичу Малюку за надзвичайний професіоналізм і за ту роботу, яку вони роблять. Дуже-дуже багато замахів на різних військових, журналістів, волонтерів і так далі придушує наша Служба безпеки, і про багато епізодів ми навіть не знаємо. Ми навіть не знаємо, але, я вас запевняю, ця робота надзвичайно важлива і професійна. 

росіяни перетнули адмінмежу з Дніпропетровщиною 

Зараз ваш батальйон тримає ділянку в бік Дніпропетровщини. росіяни сюди намагаються просунутися. Чому їм так важливо перейти оцю адмінмежу? 

Восени минулого року росіяни взяли напрямок у бік Дніпропетровської області й туди рухалися. Наша бригада постійно перебувала на напрямку основного удару противника. 

Я про це говорив і скажу ще раз: єдине, через що наша бригада відступала, це через те, що нам обрізали фланги. Не буду називати бригади, щоб нікого не ображати, але наші сусіди не витримували натиск, нашу бригаду обходили. Таким шляхом ми дійшли до адмінкордону з Дніпропетровською областю.

Чому росіянам важливо? Звичайно, це політична історія. Стратегічної важливості Дніпропетровщини немає зараз: декілька сіл ні на що не вплинуть. Але загально противник зможе казати, що він уже на Дніпропетровщині, і це будуть політичні торги. 

Я вважаю, і більшість моїх друзів військових вважають, що все одно основна ціль для противника — це оточення Костянтинівки, Слов'янська, Краматорська, Дружківки й так далі. Тобто зараз є загроза великого оточення і захоплення Покровська, а надалі вони будуть рухатися в напрямку Добропілля для оточення Дружківки та всієї Слов'янської агломерації. 

Наразі росіяни не перетнули адмінмежу? 

У нашій смузі ні, але є смуги, де перетнули. 

«У Покровську точно ворога зараз немає»

У Покровськ зайшли ДРГ. Сьомий корпус, який тримає оборону Покровська, повідомив, що місто зачистили від ДРГ, але чи залишається ця загроза? Чи можуть вони знову-таки спробувати заходити в місто розвідувальними групами? 

Є бригади, які стоять досить довго на Покровському напрямку. Це і десантники, і піхота, і Сили безпілотних систем Збройних сил УкраїниСБС у нашому випадку, які стійко тримають лінію, у яких є чіткий бойовий порядок. Є, на жаль, бригади, які по факту вже зазнали втрат і не мають тої боєздатності, яка була раніше. І от конкретно в цих випадках їх доводиться підсилювати.

У Покровську справді була проблема, коли ворог зміг проникнути через дірки в бойовому порядку, але їх досить швидко зачистили. Усіх вбили. У Покровську точно ворога зараз немає. Перед Покровськом виставили нормальну оборону — і все буде добре. 

Ми це називаємо ДРГ, але по факту противник намагався зайти групою в 50 осіб.

Група, здається, 16-17 осіб змогла зайти в місто, і силами «Альфи», силами різних спецзагонів і 425 полку противник був дуже швидко зачищений, вибитий. Навіть були полонені, які все це розказали, тому я не бачу там проблем зараз, у Покровську.

ДРГ проникли через те, що в однієї з бригад закінчилися люди. Чи може це стати причиною трагедії для Покровська в майбутньому? Наскільки складна зараз проблема з нестачею людей?

Тут не зовсім коректно казати «проблема для Покровська». Якщо в нас не буде людей, проблема буде в України. І питання, що насправді бригади мають багато втрат і тримаються з останніх сил. Тримаються, я навіть не знаю, завдяки чому, і якщо їх прорвуть, і у ворога буде успіх на оперативну глибину, то доведеться людям… 

Якщо зараз не хочеш захищати Покровськ, завтра будеш захищати Павлоград. Не захочеш захищати Павлоград, завтра будеш захищати Дніпро. Не захочеш захищати Дніпро, через якийсь час будеш захищати Київ. Не захочеш у Київ їхати захищати, будеш захищати Львів, Рівне, Вінницю. 

Воно, в принципі, все закономірно. Людей справді мало. Піхотою бути дуже важко, але все одно люди є, мобілізація продовжується. Військові, що вдалися до СЗЧ — самовільного залишення частини.Сезечешники повертаються у стрій. 

До вас повертаються? 

Повертаються, так. Сезечешники з інших підрозділів повертаються. У нас це, в принципі, зараз основна частина, звідки ми беремо людей. Плюс, досить непогано себе показує «Шквал» — це колишні ув'язнені, які досить сильні на полі бою. 

Сергій (Філя) Філімонов, командир 108 окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі»hromadske

«Нам набагато вигідніше воювати до Покровська»

Як ви думаєте, у самому Покровську будуть міські бої, чи росіяни продовжуватимуть все-таки з флангів обходити місто? 

Вони намагалися зробити пробний штурм. Якби в них був успіх, якби вони змогли б там почати накопичуватись, то, звичайно, це призвело б до подальших міських боїв. Зараз їх знищено.

Я думаю, що вони будуть продовжувати тактику обрізання, бо в них, в принципі, є успіх і з північної частини, і з південної частини міста. Тому, для них пріоритет — це буде якраз пробувати обрізати логістику і надалі брати це місто без бою. 

Про північний фланг хотілося б поговорити детальніше. Яка там зараз ситуація, наскільки ця ситуація критична і чому росіянам вдалося прорватися прямо до Родинського?

