«Хотіли побачити нацистів». Правнук Брежнєва, який воював за росію, сподівався, що в полоні не дізнаються про його родинні зв'язки

Про це він сказав під час інтерв’ю для проєкту Головного управління розвідки Міноборони України «Хочу жить».

Дід Мілаєва був сином Євгена Мілаєва — першого чоловіка доньки генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва Галини. Оскільки та усиновила дітей чоловіка, юридично вони були онуками Брежнєва.

Раніше про потрапляння правнука Брежнєва в український полон писали російські Telegram-канали: той, мовляв, підписав контракт на службу торік восени, а вже в листопаді потрапив на війну проти України на Херсонщину, де й опинився в полоні. росЗМІ також писали, що Мілаєв пішов воювати через борги.

Це підтвердив і він сам в інтерв’ю для «Хочу жить». За його словами, він підписав контракт, бо заборгував мільйон рублів і мав їх віддати. Ситуацією в Україні при цьому він не цікавився, «хоча треба було».

На запитання, чому він та інші росіяни приїхали до України з війною, Мілаєв сказав, що «хотіли побачити нацистів», але «не побачили, але дізналися про це лише тоді, коли потрапили сюди».

«У росії пропаганда добре працює, от і всі думають, що тут не так, як ми це побачили на власні очі. […] Я думав, що послужимо й повернемося додому. А коли вже підписав [контракт], уже було пізно. Тоді вже було зрозуміло, що це мій останній підпис у житті», — говорить Мілаєв, пояснюючи, що в росії більшість вірить у нацистів в Україні.

Щодо того, як він опинився в полоні, росіянин розповів, що разом з іншими військовими потрапив під обстріл, після якого він рушив у напрямку мосту, а потім помітив над собою дрон. Піднявши руки, він здався і пішов за дроном — той і довів його до українських військових.

Під час інтерв’ю в полоні Мілаєв також телефонував своїй колишній дружині, де на її запитання про ставлення відповів: «Шикарно. Відповідно до державних нормативних актів».

У розмові з нею він також сказав, що «думав, що на війні його не знайдуть», маючи на увазі те, що на війні не дізнаються про його родинні зв’язки із Брєжнєвим.

Вони, мовляв, ніяк не впливали на його життя, бо він «лишився звичайною людиною» і «не хотів завдяки цьому пролізати кудись».

«І тут (у полоні — ред.) дістали. Я так довго від неї (спорідненості з Брежнєвим — ред.) бігав», — розповідає Мілаєв.

В інтерв’ю він також говорив, що 19 років він прожив у США, де працював на різних роботах, але потім повернувся, бо «втомився працювати на масонів» і «додому захотілося».

«Щоб там жити, там треба продати свою душу, американізуватися, забути своє коріння, влитися в систему. […] Уже не та Америка, яка була. Туди добре приїхати відпочити. Коли ти вивертаєш рукавицю на інший бік… Як і в будь-якій країні. Там теж є маховик, який може тебе перемолоти й викинути. Там багато законів проти людей. Ну не так подивився на людину — все, на тебе викликають [поліцію] і сексуальний гарасмент тобі приписують», — каже він.

Тепер Мілаєв прагне досидіти в полоні до завершення війни, бо інакше його знову відправлять на фронт. У полоні він себе почуває в безпеці, а повітряні тривоги називає «колисковою», порівнюючи з тим, що він бачив на передовій.