«Сьогодні я не розумію, як мені вдалося витримати»: бойовий медик, що пробув 472 дні на позиції, розповів про той час
Герой України та бойовий медик Сергій Тищенко, який 472 дні без ротацій пробув на позиції, розповів, що іноді там закінчувалася їжа.
Свою історію він розповів New York Times.
Ветеринар у цивільному житті, Сергій працював на молочній фермі, коли в лютому 2023 року його мобілізували. Чоловік став бойовим медиком, а вже в липні 2024-го його перевели до 30 окремої механізованої бригади. Він вирушив на ротацію, але не знав, скільки вона триватиме.
Командир бригади Тищенка, полковник Дмитро Добуш, визнав, що його ротація була надзвичайно довгою. Він назвав бойового медика «справжнім патріотом», який «здійснив неймовірний подвиг».
«Така ротація нетипово тривала, але в умовах інтенсивних бойових дій та значної нестачі особового складу такі випадки не поодинокі. На жаль, такі реалії нинішнього етапу війни», — зазначив командир.
Спершу чоловіки отримували припаси із сусідньої позиції, звідки також могли телефонувати родині за допомогою супутникового інтернету.
16 вересня внаслідок атаки росіян на позиції загинули деякі військові. Однак інформації про те, чи прибуде поповнення, не було. Саме тоді, каже Сергій, він зрозумів, що не повернеться додому найближчим часом.
Від лютого 2025 року атаки російських безпілотників посилилися — і чоловіки більше не могли безпечно вийти з позиції. Щоб залишатися непоміченими, вони зачинили маленьке вікно й відтоді не бачили сонця. Визначати час допомагали годинники та календарі в телефонах.
Їхні побратими дронами доставляли припаси, які бійці могли дістати лише вночі. Одного разу один із солдатів навіть попросив через рацію інгредієнти для приготування оладок. Але були й моменти, коли їжа та вода закінчувалися.
Увесь цей час, за словами Тищенка, їхню позицію атакували: російські війська скидали гранати та банки, начинені вибухівкою, і навіть дісталися до краю траншеї.
За час, поки вони пробули на позиції, Сили оборони почали наступ на Курщину, росіяни просунулися поблизу Покровська та в Часовому Ярі, північнокорейські війська приєдналися до бойових дій на боці рф, Україна отримала винищувачі F-16 та змогла бити по території росії, також у США обрали нового президента, а ще — католики призначили нового Папу Римського.
Але про жодну з цих подій на позиції не знали, військові мали лише рацію, через яку передавали інформацію про їхню роту.
Час, проведений на позиції, позначився на бійцях. Зокрема, бойовий медик пригадав, що мʼязи ослабли, а спина почала боліти.
Цієї осені Сергію та ще одному військовому сказали через рацію, що незабаром їм дозволять виїхати. Однак через погоду евакуацію довелося призупинити.
Приблизно через 20 днів вони спробували ще раз. Першим кроком був кількасотметровий ривок до сусідньої позиції з доступом до інтернету. «Наші ноги були ватними. Ми ледве могли ходити, але продовжували йти не зупиняючись», — пригадав Сергій.
Коли військові нарешті вибралися, перше, що Тищенко хотів зробити, — це помитися та зателефонувати родині. Його зустріч із сімʼєю відбулася пізніше в них удома.
«Я, чесно кажучи, не знаю, як я це витримав. Навіть сьогодні я не розумію, як мені вдалося це витримати», — наголосив бойовий медик.
Зазначимо, що на початку грудня молодший сержант Сергій Тищенко отримав звання Героя України за ці понад чотири сотні днів служби на позиції в Бахмутському районі.