Пішов у СЗЧ, від згадки про службу впадає в істерики. Родичі підозрюють проблеми із психікою. Хто допоможе?

Потім були місяці лікування, реабілітації, відпусток, цілковите фізичне одужання. У цей час Максим нормально спілкувався з родичами й друзями. Але коли до нього телефонували побратими чи командир, починалася істерика, він ставав агресивним.Родичі почали боятися підступитись до нього, перебувати з ним в одному приміщенні в моменти таких істерик.

Радили звернутися до психіатра. Але Максим казав їм, що він не псих і що лікарі відразу відправлять його на позицію, а він туди не повернеться нізащо.

Уже кілька місяців Максим у Самовільне залишення частиниСЗЧ. За розповідями родичів, живе у глухому селі й уникає будь-яких контактів.

Як же Максиму і військовим з психічними проблемами допомогти в отриманні психіатричної допомоги? hromadske поговорило з юристами його бригади, адвокатом, психіатрами. 

Військова частина не лікує й не розшукує

Під руками в юриста 25 бригади, майора юстиції Володимира Петриковця — усі документи стосовно Максима: про поранення, перебування на лікуванні й реабілітації.

«Після тривалого лікування через поранення військовослужбовця направляють на Військово-лікарська комісіяВЛК. Серед фахівців ВЛК обовʼязково є психіатр. І якби військовослужбовець повідомив йому про свої проблеми, або психіатр дійшов висновку про наявність таких проблем, він би направив його на додаткове стаціонарне лікування у спеціалізований заклад. Чому цей Максим не пішов на ВЛК, чому, лікуючи поранення, не звернувся по спеціалізовану допомогу — це  вже питання до нього. Бо тільки ВЛК може визначити, чи придатний він для подальшої служби, чи ще потребує лікування», — говорить Володимир Петриковець.

У січні 2026 року Максим вибув з госпіталю, але до своєї військової частини в належний термін не з'явився. І командир частини видав наказ про призначення службового розслідування за фактом неповернення Максима з лікувального закладу.

За результатами цього розслідування в діях Максима виявили ознаки кримінального правопорушення — здійснення СЗЧ. Тому, згідно з Наказ видавався за результатами службового розслідуваннянаказом командира військової частини, матеріали службового розслідування направили слідчим Державне бюро розслідувань, що спеціалізується на розслідуванні злочинів, вчинених, зокрема, військовослужбовцями.ДБР. І в березні 2026 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване відповідне кримінальне провадження стосовно правопорушника Максима.

«Ситуація така: якби Максим повернувся із СЗЧ та звернувся до командира своєї військової частини з рапортом про направлення до психіатра, він би його отримав. І мав би можливість пройти спеціалізоване лікування», — пояснює майор юстиції Петриковець.

За словами юриста бригади, можливий інший варіант. З огляду на те, що Максим перебуває в першому СЗЧ, його можуть У відповідності до положень ч. 5 ст. 401 КПК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової службизвільнити від кримінальної відповідальності, але для цього йому треба звернутися до Військової служби правопорядку ЗСУ. ВСП супроводить Максима до Батальйон резерву ЗСУ — це підрозділ, призначений для мобілізації, навчання, поповнення бойових частин, ротації особового складу та підготовки новобранців, зокрема для повернення військових після СЗЧбатальйону резерву, звідти він повертається назад у бригаду або в нову військову частину. А вже там, за потреби, просить у командира направлення до психіатричного закладу.

А якщо Максим не захоче мати справу з ВСП, то може звернутися в ТЦК — і там отримати направлення на проходження ВЛК, і вже на комісії розповісти про свої психіатричні проблеми й отримати направлення на лікування.

«ТЦК повідомить у бригаду, що він направлений на лікування. Ми у військовій частині відновимо Максиму виплату грошового забезпечення, яка призупинилася, коли боєць вчинив СЗЧ. Тобто в бійця в СЗЧ є кілька варіантів, як потрапити на психіатричне лікування. Але примусити його скористатися якимсь із них ми не можемо. Він мусить зробити це самостійно. Бо сама собою ця ситуація не вирішиться. Військовослужбовець із психіатричною проблемою в СЗЧ мусить кудись звернутися, щоб отримати лікування й розв'язати юридичні проблеми», — наголошує Володимир Петриковець.

