6 весняних міфів про здоров’я, у які час перестати вірити

Міф 1: через зиму розвивається авітаміноз, і навесні його треба коригувати

Авітаміноз — це стан, коли в організмі нема всіх можливих вітамінів. В Україні це неможливо, бо люди мають доступ до різноманітних продуктів та медицини. Можливий гіповітаміноз — коли є дефіцит вітамінів, і це у нашій країні трапляється. Найпоширеніші дефіцити у пацієнтів — брак заліза (феритину), вітамінів D3, В9 (фолієвої кислоти) та В12.

Що робити й чого не робити? Не варто приймати полівітаміни «про всяк випадок» у надвисоких дозуваннях. Надлишок, зокрема, вітаміну D3, може бути небезпечним і викликати підвищення кальцію в крові та ураження нирок. А варто харчуватися різноманітно: їсти овочі, фрукти, білкові продукти, зернові, горіхи, зелень. І ще за показами
перевіряти рівень феритину, вітамінів D або В12 та приймати добавки лише після консультації з лікарем і тільки ті, що призначить він. Бо багато пігулок і капсул, навіть якщо вони продаються в аптеці, — це насправді БАДи сумнівної якості та невідомої ефективності.

Міф 2: навесні імунітет «падає» — тому люди частіше хворіють

Імунітет весь рік працює однаково і нікуди не падає. Причина частих застуд — сезонна циркуляція вірусів, перебування людей у закритих приміщеннях та укриттях, контакт із хворими. Єдине (і найкраще!), що можна зробити для імунітету — подбати про нього і не заважати йому робити те, що він уміє бездоганно.

Для цього варто:

• достатньо спати (7-9 годин). Розумію, що у теперішньому контексті ця порада може здаватися абсурдною. Але до такого відпочинку варто все ж тяжіти. Тобто сон має бути пріоритетом;
• бути фізично активними. ВООЗ рекомендує щонайменше 150 хвилин активності, яка має розподілятися на 5 днів, не менше 30 хвилин на кожен «сеанс»; 
• повноцінно та збалансовано харчуватися за принципом «тарілки здорового харчування». Схеми можна знайти в інтернеті, їх багато і є дуже зручні;
• вакцинуватися від інфекцій;
• дотримуватися правил особистої гігієни, правильно мити руки та провітрювати приміщення.

І головне — не заважати імунітету працювати, без потреби не приймати антибіотики або «імуностимулятори» та гомеопатію з недоведеною ефективністю.

Міф 3: якщо під час ГРВІ шмарклі стають зеленими, значить, це бактеріальний процес і треба приймати антибіотик 

Виділення з носа можуть мати різний колір. Прозорі, жовті, зелені — якими б вони не були, це не визначає тип інфекції. Зелений колір говорить про активну боротьбу імунітету з вірусом. Він з’являється через фермент мієлопероксидазу, який міститься в нейтрофілах — клітинах імунної системи, що борються зі збудником. Це означає, що імунна система активно працює. 

Також нагадаю, що антибіотики — це група препаратів, які діють лише на бактерії, тому коли люди займаються самолікуванням антибіотиками за вірусних інфекцій, вони можуть собі нашкодити. Через таке використання бактерії розвивають сильнішу стійкість до ліків. З часом лікувати бактеріальні інфекції стає дедалі складніше. Думаю, всі чули про антибіотикорезистентність під час пандемії ковіду. Можуть також виникати алергія та побічні реакції. А ще зростає ризик розвитку складних інфекцій. Наприклад, спричинених бактерією Clostridioides difficile, яка може викликати тяжку діарею та запалення кишківника.

Рішення про призначення антибіотика має приймати тільки лікар після огляду й оцінки симптомів та дообстеження.

Міф 4: від грипу треба вакцинуватися восени, а навесні вже пізно, краще перехворіти

Вакцинуватися від грипу ніколи не пізно. Бо віруси лишаються активними й навесні, і влітку. Вгадати, як пройде захворювання, наперед неможливо, і можна захворіти з ускладненнями: виникають запалення вух — отит, легень — пневмонія, ураження серця — ендокардити, або нервової системи — енцефаліт. На грип можна хворіти й кілька разів на  рік — бо різновидів вірусу є кілька. 

