Франція визнає свою заморську територію Нову Каледонію державою, але у своєму складі

Про зміни повідомляється на сайті французького уряду.

Угоду, яка передбачає нову політичну організацію, ще більший спільний суверенітет та економічну й соціальну перебудову архіпелагу, підписали 12 липня в межах саміту щодо майбутнього Нової Каледонії.

Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру назвав документ «історичним», а міністр заморських територій Мануель Вальс — «плодом тривалих переговорів, під час яких каледонські партнери обрали мужність і відповідальність».

Так, згідно з угодою, Франція закріпить статус Держави Нова Каледонія у своїй конституції та попросить міжнародну спільноту підтримати це рішення.

Розширена автономія передбачатиме можливість отримати громадянство Нової Каледонії: за фактом народження, від батьків, через шлюб або проживши на архіпелазі не менше ніж 10 років.

Однак відмова від французького паспорта означатиме втрату каледонського громадянства.

За угодою, Нова Каледонія зможе проводити свою дипломатичну діяльність, але згідно з міжнародними зобов’язаннями та фундаментальними інтересами Франції.

Франція пообіцяла підтримати більше представництво архіпелагу в міжнародних організаціях, а також захищати й забезпечувати громадський порядок.

Крім того, Париж збереже юрисдикцію щодо правосуддя, а Нова Каледонія водночас братиме активну участь у визначенні кримінальної, пенітенціарної та реінтеграційної політики, адаптованої до реалій території.

Уряд Франції й Нова Каледонія також визначать економічні цілі щодо працевлаштування населення, дефіциту бюджету та державного боргу.

Більше про Нову Каледонію

Нова Каледонія — архіпелаг із десятків островів, розташований у південній частині Тихого океану, за 15 тисяч кілометрів від Парижа. Він увійшов до складу Французької імперії в 1853 році, а з 1998 року є особливим адміністративно-територіальним утворенням Франції.

Жителі островів тричі проводили референдуми за від’єднання від Франції. Востаннє — у 2021 році.

У 2024 році на архіпелазі спалахнуло повстання через виборчу реформу. Парламент Франції запропонував надати право голосу французьким громадянам, які проживають на островах принаймні 10 років.

Однак противники змін заявили, що новий закон дискримінує канаків, які становлять близько 40% населення. Унаслідок сутичок загинули 14 людей. Франції довелося оголосити надзвичайний стан.

Зрештою, президент Франції Емманюель Макрон зупинив виборчу реформу.