Але біда Максима й інших подібних до нього бійців у тому, що психіатричні проблеми якраз і не дозволяють їм діяти логічно й доцільно — за тими варіантами, про які говорить майор юстиції Петриковець. 

Що може слідчий

Матеріали службового розслідування стосовно Максима юристи бригади направили з військової частини до Територіального управління ДБР у місті Полтаві. Ми звернулися туди за розʼясненням і от про що дізналися.

Бувають випадки, коли слідчий ДБР отримує щодо військовослужбовця в СЗЧ інформацію, яка викликає сумніви стосовно його психічної повноцінності й Осудність — це психічний стан людини під час вчинення правопорушення, що дозволяє їй усвідомлювати свої дії та керувати ними. Це юридична категорія, яка характеризує здатність відповідати за вчинені суспільно небезпечні діяння, що є умовою кримінальної відповідальностіосудності. Тоді слідчий своєю постановою призначає для такого військовослужбовця судово-психіатричну експертизу. Зокрема, експертиза має встановити, чи усвідомлював військовослужбовець на момент вчинення СЗЧ, що скоює правопорушення, чи є військовослужбовець осудним і чи не потребує примусового медичного лікування в психіатричному закладі.

Якщо експертиза встановить, що військовослужбовець під час вчинення СЗЧ усвідомлював і контролював свої дії, тобто що він осудний, прокурор передає обвинувальний акт стосовно нього до суду.  

Але щоб військовослужбовець пройшов призначену слідчим судово-психіатричну експертизу, його для початку треба знайти.

За словами адвоката адвокатського об'єднання «Актум кримінал» Сергія Гулійчука, якщо відомості стосовно військовослужбовця в СЗЧ внесено до Єдиний реєстр досудових розслідуваньЄРДР, значить стосовно нього могли вже початися розшукові дії.

«Якщо Максим не реагуватиме на дзвінки слідчого, вимогу з'явитися, слідчий може дати доручення працівникам поліції, щоб цього військовослужбовця доставили до нього, — говорить Сергій Гулійчук. — Але наразі в нас понад 500 тисяч військовослужбовців у СЗЧ. І може бути, що у слідчого довго не буде можливості почати розшук Максима через велику завантаженість слідчих ДБР».

Я запитала в заступника директора зі стаціонарної допомоги КНП «Клінічна лікарня "Психіатрія"» Дмитра Лебедєва, чи перебували в його закладі військовослужбовці в СЗЧ за рішенням слідчого.

«За весь час повномасштабної війни я таких військовослужбовців бачив двох чи трьох. Памʼятаю, що в них не було гострого психозу, з сокирами вони ні за ким не бігали. Вони були спокійні, уже десь понад рік як у СЗЧ. Як їхня доля склалася далі, не знаю — ними ж ДБР опікувалося», — розповідає Дмитро Лебедєв.

Ви стукайте, а ми не відчиняємо

Але хіба Максим і його товариші з нещастя не можуть самостійно, без направлення, звернутися в лікувальний заклад і попросити психіатричної допомоги?

«Військовослужбовець навіть у СЗЧ залишається військовослужбовцем. І він не може звернутися за направленням на лікування до сімейного лікаря. Це питання розв'язується тільки через командира Військова частина тут — і бригада, у якій служить військовослужбовець, і військовий госпіталь, і районний ТЦК та СП, і підрозділи ВСПвійськової частини — бригади, госпіталю, ТЦК тощо», — говорить адвокат Гулійчук.

Я запитала в Дмитра Лебедєва, чи приймуть вони на лікування військового який у СЗЧ, якщо він прийде у приймальне відділення лікарні «Психіатрія».

«Ні, тому що існують чіткі алгоритми: ми можемо прийняти військовослужбовця тільки за направленням з військових частин», — відповів директор зі стаціонарної допомоги КНП «Клінічна лікарня "Психіатрія"». 

