Ставки за банківськими депозитами знижуються. Як не втратити свої гроші

Візьмемо ще один показник — індекс українських депозитних ставок UIRD. Він відображає дохідності не лише нових, а й уже оформлених депозитів. Так, середнє значення UIRD у грудні 2023 року становило 14,16% для річних депозитів у гривні, а окремі банки пропонували максимальні ставки за депозитами до 17%. За рік значення UIRD знизилося до 12,46%.

«Якщо взяти середню дохідність 12-місячних депозитів рік тому розміром 14,16% і відняти від цього ПДФО та військовий збір, то отримана дохідність буде лише дещо вищою за інфляцію, яка досягла 11,2% в річному вимірі. А після підвищення розміру військового збору до 5% фактична дохідність знизиться», — зазначає Михайло Демків, фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU.

Отже, з проблемою низької дохідності депозитів стикаються не лише нові вкладники, а й ті, чиї гроші були покладені на депозитні рахунки в інших економічних умовах, коли інфляція була нижчою. 

«Гривневі депозити довго були одним із найпопулярніших способів збереження коштів серед українців. Проте зниження ставок робить цей інструмент менш вигідним. Коли ставки нижчі за інфляцію, реальна купівельна спроможність ваших заощаджень знижується», — зазначає фінансова консультантка Софія Фединяк.

Через це вкладникам слід визначитися — або очікувати на зниження рівня зростання споживчих цін, що знову зробить депозитні ставки привабливими, або розглянути альтернативні варіанти вкладень.

Чому депозитні ставки впали?

«На нашу думку, це пов’язано з тим, що більшість вкладників в умовах воєнної невизначеності схильні вкладати кошти в ультракороткі депозити», — пояснює Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту центру «Фінансовий пульс».

«А банки водночас намагаються розвивати довгострокові депозитні програми — залучення депозитів на тривалий термін дає банкам можливість розвивати кредитування, — додає вона. — Відповідно, з метою стимулювання укладення депозитних угод на більш тривалий термін банки знижують ставки на ультракороткі вклади та роблять більш вигідні умови на довгострокові депозити».

Ціна залучення нових грошей банками визначається серед іншого тим, що банки роблять з грішми далі. В умовах скорочення ключової програми державного пільгового кредитування 5-7-9, за якою уряд має заборгованість перед банками на рівні 10 мільярдів гривень, комерційним банкам потрібні більш довгострокові фонди, щоб розвивати власне непільгове кредитування.

Коли ж клієнти в умовах відсутності впевненості в майбутньому української економіки обирають короткі депозити — наприклад, на три місяці — для банків це не дуже вигідно, адже вони обмежені в можливості видати на основі цих грошей кредит бодай на рік.

Клієнти своєю чергою нині обирають короткі та ультракороткі вклади, адже не можуть передбачити, якою буде інфляція вже наприкінці зими чи в першій половині 2025-го. Деякі з них вибирають швидкі депозити, щоб у майбутньому обрати більш вигідні умови для вкладу. Про це говорить Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Глобус». 

За його словами, головною причиною вибору клієнтами ультракоротких вкладів є намагання зменшити втрати від інфляції, а також максимально оперативно отримати можливість вільного розпорядження власними коштами в умовах зимової економічної та воєнної непевності. 

«Адже короткий термін вкладу дає змогу не перейматися питанням дочасного розірвання угоди, якщо раптом виникне життєва необхідність у вільних коштах», — каже експерт.

А втім, у деяких банках й досі можна розмістити депозит під 16,5%, але такий банк потрібно знайти й прийняти його умови. 

«Це свідчить, що невелика кількість банків борються за клієнта вищою ставкою, тоді як переважна більшість знизила ставки слідом за Нацбанком», — говорить Михайло Демків з ICU. Йдеться про те, що НБУ з березня 2024 року почав цикл зниження своєї облікової ставки з 15%, аж доки не підвищив її до 13,5% в грудні, реагуючи на пожвавлення інфляції.

Банківські депозити та альтернативи їм

Якими ж мають бути продумані дії вкладників, якщо їх не влаштовує нинішня ситуація з депозитними ставками в банках? 

«Під час розміщення депозитів є сенс обирати  тривалий термін вкладу — від одного року, — радить Діляра Мустафаєва з “Фінансового пульсу”. — Ставки за такими вкладами є більш вигідними (середні ставки сягають до 13% річних) та дають змогу покривати відсотками інфляцію».

З таким підходом погоджується Сергій Мамедов, голова правління банку «Глобус». Якщо почнеться зниження інфляції, то громадяни більш охоче звертатимуть увагу на триваліші депозити, адже зможуть не лише вберегти кошти, а й отримати чистий прибуток. 

«Наразі лише за довготривалими вкладами можна розраховувати на “чистий” прибуток, який становить в середньому 2-3%. За умов прогнозованого скорочення інфляції до 7% “чистий” прибуток автоматично зростатиме», — каже банкір.

За прогнозами НБУ, наведеними в інфляційному звіті за жовтень 2024 року, в першому кварталі 2025 року інфляція може становити 11,4%, а потім піде на спад: у другому кварталі — до 10%, у третьому — 8,2%, у четвертому — 6,9%.

Альтернативою депозитам є ОВДП — облігації внутрішньої державної позики. Серед них є військові облігації, які можна придбати через мобільний застосунок «Дія».

