У «Скелі» ідентифікували близько 500 наркозалежних військових. Їх направили на лікування

Про це повідомив начальник групи цивільно-військового співробітництва 425 окремого штурмового полку «Скеля» в інтерв’ю «Радіо Свобода» Андрій Сурай.

«У нас на цю мить у районі 500 — там 539, я можу після 500 помилитися, — які стоять на Ідеться про замісну підтримувальну терапію (ЗПТ) – це метод лікування опіоїдної залежності, яка є хронічною. Він полягає у заміні сторонніх наркотиків на схвалені державою препарати: метадон і бупренорфін. ЗПТ має на меті не допустити розвиток синдрому відміни і підтримувати стабільний стан наркозалежного. ЗПТ не призначена для людей, які вживають стимулятори, канабіс та інші неопіоїдні психоактивні речовиниметадоновій програмі. Ми їх відправляємо до спеціалізованих медустанов. Там де є лікарі, які мають право видавати [метадон], де є догляд, журнали тощо. У нас немає механізму. Ми не можемо його отримати, щоб видати», — сказав Сурай.

Раніше військова омбудсменка зазначала, що у «Скелі» виявили близько двох тисяч військовослужбовців із наркотичною залежністю, після чого була скликана міжвідомча нарада.

Сурай пояснив, що число приблизно дві тисячі базується на даних, які підрозділ передавав самостійно. За його словами, це є результатом не військово-лікарської комісії, а внутрішніх спостережень і фіксації випадків під час проходження служби.

«Тобто це не вони виявили, це ми сказали про це. Як ми це виявили? Тут ключове — ми виявили. Коли люди приїжджають до нас, у ВЛК написано, що вони придатні й повинні виконувати свій конституційний обов’язок. Під час навчання, у перші кілька днів у частині в них починається так звана ломка, їм стає зле. Вони звертаються до лікарів. І лікарі розуміють що це, і надають препарати, які зменшують біль і допомагають пережити ломку… Це ми їх виявили. Більшість із них з часом перестала бути наркозалежними, але ми це зафіксували. І коли до нас приїжджала перевірка з Офісу омбудсмена, ми показали: дивіться, кого нам присилають. І ми із цим постійно працюємо. Нам доводиться із цим працювати», — зазначив Сурай.

Він також назвав непідтвердженими чутками заяви, про те, що мобілізованих, які зазнавали насильства, вивозили деінде на час перевірок у підрозділі.

«Я прошу не маніпулювати фразою “наркозалежні”. Хто це повинен визначити — лікарі чи він сам себе. [Кажуть]: “Вивозять наркозалежних, які не повинні там бути”. Хто їх визначив? Люди постійно переміщуються. Від того, що у нас перевірка, […] війну ніхто не скасовував. Ба більше, нам додали один напрямок. Бойова робота триває, люди виходять на завдання. Ті, хто пройшов БЗВП, виходять на злагодження. Зі злагодження їдуть до місця, де готуються до виходу. Це постійний мурашник», — сказав Сурай.

Що відбувається у «Скелі»?

23 червня «Бабель» опублікував розслідування щодо ситуації в 425 штурмовому полку «Скеля». Журналісти поговорили з понад 30 свідками, зокрема десятком військових «Скелі», які втекли з полку або досі проходять там службу. Так, очевидці розповіли про:

• побиття та знущання в навчальних центрах, зокрема випадки прив’язування до квадроцикла та протягування людини по землі;
• «скотчування», де мобілізованих привʼязують скотчем до стовпа й залишають на довгий період;
• відмову мобілізованим наркозалежним людям у доступі до замісної підтримувальної терапії;
• постійне конвоювання новобранців у навчальних центрах із неможливістю відлучатися до вбиральні вночі, мінування периметра навколо навчальних центрів, через що були випадки підривів серед новобранців;
• утримання мобілізованих із ВІЛ, туберкульозом і гепатитом C без можливості приймати необхідні для життя медикаменти.

У 425 окремому штурмовому полку «Скеля» заявили, що автори матеріалу роблять «узагальнення, які зводять історію підрозділу до окремих трагічних випадків». У полку стверджують, що 18 із 26 смертей, про які писали журналісти, стались у лікарні або дорогою до лікарні й були повʼязані з хворобами та станом здоровʼя мобілізованих. Також полк «Скеля» заявив, що не займається мобілізацією військовозобов’язаних.

У полку додали, що командування готове до співпраці з правоохоронними органами та іншими уповноваженими структурами.

Тим часом ДБР оголосило, що розпочало перевірку ймовірних порушень, які розслідують як перевищення влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.