Крім державних, психіатричну допомогу надають і приватні заклади. За словами Лебедєва, є багато випадків, коли військовослужбовці під час госпіталізації у «Психіатрію» серед інших документів подають і висновки психіатрів з приватних клінік. Але якщо йтиметься про військовослужбовця у СЗЧ?

«Ясно, що коли в офіційний спосіб державна лікарня військовослужбовця із СЗЧ не приймає, він мусить десь шукати допомогу», — говорить військовий психіатр Анатолій, який попросив не розголошувати його справжнє імʼя і посаду.

За його словами, якщо військовослужбовець у СЗЧ, щоб ніде не світитися, прийде до приватного психіатра, ситуація може скластися по-різному.

«Наразі приватні психіатри дуже обережно взаємодіють із військовослужбовцями, та ще й у СЗЧ — зі зрозумілих причин. Найімовірніше, психіатр дасть якісь рекомендації, але без висновку на папері зі своєю печаткою і підписом. І порадить військовому все-таки взяти направлення до психіатричного державного стаціонару. Тому що ВЛК розглядають висновки саме з державних стаціонарів. У психіатрії це особливо важливо. Приватний психіатр у якійсь клініці може поставити тільки попередній діагноз. А кінцевий діагноз, особливо такий, який дає підстави ВЛК визнати військового непридатним для служби, потребує лікарського спостереження за хворим у динаміці, а це можливо тільки в умовах стаціонару», — говорить Анатолій.

«Швидка»? Проїзди повз

Ми всі знаємо варіант, коли цивільну людину, якій стало зле, у лікарню привозить «швидка» і госпіталізація відбувається без усякого направлення. Чи може військовослужбовець у СЗЧ теж скористатися таким способом, аби отримати допомогу в психіатричному стаціонарі?

За словами заступника директора зі стаціонарної допомоги КНП «Клінічна лікарня "Психіатрія"» Дмитра Лебедєва, якщо військовослужбовця з нервовим розладом, але без направлення, привезе «швидка», то психіатрична лікарня має перенаправити його до медичного закладу Міністерства оборони:

«Без направлення навіть по “швидкій” ми військовослужбовців не приймаємо».

Але медзаклади Міноборони, тобто госпіталі, є військовими частинами. Тому це останнє місце, куди військовий у СЗЧ захоче звернутися.

«Госпіталі теж вимагають від військових направлення для лікування. І якщо “швидка” привезе хлопця із СЗЧ, у нього запитають про направлення, і не гарантія, що він зможе отримати допомогу. Принаймні, він матиме клопіт», — говорить військовий психіатр Анатолій.

Анатолій вважає, що для військовослужбовця в СЗЧ є варіант госпіталізації у психіатричний стаціонар без направлення, коли його привезе «швидка» разом з поліцією:

«Йдеться про так звану примусову госпіталізацію, передбачену Законом “Про психіатричну допомогу”: коли людина з психічним розладом становить небезпеку для себе й інших — у родині, посеред вулиці тощо. Намагається, приміром, фізично нашкодити собі чи перехожим, ну, кидається з ножем, погрожує гранатою. Якщо військовослужбовець у СЗЧ буде ще й у цивільному, то є всі шанси, що його приймуть у психлікарню і проведуть необхідне лікування. Звичайно, що згодом все одно постане питання його статусу».  

Що ж, звіримося із законом «Про психіатричну допомогу».

Він передбачає, що госпіталізувати хворого у психіатричну лікарню можна лише за його згодою. Якщо «швидка» і поліція привезли у стаціонар хворого із загостренням психічного розладу й він через свій стан або не може надати згоду на лікування, або не хоче її надавати, психіатрична лікарня може госпіталізувати хворого і без його згоди — але лише на 24 години. За цю добу заклад мусить направити до суду заяву для отримання рішення про примусову госпіталізацію. Суд виносить рішення на основі висновку комісії лікарів-психіатрів.

«Така ситуація має два плюси. Перший: військовослужбовець, який перебуває у СЗЧ, отримає якісну психіатричну допомогу. Другий: коли ДБР передасть його справу до суду, висновок лікарів із психіатричної лікарні може стати документом, який засвідчить, що військовослужбовець не усвідомлював власних дій, коли вчиняв СЗЧ», — говорить психіатр Анатолій.

