Найбільший держбюджет в історії незалежної України: головні цифри

Доходи бюджету заплановані на рівні 2,3 трильйона гривень (загальний фонд — 2,05 трильйона) — це без грантів та міжнародної допомоги, але з урахуванням цьогорічного підвищення податків, яке має принести 141 мільярд гривень у 2025-му. Закон про податкові нововведення ще чекає на підпис Володимира Зеленського. Підписання цього закону очікує Міжнародний валютний фонд у межах програми співпраці.

Дефіцит державного бюджету становитиме 1,64 трильйона гривень, тобто 19,4% ВВП.

Потреба в міжнародному фінансуванні становить 38,4 мільярда доларів.

Бюджет 2025 року заплановано на основі таких економічних показників:

• зростання ВВП на рівні 2,7%; 
• зростання споживчих цін — 9,5%; 
• середній курс гривні до долара на рівні 45; 
• зростання експорту товарів і послуг — 7%; 
• зростання імпорту — 3,7%. 

Безробіття, відповідно до плану, знизиться з 18,2% до 17,7% — переважно внаслідок активнішого працевлаштування жінок та внутрішньо переміщених осіб.

Мінімальна зарплатня залишиться на попередньому рівні — 8 тисяч гривень на місяць. А от середня зарплата у 2025-му за планом має вирости з 20,6 тисячі гривень до 24,4 тисячі. Важливо, що це не середня зарплатня в державному секторі, а загалом по країні — тобто і в державному, і в приватному секторах, де кошти виплачуються не з бюджету держави, а з доходів компанії чи організації.

Прожитковий мінімум для працездатних людей — 3028 гривень на місяць, для непрацездатних — 2361 гривня.

64% податку на доходи фізичних осіб залишаються у громадах, решта — спрямовується в загальний фонд державного бюджету. Очікується, що ресурс місцевих бюджетів наступного року зросте на 15% — до 327,7 мільярда гривень.

Як і цього року, пріоритетним фокусом державного бюджету у 2025-му буде оборона країни від російської агресії. На це спрямували 2,23 трильйона гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж цьогоріч. Тобто знову практично всі зібрані податки та збори підуть на фінансування Сил оборони.

Загалом ця стаття бюджетних видатків становить аж 26,3% ВВП, тоді як у країнах НАТО оборонні видатки передбачаються на рівні 2% ВВП. До початку повномасштабної війни оборонні видатки в Україні були на рівні 5-6% ВВП.

З цієї суми оборонних видатків 1,16 трильйона гривень сформують зарплатний фонд для військовослужбовців, а 739 мільярдів гривень підуть на озброєння і техніку.

55,1 мільярда гривень отримає Міністерство стратегічних галузей промисловості, а це передбачає інвестиції в українське виробництво озброєнь — дослідження, нові розробки, розвиток виробництва.

На закупівлю безпілотників наступного року спрямують 46,9 мільярда гривень, що є збільшенням на 3,6 мільярда.

На відбудову економіки уряд заклав на наступний рік 224,2 мільярда гривень, тоді як стратегія відбудови, розрахована на кілька років, передбачає на це 787 проєктів вартістю 2,6 трильйона гривень, що зіставно з оборонними видатками на рік.

Соціальні потреби громадян профінансують на рівні 420,9 мільярда гривень, а пенсії будуть проіндексовані з 1 березня. На підтримку ветеранів війни піде 10,5 мільярда гривень.

Очільниця бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа у своїх аргументах на користь нинішньої версії держбюджету зазначила: «Уряд нарешті бере за роги й намагається розв'язати проблему відсуджених у судах надвеликих пенсій для привілейованих пенсіонерів (наразі заборгованість [з боку держави] за перерахованими в судах пенсіями становить 73 мільярди гривень), “нових” чорнобильців у зоні відчуження та ще низку викривлень у соціальній сфері, які породжують величезну несправедливість».

На освітні потреби державний бюджет спрямує 198,9 мільярда гривень, зокрема 28 мільярдів підуть на гранти для здобуття вищої освіти. Зарплати вчителів потребуватимуть загалом 103,2 мільярда гривень, а 12 мільярдів підуть на доплати, щоби з 1 січня кожен учитель отримував щомісячну доплату на рівні 1 тисячі гривень «чистими», а з 1 вересня — 2 тисячі.

Окрім цього, перед голосуванням за бюджет у Верховній Раді виступив президент Володимир Зеленський, зазначивши, що з наступного року всі школярі в Україні матимуть можливість безплатно харчуватися. Реформу шкільного харчування промотує дружина президента — Олена Зеленська. Зараз право на безоплатне харчування від держави мають школярі 1-4 класів. 

На фінансування науки передбачено 14,5 мільярда гривень.

На охорону здоров’я піде 217 мільярдів гривень, чимало ремонтів медичних закладів забюджетовано у статті видатків на відбудову економіки та гуманітарної сфери.

Державні культурні та медійні ініціативи отримають у своє розпорядження 10,3 мільярда гривень, зокрема 1,5 мільярда підуть на телемарафон.

Державна програма пільгового фінансування «5-7-9» на наступний рік буде профінансована на 18 мільярдів гривень, що значно менше, ніж у 2024-му. Цьогоріч таких кредитів видали на суму 80,4 мільярда гривень. А за весь час повномасштабної війни ця сума становить 257,7 мільярда.

На гранти для бізнесу передбачено 1,4 мільярда гривень, а на Фонд розвитку інновацій — 3 мільярди гривень. Цьогоріч урядові плани з допомоги бізнесу становили 40 мільярдів гривень.

На програму доступної іпотеки від держави «єОселя» закладено 9,4 мільярда гривень.

Окрім цього, президент анонсував створення Міністерства об’єднання України, але під цю ідею доведеться ще знайти фінансування — наразі на Агентство єдності українців закладено 150 мільйонів гривень.

Також збільшиться фонд оплати праці:

• Верховна Рада — на 26,6%.
• Офіс президента — на 11,2%.
• Кабінет Міністрів — на 19,7%.
• Національна комісія з цінних паперів — на 49,6%.
• Суди — на 9,3%.
• Податкова служба — на 39,3%.
• Митниця — на 15,4%.

Це при тому, що, для прикладу, нині середня зарплата керівництва Нацкомісії з регулювання ринку енергетики становить 288,4 тисячі гривень на місяць, Нацкомісії з цінних паперів — 236,4 тисячі гривень, Рахункової палати — 205 тисяч гривень.