Нацбанк знову зменшив облікову ставку. Як це вплине на українців?

Про це повідомила пресслужба регулятора.

Таке зниження облікової ставки відповідає макропрогнозу НБУ. У банку кажуть, що в останні місяці гривневі заощадження залишалися затребуваними. А дохідність військових облігацій і гривневих депозитів захищала заощадження від інфляції, тож попит на них зберігається.

Приріст гривневих коштів українців на банківських депозитах строком від 3 місяців є стабільним. Водночас зростають вкладення громадян у гривневі військові облігації.

Усе це дало змогу Нацбанку знизити облікову ставку до 13%. Це має добре вплинути на захист гривневих заощаджень від інфляції та сприяти подальшому пожвавленню кредитування, що важливо для відновлення економіки, кажуть у регуляторі.

У Нацбанку додали, що ціновий тиск внаслідок війни зберігатиметься, також очікується пришвидшення інфляції в другому півріччі. Тому НБУ намагатиметься зберегти помірну інфляцію цього року і повернути її до цільового діапазону 5% в наступні роки.

Простими словами про облікову ставку

Облікова ставка — це один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче за який комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам. Облікова ставка є чи не найголовнішим інструментом НБУ для впливу на інфляцію (зростання цін).

Завдяки зниженню ставки регулятор робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), унаслідок чого банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше. А коли грошей більше — інфляція пришвидшується: грошей стає менше на депозитах, більше «на руках», і, відповідно, люди більше витрачають.

А вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.

І все це працює навпаки: коли ставка підвищується, кредити та депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. Зрештою, грошей в економіці стає менше, й інфляція уповільнюється.