Виходить, щоб отримати фахову допомогу, військовослужбовець у СЗЧ з психіатричними проблемами мусить довести свій психічний стан до такого, щоб кидатися з ножем на матір чи сусіда. А попередити такий стан належним лікуванням він не має змоги. Бо через розлад може не усвідомлювати необхідність лікування або, якщо усвідомлює, то через перебування в СЗЧ не має направлення до стаціонару. І боїться звертатися по таке направлення, бо необхідність контакту з командирами заради лікування лише погіршує його психічний стан.

«Для військових з психіатричними розладами у СЗЧ складається дуже несприятлива ситуація», — зазначає психіатр Анатолій.

Адвокат Сергій Гулійчук говорить, що родичам такого бійця залишається хіба користатися якимись своїми зв'язками, аби покласти хворого в лікарню.

«Бачите, наше законодавство розраховане на те, що військовослужбовці не йдуть у СЗЧ, а якщо йдуть, то через командира частини все одно беруть направлення на проходження ВЛК або госпіталізацію. Але людина, яка пішла у СЗЧ через психіатричні проблеми, не завжди може діяти відповідно до законодавства. І наші правові норми цього не враховують. Маємо білі плями в законодавстві. В цілому такі люди наразі покинуті напризволяще. І чесно сказати, я не знаю, як виходити з такої ситуації», — зазначає Сергій Гулійчук.

Неосудний — лікуйся

Уявімо, що  родичам чи адвокатам таки вдасться умовити військовослужбовця у СЗЧ з психіатричними проблемами звернутися до командира військової частини по направлення на ВЛК. Командир дасть направлення і ВЛК визнає необхідність госпіталізації, то які можливі варіанти?

За словами Дмитра Лебедєва, після лікування такого військовослужбовця ВЛК розв'язуватиме питання щодо його придатності до служби.

ВЛК визнає придатним — військовий може повернутися в частину без кримінальної відповідальності, якщо йдеться про перше СЗЧ, або якщо це повторне СЗЧ, йтиметься про суд і кримінальну відповідальність. 

«Якщо ж ВЛК чи психіатрична експертиза, призначена на вимогу слідчого ДБР, встановить, що військовослужбовець, який перебуває в СЗЧ, дійсно Неосудність (ст. 19 КК України): нездатність усвідомлювати дії або керувати ними через хронічну психічну хворобу, недоумство або інший хворобливий станнепридатний до військової служби через психічне захворювання, кримінальне провадження проти нього закривається. Тому що притягнути до кримінальної відповідальності через вчинення СЗЧ можна лише особу, яка придатна до військової служби. Військова частина, з якої боєць пішов у СЗЧ, отримує від ДБР постанову про закриття кримінального провадження. Військовий пише рапорт до своєї частини про поновлення на службі, оскільки, коли він пішов у СЗЧ, його вивели поза штат. І зразу пише другий рапорт — на звільнення у зв'язку з тим, що ВЛК визнала його непридатним до військової служби. І звільняється», — розʼяснює адвокат Гулійчук.  

За його словами, військовий, що перебував у СЗЧ, і чинний військовий, які обидва зрештою звільнилися з армії через психіатричні проблеми, мають різні шанси на соціальний захист.

«Якщо військовий за направленням лікував свої психічні проблеми, не йшов у СЗЧ, то ВЛК може визнати, що він отримав непридатність до служби у зв'язку з захистом батьківщини. І якщо така людина через свій психічний стан отримає групу інвалідності, то інвалідність теж буде пов'язана із захистом України. У ситуації, коли психічні проблеми діагностуються в бійця в СЗЧ, важко довести, що психічні розлади, які спричинили непридатність до служби, пов'язані із захистом батьківщини. А це різниця у виплатах, пільгах і правах», — зазначає Сергій Гулійчук.

Але якби військовослужбовці, що йдуть у СЗЧ через психічні проблеми, могли усвідомити вразливість своєї ситуації… 

Ми запитали в родичів Максима, чи вже вийшов на нього слідчий ДБР. Вони відповіли, що нічого про це не знають і втомилися від ситуації. Тобто на сьогодні Максим реально сам на сам зі своєю проблемою.