«Дохідність за ними вища, крім того, на відміну від депозитів, вони не обкладаються податками та військовим збором, а головне — дають змогу підтримати ЗСУ», — підкреслює аналітикиня Діляра Мустафаєва. 

До того ж повернення коштів за ОВДП гарантується державою, тобто єдиним вагомим ризиком таких цінних паперів є виключно дефолт України за внутрішніми зобов’язаннями. 

За військовими облігаціями в гривні зараз можна отримати понад 16% річних, тоді як весь спектр ОВДП дає змогу заробити дохідність у розмірі від 11% до 17%, залежно від тривалості облігацій. 

У валюті ставки нижчі, але й ризик знецінення грошей через інфляцію теж менший. Доларові ОВДП пропонують 1,75-4% річних, єврові — 0,5-3%. Придбати ОВДП можна, наприклад, через банківський мобільний застосунок або звернувшись до фінансового консультанта чи інвестиційної компанії.

Окрім ОВДП, є сенс тримати частину грошей у валюті — готівкою або на валютному депозиті. Такий депозит в одному з українських банків дасть приблизно 1% дохідності, але в умовах девальвації гривні це може бути вигідним, адже, за планом державного бюджету, у 2025-му українська валюта девальвує до рівня приблизно 45 гривень за один долар.

А втім, потрібна диверсифікація — розкладання заощаджень у різні інструменти. 

«Диверсифікуйте активи. Не варто переводити всі кошти у валюту, оскільки валютні коливання теж можуть спричиняти ризики. Залиште частину заощаджень у гривні для поточних витрат або інвестицій в Україні», — радить фінансова консультантка Софія Фединяк.

«Для тих, хто готовий ризикувати, є ETF, акції та корпоративні облігації. Проте для цього потрібні базові знання у фінансах або допомога професійного фінансового консультанта», — додає вона.

Так, фінансові компанії пропонують можливість інвестувати власні заощадження на міжнародному ринку капіталу, де однією з найпопулярніших опцій є саме ETF, тобто exchange-traded funds — інвестиційні фонди, що торгуються на біржах і охоплюють різні цінні папери: акції компаній, облігації корпорацій та держав.

Базові індексні фонди на світових біржах дають змогу заробити дивідендну дохідність понад 1,3% річних, а для більш дохідних варіантів треба або самотужки вивчати ринок, або звертатися до консультантів.

Утім, під час дії обмежень на вивід коштів за кордон в умовах воєнного часу банківський переказ між двома фізичними особами має місячний ліміт у 100 000 гривень. Якщо ж принаймні однією зі сторін виступає юридична особа, то такий переказ можна здійснити лише в окремих випадках, на кшталт сплати за навчання чи погашення боргу.

«Оцініть свої фінансові цілі. Якщо ваша мета — захистити заощадження, обирайте консервативні інструменти (депозити, валюта, ОВДП). Якщо ви хочете примножити капітал — розглядайте інвестиції», — говорить фінансова консультантка Софія Фединяк. 

Вона також радить почати зі створення власного резервного фонду — фінансової подушки на 3-6 місяців життя.

Майбутнє ставок визначає інфляція

Та чи є шанси, що відсоткові ставки за банківськими депозитами знову стануть комфортними, достатньо перевищуючи рівень інфляції?

Насамперед слід зрозуміти, що банківські депозити й надалі залишатимуться достатньо популярними, адже до них елементарно звикли як до надійного та зручного засобу збереження заощаджень. 

У центрі «Фінансовий пульс» з hromadske поділилися прогнозом на основі очікувань банкірів про середній рівень ставок за депозитами в першому кварталі 2025 року:

• на депозити до 6 місяців — до 10%;
• від 6 місяців до 1 року — до 11 %;
• від 1 року до 2,5 років — до 13%;

«На рівень ставок впливатиме низка факторів, як-от облікова ставка НБУ та ставка за тримісячними депозитними сертифікатами», — пояснює Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту в центрі «Фінансовий пульс». 

Річ у тім, що подекуди комерційні банки вкладають кошти клієнтів у депозитні сертифікати НБУ, тому це важливий фактор ціноутворення на ринку депозитів.

«Ці ставки своєю чергою залежатимуть від темпів інфляції, на яку впливає економічний стан України, що безпосередньо пов'язаний з перебігом війни та перспективами її завершення, — говорить Мустафаєва. — Також матимуть значення стан енергетики, врожаї, ціни на сировину, ціни на експортну продукцію на світових ринках, дефіцит робочої сили, видатки бюджету, обсяги та умови залучення  міжнародного фінансування».

Михайло Демків з групи ICU нагадує про інфляційні ризики 2025 року — втім, вони стосуються лише першої половини року.

«У 2025 році ми очікуємо продовження зниження облікової ставки Нацбанком. Але вже в другій його половині. До цього часу інфляція перебуватиме на досить високому, двознаковому рівні, та ставки за депозитами в гривні не повинні робити різких рухів, залишаючись приблизно на поточних рівнях», — каже фінансовий аналітик.

Схожий прогноз дає Сергій Мамедов, голова правління банку «Глобус»: «У першому кварталі 2025 року ставки за гривневими депозитами для фізичних осіб не зазнають суттєвих змін».

На його думку, інфляція в українській економіці в першій половині року не знизиться, а тому відсоткові ставки почнуть змінюватися хіба що в другому півріччі 2025-го, за умови уповільнення зростання споживчих цін.