Ситуація складна всюди. За моєю інформацією, на південну частину угрупування у ворога 100 тисяч осіб, на північну — 120 тисяч. Тобто 220 тисяч на бригади, що зараз стоять на обороні Покровська. Яка ситуація? Ситуація всюди надскладна, вона надскладна внаслідок того, що в противника людський ресурс у рази й у рази більше, ніж у нас. 

Як ви думаєте, північна клешня небезпечніша за південну для Покровська? 

Важко сказати. Якщо в них буде вихід до блокпоста Донецької області, до стели, то логістика буде дуже ускладнена. Вона вже дуже ускладнена навіть у напрямку Добропілля. Тому що FPV літають по місту. Вони б'ють і по цивільних, і по магазинах, і по будинках. 

Важко оцінити, де буде гірше, всюди перебувають наші військовослужбовці, і десь ми будемо більш ефективно зупиняти, десь менше. Це залежить від підрозділу, який буде тримати основний напрямок удару противника. 

Логістика в Покровську вже дуже складна. Військові кажуть, що бувають такі дні, коли кожна друга машина розбивається. Звідси запитання: чи буде Покровськ оточений, чи загрожує йому оточення найближчим часом? 

Найближчим часом важко сказати, але чи загрожує — звичайно, так. Абсолютно так. 

Як ви думаєте, чи буде в командування воля на вчасний вихід із міста, тому що й у Мирнограді, і в Покровську дуже багато оборонців, і щоб вони от не опинились в оточенні?

Виходячи з моєї інформації від військовослужбовців, які там, я думаю, що все ж таки їм точно дадуть змогу відійти, якщо буде така потреба. Хотілось би бачити більше піхоти. Чим більше піхоти, тим краще, тому що після Бахмута ми розуміємо, що таке міські бої, які це втрати, і 4-6 людей не зможуть тримати величезний будинок. 4-6 людей можуть тримати посадку. 

Нам набагато вигідніше воювати до Покровська. Нам набагато вигідніше не дати їм обрізати місто. Що в самому місті? Та я думаю, звичайно дадуть можливість відійти. Дай Боже, щоб у нас були сили воювати в міських боях, але я поки цього не бачу. У нас є спецпідрозділи, але наскільки їх вистачить, я не знаю. 

Цього відрядження я звернула увагу, що дуже багато сіток антидронових натягують на Донеччині. І це прямо приємно здивувало, бо їх натягують у тилах. Але чи не запізно? 

Десь запізно, десь не запізно. Я думаю, ви кажете зараз про дорогу на Краматорськ, то це хороша історія. Якраз зараз там більш-менш безпечно їздити. 

Якщо ми кажемо за сам фронт, шкода, що таких сіток немає в тому самому Покровську. На в'їзді в Покровськ стоять нерозірвані FPV як засідки, снаряди розкидали. Десь запізно, десь навпаки вчасно почали робити. Класно, що ми до цього вже дійшли й класно, що ми це робимо.

Сергій (Філя) Філімонов, командир 108 окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі»hromadske

«Корпуси — краще, ніж робити новостворені бригади з недосвідченим командуванням»

Як ви думаєте, перехід на корпуси підтягне всі підрозділи до одного рівня? Наприклад, бригади, які дали Третій штурмовій, підтягнуться з часом підтягнуться до її рівня? 

Більшість залежить від офіцерського і сержантського складу конкретних підрозділів. Як будуть готувати людей, наскільки вони авторитетні, наскільки вони розуміють, наскільки вони хороші менеджери, наскільки вони зможуть нормально забезпечити, наскільки вони зможуть спланувати, наскільки їм буде щастити в перші бойові виходи, перші бойові задачі. Тобто і доля фарту там є, звичайно. 

Тому, мені здається, що сам перехід на корпуси не розв’яже всіх проблем, які в нас є. Це ще довга робота попереду. 

Корпусна система набагато краще, ніж робити новостворені бригади з недосвідченим командуванням. Найбільша перевага — це те, що корпус уже має своїх людей, і йому дають конкретну територію, а не коли дають незрозумілі бригади, і то одна, то друга, то третя. Вони один з одним у слабкій взаємодії, і зрозуміло, що це впливає на бойові дії, на взаємодію, на ефективність і так далі. 

Наостанок хочу вас запитати про перемир'я, переговори. Знову активізувався цей процес. Що військові думають про це, чи можливе перемир'я найближчим часом?

У нас були декілька днів під час «перемир'я». На фронті його не було. Подекуди знижувалась активність, подекуди навпаки збільшувалась, ми про це доповідали. Тобто чи буде далі перемир'я? Якщо ви мене спитаєте як військового, я скажу: мені байдуже.

Ми будемо робити те, що ми маємо робити. Треба буде воювати, ми будемо воювати. Треба буде виконувати інші задачі, ми будемо виконувати інші задачі, ті, які поставить вище командування.

Якщо ви мене спитаєте просто як українця, що я думаю про перемир'я, то я не вірю в те, що можливо домовитись. Ми будемо воювати до кінця. Перемир'я скільки буде? До зими? До моменту, коли росія знову не знайде в собі сили для того, щоб атакувати з незахищених флангів. От і все. 

А скільки ми ще можемо воювати? 

Скільки воювали УПА? Дуже довго. Питання як: ти в криївках воюєш або на танках. Тобто ми воювати можемо вічно.