Восени так багато людей вакцинується тому, що вакцини в країну приїздять саме тоді. Так виникає відчуття, що це «правильний» час для щеплення. Насправді ж воно лишається актуальним. 

Нагадую, що вакцина знижує ризик тяжкого перебігу хвороби та госпіталізації. Тобто так, якщо щеплена людина захворіла, це не означає, що вакцина не працює. Мета такого захисту — вберегти від тяжких ускладнень та смерті. Бо від грипу також помирають.

Щеплення актуальне доти, доки вірус циркулює. Тож якщо людина не щепилася і вакцина десь лишилася в наявності, треба скористатися можливістю і захиститися, коли б це не було. І ні, перехворіти ніколи не краще, ніж щепитися.

Міф 5: навесні треба пройти детокс та зробити профілактику глистів

Жодні наукові джерела та рекомендації у світі не мають переконливих даних, що потрібно проходити щороку різні детокси. Це, навпаки, ще й може шкодити організму, бо здатне призводити до зневоднення, інтоксикації, порушення свідомості, отруєння. Наші печінка та нирки можуть фізіологічно виводити різні речовини (наприклад, ліки). Щоб вони добре виконували це завдання, досить дотримуватися принципів здорового способу життя та пити достатньо рідини.

Що ж до гельмінтів, то Україна не належить до регіонів із підвищеним ризиком їх мати, тому профілактика не потрібна. Потрібне лише лікування — якщо такий стан підтверджений. А от шкода від протигельмінтних препаратів, які люди купують та призначають самостійно — шалена, адже вони чинять токсичний вплив на печінку та нирки. Ми, лікарі, призначаємо їх лише за показами та в суворо правильному дозуванні, щоб мінімізувати ці ризики. 

Пам’ятайте про профілактику зараження глистами: 

• їжте м’ясо і рибу тільки після достатньої термічної обробки; 
• не купуйте продукти на стихійних ринках; 
• використовуйте воду тільки з перевірених джерел; 
• ретельно мийте овочі, фрукти, ягоди та зелень; 
• майте на кухні різні обробні дошки для сирих та готових продуктів, особливо для м’яса і риби.

Міф 6: навесні треба «почистити судини»

Доведеної ефективності для профілактики атеросклерозу такі заходи не мають.
Популярні «вітамінні суміші» не проходять строгих перевірок на ефективність та безпеку. Якщо ж говорити про потенційні користь та ризик, то ризики перевищують користь. Бо саме введення вітамінів прямо у кров може спричинити алергічні реакції, інфекції або перевантажити нирки, що небезпечніше, ніж приймання таблеток. Крім того, рідини для крапельниць не розчиняють холестеринові атеросклеротичні бляшки. 

Взагалі здоровій людині, щоб отримати вітаміни, достатньо збалансованого харчування. Внутрішньовенні втручання і крапельниці для цього не потрібні. Згідно з принципами доказової медицини (FDA, ВООЗ), внутрішньовенне введення виправдане лише у критичних станах, коли пацієнт не може приймати ліки перорально, тобто через рот. Доказова медицина підтримує крапельниці лише для введення ліків, затверджених міжнародними протоколами, у стаціонарі (наприклад, за важких політравм, після ДТП, за тяжких отруєнь чи інфекційних захворювань тощо). 

Про судини можна подбати. Але це треба робити постійно, а не раз на рік навесні. Щоб судини добре працювали, важливо контролювати тиск, моніторити рівень холестерину, бути фізично активними, нормалізувати масу тіла, кинути (чи не починати!) курити й почати збалансовано харчуватися. А ще тримати зв’язок зі своїм лікарем і виконувати його поради. Якщо лікар побачить необхідність підтримати судини, то може призначити препарати групи статинів. Інші активності й маніпуляції можуть тільки нашкодити.

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.